Чотирикінчик прозорий

вид рослин

Чотирикінчик прозорий (Tetraphis pellucida) — вид мохів порядку чотирикінчикальних (Tetraphidales)[1].

Чотирикінчик прозорий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Мохи (Bryophyta)
Клас: Чотирикінчикопсиди (Tetraphidopsida)
Порядок: Чотирикінчикальні (Tetraphidales)
Родина: Чотирикінчикові (Tetraphidaceae)
Рід: Чотирикінчик (Tetraphis)
Вид:
T. pellucida
Біноміальна назва
Tetraphis pellucida
Hedw.

Поширення ред.

Батьківщиною є Європа, Північна Америка, Азія[2].

Поширений у лісах повсюдно в помірних широтах Північної півкулі. Але в низинах зазвичай зустрічаються безплідні форми, а в горах переважають родючі. Нерідко зустрічаються низькорослі форми. Мох віддає перевагу як субстрату дуже вологу, гнилу деревину, ґрунт без вапна або, рідше, сирий перегній.

Характеристика ред.

Мох заввишки від 1 до 2 см утворює світло-зелені, червонуваті в нижній частині, пухкі до густих галявин. Листки широкоовальної форми з цільними краями, дещо блискучі, містять округлі шестикутні клітини всередині пластинки. Кожен листок характеризується відносно товстою жилкою, яка простягається до кінчика листка. Ніжки коробок 6–14 мм, прямовисні. Спори 10–13 мкм[3].

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Tetraphis pellucida. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 03.03.2024.
  2. Tetraphis pellucida. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 03.03.2024.
  3. Tetraphis pellucida. Flora of North America @ efloras.org (англ.). Процитовано 03.03.2024.

Джерела ред.

  • Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
  • Peter Sitte, Elmar Weiler, Andreas Bresinsky, Christian Körner: Lehrbuch der Botanik für Hochschulen. Begründet von E. Strasburger. 34. Auflage. Gustav Fischer, Stuttgart u. a. 1998, ISBN 3-437-25500-2 (35. Auflage. Spektrum – Akademischer Verlag, Heidelberg u. a. 2002, ISBN 3-8274-1010-X).
  • Volkmar Wirth, Ruprecht Düll: Farbatlas Flechten und Moose. Ulmer, Stuttgart (Hohenheim) 2000, ISBN 3-8001-3517-5.