Чорна сотняміський стан торговців і ремісників Московії.

Виборний керівник самоврядного суспільства на посаді — Чорної сотні — Сотник. Чорні сотні ділилися на десятки, ними керували десятки. Також у документах зустрічаються й півсотні.

Історія

ред.

Залежно від міста, посад, раніше поділ, ділився на слободи та сотні[1]. Жителі посад і слобід називалися люди, з додаванням епітету: посадські, чорної сотні, або певної слободи. Чорні сотні, слобідські люди та посадські за законом мали рівні права.

За царювання Михайла Федоровича у Москві було десять чорних сотень. Назва сотням давалося за назвою місцевості, де вони перебували. Також у документах зустрічаються півсотні.

Організація сотень – общинна. Борг члена чорної сотні стягувався з усієї громади. У 1649 посадським людям заборонили продавати і закладати тяглі місця.

На чорні сотні накладалися зобов'язання щодо міського благоустрою (наприклад, мощення вулиць), виділення квартир для різних людей, утримувати земських ярижок тощо. Члени чорних сотень обиралися виконання різних обов'язків і посад.

Чорні сотні та слободи ділилися на десятки. Керували сотнями виборні сотники та десятські. У другій половині XVII століття з'явилися згадки про сотенні палати, в яких сиділи виборні старости.

Чорні люди

ред.

Чорні люди - нижчий стан, жителі чорних слобід, чорні посадські люди, чорносошні селяни. З початку XVIII століття чорним народом почали називати всі податні стани.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. «Энциклопедия "Отечество"»

Література

ред.
  • Костомаров Н. І. Нарис Торгівлі Московської держави у XVI та XVII століттях. - СПб. : Тип. Н. Тиблена та Комп. , 1862. - С. 145-146.