Чорногорське примор'я

(Перенаправлено з Чорногорська літораль)

Чорногорське примор'я (серб. Црногорско приморје) — історична область вздовж всього Адріатичного узбережжя Чорногорії.

Чорногорське примор'я
Країна Flag of Montenegro.svg Чорногорія
Населення
 - повне
Площа
 - повна
Чорногорське королівство і Примор'я на початку XX століття

РозташуванняРедагувати

Тягнеться на 230 км від Которської затоки на північному заході до гирла річки Буни на південному сході. Місце пляжного відпочинку. Морський порт у Барі, залізнична лінія Бар—Белград, міжнародний аеропорт в Тіваті. Середньовічні міста: Котор, Будва та інші.

ІсторіяРедагувати

За доби середньовіччя узбережжя Чорногорії входило до складу сербських земель. У XV столітті стало частиною володінь Венеції під назвою Албанія Венета[1]. Наприкінці XVI століття Венеція була змушена поступитися більшою частиною території Примор'я Османській імперії. Ця частина Примор'я з містами Бар та Ульцинь була приєднана до Чорногорії в результаті Чорногорсько-турецької війни 1876—1878) років.

З 1809 по 1815 рік перебувала у складі Іллірійських провінцій. Після чого була включена до складу імперії Габсбургів — у складі так званого Королівства Далмації.

У 1918 році Чорногорська літораль увійшла до новоутвореної Держави Словенців, Хорватів і Сербів, і після її ліквідації у тому ж році увійшла до Югославії. У 1918—1922 роках — у складі провінції Далмація, у 1922—1929 роки разом з іншими землями історичної Чорногорії включена до Зетської області, у 1929—1941 роки — в складі Зетської бановини. 15 квітня 1979 року на чорногорському узбережжі стався землетрус інтенсивністю до 9 балів[2].

Адміністративний поділРедагувати

Регіон складається з ряду общин/громад:

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ćorović, Vladimir (1933). Istorija Jugoslavije (Serbian). Beograd: Narodno Delo. Процитовано 27 April 2011. «Год. 1499. припојена је била Црна Гора скадарском санџакату. Али, год. 1514. одвојио је султан поново и поставио јој за управника, као санџак-бега, потурченог Станишу, односно Скендер-бега Црнојевића.» 
  2. Мийович, П. Balkan cultural heritage and seismic problems. — Черногорская академия наук и искусств, 1983. — С. 47.