Чорний Потік (Хустський район)

село Чорний Потік
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Хустський район
Тер. громада	Іршавська міська
Код КАТОТТГ	UA21120130200071470
Основні дані
Засноване	1600
Населення	1013
Площа	1,520 км²
Густота населення	670 осіб/км²
Поштовий індекс	90110
Телефонний код	+380 3144
Географічні дані
Географічні координати	48°24′29″ пн. ш. 22°59′52″ сх. д. / 48.40806° пн. ш. 22.99778° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	385 м
Водойми	річка Чорна
Місцева влада
Адреса ради	90110, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Чорний Потік, 153
Карта
	Чорний Потік
	Чорний Потік
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чорний Потік.

Чорний Поті́к — село в Україні, в Закарпатській області, Хустському районі. Входить до складу Іршавської міської громади.

Чорний Потік — село, розташоване за 18 км від центру громади і залізничної станції Іршава (на сьогодні не працює). Населення - 1004 людини.

На території Чорного Потоку працюють: середня школа, навчально-консультаційний пункт Іршавської заочної середньої школи (27 вчителів і 330 учнів), будинок культури (з залом на 350 місць), бібліотека (з книжковим фондом понад 7 тис. примірників), аптека, дільнична амбулаторія та відділення зв'язку.

Історія

В урочищі Кална (між селами Чорний Потік — Мартинка) — курганний могильник куштановицької культури. Досліджувався в 1971 році експедицією ДЕ. В урочищі Гать в 1893 році знайдено великий бронзовий скарб доби пізньої бронзи. В колекцію Т.Легоцького потрапило десять предметів. На території Чорного Потоку знайдений скарб бронзових виробів епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.) І розташовані кургани VI—IV ст. до н. ери.

Перша згадка про село є в документах 1600 року.

З 1844 р. громада мала власну символіку: печатку з зображенням рака (символ річки Чорна) і написом: "FEKETEPATAK HELYSEGENEK PECSETJE 1844".

У 1924 р. створена сільська організація КПЧ. На парламентських виборах, що відбулися в 1925 р., з 252 виборців села за комуністів голосували 192.

З 15 квітня 1939 року село входить до незалежної держави Карпатська Україна.

Втім, Карпатська Україна проіснувала недовго. Сотні закарпатців загинули в складі Карпатської Січі, обороняючи рідну державу. За кілька днів Закарпаття було окуповане угорськими військами.

Під час угорської окупації поблизу села діяв комуністичний партизанський загін Д. Усти — І. С. Прищепи. За участь жителів Чорного Потоку в партизанському русі угорці в 1944 р. спалили значну частину села. Після окупації села Червоною Армією (24 жовтня 1944 р.) в центрі Чорного Потоку в 1944 встановлено пам'ятник партизанам.

25 серпня 1944 року –день катастрофи військового літака в селі Чорний Потік, урочище Гробище. З метою вшанування жертв цієї трагедії тут встановлено пам'ятний знак.

Храми

храм Вознесіння Господнього. 1845.

Священик служив тут ще в 1640 р. У 1692 р. мовиться про церкву і церковну ділянку, виділену поміщиками.

У 1733 р. згадують дерев'яну церкву св. Миколи, вкриту соломою, з чотирма дзвонами. У 1778 р. філії з церквами були в Дешковиці (Покровська церква), Крайній Мартинці і Юровиці (без церкви). У 1797 p. йдеться про стару церкву в поганому стані. Теперішня церква — типова мурована базиліка, збудована за о. Олександра Кутка в 1845 р. (інша дата — 1860), біля якої стоїть велика дерев'яна каркасна дзвіниця з трьома дзвонами. Напис на великому дзвоні повідомляє, що відлив його Ф. Еґрі в 1910 р. Останнє малювання інтер'єру виконав Йосип Балог з Мукачева.

Присілки

Юровиця

Юровиця - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Об'єднане з селом Чорний Потік.

Згадки: 1600: Papgyörgyfalva, 1645: Pap Gyeorgy Falva, 1773: Pap-Györgyfalva, Gyurowicze, 1808: Györgyfalva (Pap-), Gurawica, Juravicza, 1851: Györgyfalva (Pap), Jurovicza, 1873: Györgyfalva (Pap-), Jarovica, 1882: Pap Györgyfalva, Jarovica, 1925: Jurovica

Географія

Селом тече річка Чорна.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 966 осіб, з яких 470 чоловіків та 496 жінок.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1013 осіб.^[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Мова	Відсоток
українська	99,01 %
російська	0,99 %

Видатні постаті

- почесний працівник освіти й науки Фегер М. Ф.

Туристичні місця

- храм Вознесіння Господнього. 1845.

- курганний могильник куштановицької культури

- скарб бронзових виробів епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.)

- місце катастрофи військового літака в селі Чорний Потік, урочище Гробище.

Примітки

↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_1989-1] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[1]

[2]

[3]