Чуйченко Костянтин Анатолійович

російський політик

Костянтин Анатолійович Чуйченко (рос. Константин Анатольевич Чуйченко; нар. 12 липня 1965, Липецьк, РРФСР, СРСР) — російський державний діяч. Міністр юстиції Російської Федерації з 21 січня 2020 року. Член Ради Безпеки Російської Федерації з 3 лютого 2020 року[1]. Дійсний державний радник Російської Федерації 1-го класу (2008).

Костянтин Анатолійович Чуйченко
Костянтин Анатолійович Чуйченко
Костянтин Анатолійович Чуйченко
Міністр юстиції Російської Федерації
Нині на посаді
На посаді з21 січня 2020
ПрезидентВолодимир Путін
Прем'єр-міністрМихайло Мішустін
ПопередникОлександр Коновалов

Народився12 липня 1965(1965-07-12) (59 років)
Липецьк, Липецька область, РРФСР, СРСР
Відомий якадвокат, політик, підприємець
ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
Національністьросіянин
ОсвітаСанкт-Петербурзький державний університет
Alma materюридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1987)
Політична партіябезпартійний
Професіяюрист
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Олександра Невського Орден Пошани (Російська Федерація) Medal "100 years anniversary of the foundation of the Tatar Autonomous Soviet Socialist Republic"

Помічник Президента Російської Федерації — начальник Контрольного управління Президента Російської Федерації (2008—2018). Заступник голови уряду Російської Федерації — керівник Апарату уряду Російської Федерації (2018—2020)[2].

Біографія

ред.

У 1987 році закінчив юридичний факультет Ленінградського державного університету.

1987—1989 — стажист, слідчий прокуратури Калінінського району міста Ленінграда.

1989—1992 — служив в органах державної безпеки на офіцерських посадах.

1992—1994 — виконавчий директор акціонерного товариства «Інтерюраудит де Фаріа і Т».

1994—2001 — член Міжнародної колегії адвокатів «Санкт-Петербург».

2001—2002 — начальник юридичного департаменту ВАТ «Газпром».

2002—2008 — начальник юридичного департаменту, член правління ВАТ «Газпром».

2004—2008 — виконавчий директор RosUkrEnergo AG.

Член ради директорів ВАТ «Газпром-Медіа».

2008—2018 — помічник Президента Російської Федерації — начальник Контрольного управління Президента Російської Федерації.

2018—2020 — заступник голови уряду Російської Федерації—керівник Апарату уряду Російської Федерації.

З 21 січня 2020 року — міністр юстиції Російської Федерації.

Санкції

ред.

16 грудня 2022 року, внесений до списку санкцій Євросоюзу за підтримку та реалізацію політики, що підриває територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.[3] За даними Євросоюзу, очолюване Чуйченком міністерство несе відповідальність за реалізацію закону про цензуру інформаційного простору про агресивну війну Росії проти України, тим самим це безпосередньо підтримує військові дії.[4]

З 26 липня 2022 року перебуває під санкціями Великої Британії.[5]

З 28 лютого 2022 року перебуває під санкціями Канади[5].

З 21 грудня 2022 року перебуває під санкціями Швейцарії.[6]

З 30 вересня 2022 року перебуває під санкціями Австралії.

Указом Президента України Володимира Зеленського від 7 вересня 2022 року перебуває під санкціями України.[7]

З 28 вересня 2022 року перебуває під санкціями Нової Зеландії.[8]

З 27 січня 2023 року під санкціями Японії.

Особисте життя

ред.

Одружений з Тихоновою Яною Робертівною.[9][10] Член ради ПАТ НК «Русснефть» / глава представництва фірми «Гленкор Інтернешнл АГ» (Швейцарія) м. Москва.

Виховує трьох доньок.

Примітки

ред.
  1. Екс-виконавчий директор RosUkrEnergo Чуйченко став новим міністром юстиції РФ. Главком. 21 січня 2020. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 7 травня 2020.
  2. Колишній директор РосУкрЕнерго може стати віце-прем'єром РФ. Економічна правда. 8 травня 2018. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 7 травня 2020.
  3. Council Decision (CFSP) 2022/2477 of 16 December 2022 amending Decision 2014/145/CFSP concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine (англ.), № 32022D2477, 16 грудня 2022, процитовано 9 березня 2023
  4. Official Journal L 322 I (англійською) . Процитовано 09.03.2023.
  5. а б ЧУЙЧЕНКО Костянтин Анатолійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 9 березня 2023.
  6. SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 9 березня 2023.
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №400/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 червня 2022 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
  8. Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Russia Sanctions. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade (en-NZ) . Процитовано 9 березня 2023.
  9. Биография нового министра юстиции Константина Чуйченко - ТАСС. TACC. Процитовано 9 березня 2023.
  10. ТИХОНОВА Яна Робертівна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 9 березня 2023.

Посилання

ред.