Вікіпедія

Чорна металургія Азербайджану

Чорна металургія Азербайджану (азерб. Azərbaycan qara metallurgiya) — одна з галузей обробної промисловості Азербайджану. За даними 2019 року в Азербайджані виплавка сталі провадиться лише у електродугових печах і становить 200 тис. т на рік.[1]:3 Частина металопрокату (33 тис. т, 2019 рік[1]:4) йде на експорт, в той же час імпорт заготівки й готового прокату становить 677 тис. т на рік (2019).[1]:12

Історія

ред.

За СРСР підприємства металургійної промисловості, розташовані у Сумгаїті і Баку, випускали сталь і прокат, у Сумгаїті випускалися також сталеві труби.[2]

Після того, як у 1970 році став до ладу Бакинський сталеливарний завод, виробництво сталевого лиття було сконцентроване на 3 заводах — Бакинському сталеливарному (54,5 %), ім. лейтенанта Шмідта (38,2 %) і КМЗ (7,3 %).[3]

У 2001 році у Баку став до ладу металургійний завод «Baku Steel Company» потужністю 1 млн т сталі на рік.

Протягом 2010-х років робилися спроби будівництва нових металургійних заводів. У 2011 році мало розпочатись будівництво металургійного заводу потужністю 750 тис. т. прокату на рік у Баку у порту Говсан, на якому мало бути застосовано технологію безпосереднього одержання заліза. Було підписано контракт з компанією Siemens VAI на 100 млн доларів.[4][5] У 2017 році планувалося будівництво мінізаводу потужністю 500—700 тис. т у місті Сумгаїті за участі італійської компанії Danieli.[6] У 2008—2011 роках планувалося будівництво Гяндзького металургійного комбінату потужністю 1 млн т на рік у місті Гянджа за участі турецької компанії Econ A. S.[7] У 2018 році було підписано договір з китайською компанією CAMC Engineering на будівництво Азербайджанського металургійного комбінату у місті Гянджа на суму 1,17 млрд доларів. Продуктивність заводу планувалася 1,25 млн т, з яких 700 тис. т мало припадати на листопрокат.[8][9]

Протягом 2016—2018 років у місті Сумгаїт побудований завод «Бакинські кольорові метали і феросплави».

Загальний опис

ред.

У чорну металургію Азербайджану входять виплавка сталі, видобуток і очищення залізної руди. Великими центрами металургії є міста Баку, Сумгаїт і Дашкесан. Чорна металургія представлена у Азербайджані кількома підприємствами. У місті Баку розташований металургійний завод «Baku Steel Company». В Сумгаїті розташований Азербайджанський трубопрокатний завод.

Гірничодобувні підприємства чорної металургії Азербайджану представлені Азербайджанським гірничо-збагачувальним комбінатом і Даш-Салахлинським бентонітовим кар'єром, що мають у своєму розпоряджені великі сировинні бази.

У Азербайджані немає доменного виробництва і немає заводів з повним виробничим циклом. Вся сталь виплавляється з металобрухту у електропечах. В країні робилися спроби будівництва металургійних підприємств, на яких має бути застосована технологія безпосереднього одержання заліза, що могло би створити підприємства з повним металургійним циклом, що працювали би з використанням місцевої залізної руди.[4][10]

Статистичні дані

ред.
Виробництво основних видів продукції чорної металургії в різні роки, тис. т
Рік 1940[2] 1950[2] 1967[2] 1970[11] 1975[11] 1980[12] 1985[12] 1988[12] 2010[1] 2015[1] 2017[1] 2018[1] 2019[1]
Сталь
загалом 23,7 44,1 831,4 732,6 825 816 853,3 840,1 120 180 180 200 200
мартенівська н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. 739 773,6 780,4 н. д. н. д. н. д. — —
електросталь н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. 77 79,7 59,7 н. д. н. д. н. д. 200 200
Готовий прокат 8,5 12,7 665,6 585 670,2 658,4 699 697,2
Примітки. 1. н. д. — немає даних.

Сировинна база

ред.

В Азербайджані розташоване велике Дашкесанське залізорудне родовище, пов'язане з інтрузіями піздньоюрських гранітоїдів.[2] На базі родовища у місті Дашкесан з 1954 року працює Азербайджанський гірничо-збагачувальний комбінат. В минулому вироблений на ньому концентрат використовувався на Руставському металургійному комбінаті в Грузії, що не працює з 1999 року. За даними 1977 року, запасів багатих легкозбагачувальних магнетитових руд Дашкесанського, Південно-Дашкесанського і Даміровського родовищ мали забеспечити потреби Руставського металургійного заводу за досягнутої на той момент його потужності мінімум на 100 років.[13]

Видобуток залізної руди в Азербайджані в різні роки, тис. т
Рік 1967[2] 1970[12] 1980[12] 1985[12] 1987[12] 1988[12]
Залізна руда 1431 1413 1100 709 772 726

Металургійні підприємства

ред.

Азербайджанський трубопрокатний завод

ред.

40°35′06.0″ пн. ш. 49°38′29.9″ сх. д. / 40.58500° пн. ш. 49.64164° сх. д. / 40.58500; 49.64164

Азербайджанський трубопрокатний завод, або за сучасною назвою — «Azerboru», або «AzerPipe» — розташований у місті Сумгаїт. Це первісток азербайджанської чорної металургії. Будівництво заводу було розпочато 1947 року, завод став до ладу наприкінці 1952 року. З 1953 року сталь на заводі виплавлялася у мартенівських печах.[14] Після реконструкції сталь виплавляється у електродугових печах. Завод випускає трубопрокат переважно для нафтової і газової промисловості. Продукція заводу споживається як всередині країни, так і йде на експорт.[15]

Бакинський сталеливарний завод

ред.

40°27′38.0″ пн. ш. 49°50′22.3″ сх. д. / 40.46056° пн. ш. 49.83953° сх. д. / 40.46056; 49.83953

Бакинський сталеливарний завод (азерб. Baki Polad Tokme ASC) розташований у Баку, в селищі Бінагаді. Був побудований у 1966—1970 роках з метою збільшення потужностей з виробництва сталевого лиття.[3] Спочатку будувався як цех машинобудівного заводу, під час будівництва було прийнято рішення перетворити його на окреме підприємство і проектування заводу передати київському інституту «Гіпрохіммаш».[16] Це невеличкий завод, що виробляє чавунне й сталеве лиття переважно для машинобудівних заводів країни. Він був одним з заводів Азербайджану, що були створені з метою виробництва нафтопромислового обладнання і постачання його до всіх нафтобудівних районів колишнього СРСР. Завод працює у кооперації з машинобудівними заводами. До приватизації належав державній компанії «Азнафтохіммаш».

Baku Steel Company

ред.

40°25′55.2″ пн. ш. 49°53′01.6″ сх. д. / 40.43200° пн. ш. 49.88378° сх. д. / 40.43200; 49.88378

Завод «Baku Steel Company», розташований у місті Баку, став до ладу 2001 року. Він є найбільшим підприємством галузі в Азербайджані і в цілому на Кавказі.[17] На заводі сталь виплавляється у електропечах, потім розливається на установці безперервного лиття заготівок. Потужність заводу становить 1 млн т заготівок і готового прокату на рік.[18]

Бакинські кольорові метали і феросплави

ред.

40°35′57.4″ пн. ш. 49°37′29.5″ сх. д. / 40.59928° пн. ш. 49.62486° сх. д. / 40.59928; 49.62486

Завод «Бакинські кольорові метали і феросплави» у місті Сумгаїт побудований протягом 2016—2018 років, він розташований на території Сумгаїтського хімічно-промисловго парку. Займає територію 5 га. На заводі виробляють феросиліцій, феросилікомарганець, феромарганець, планується виробництво ферохрому.[19]

Металургійні компанії

ред.

Основною металургійною компанією країни є ТОВ «Baku Steel Company», яка заснована у 2001 році і володіє металургійним заводом «Baku Steel Company», контролює 2 заводи з виробництва будівельної арматури у селищі Дарнагюль, завод з виробництва металопрокату у селищі Бінагаді міста Баку, трубопрокатний завод ВАТ «Azerboru», ВАТ «Вторчермет» і «Baku Oxigen Company».[4] Компанії також належить завод у казахському місті Актау.

Виноски

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж и Steel Statistical Yearbook 2020 concise version. https://www.worldsteel.org. World Steel Association. 2020. Процитовано 4 лютого 2021. (англ.)
  2. ↑ а б в г д е Азербайджан. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  3. ↑ а б А. Б. Асадуллаев. Развитие и специализация заводов нефтяного машиностроения Азербайджана. — Б.: Азербайджанское государственное издательство. — 1975. — 203 с. — С. 198—199. (рос.)
  4. ↑ а б в Baku Steel Company дал старт строительству нового металлургического завода. https://minval.az. Minval.az. 2013. Процитовано 4 лютого 2021. (рос.)
  5. ↑ В Азербайджане будет построен новый металлургический завод. https://www.trend.az. Trend. 21.8.2013. Процитовано 4 лютого 2021. (рос.)
  6. ↑ В Азербайджане могут построить новый мини-милл. http://uaprom.info. 21.12.2016. Процитовано 4 лютого 2021. (рос.)
  7. ↑ Richard M. Levine. The Mineral Industry of Azerbaijan. // Minerals Yearbook. The Bureau, 2011. P. 5.1. ISBN 978 1 4 113 2977 5 (англ.)
  8. ↑ Azerbaijan and China begin expanding their cooperation. https://caucasuswatch.de. 26.7.2019. Процитовано 21 лютого 2021. (рос.)
  9. ↑ Ganja steel factory to be built with China’s help. https://www.azernews.az. AzerNews. 7.12.2018. Процитовано 21 лютого 2021. (англ.)
  10. ↑ Э. Мамедов (1.7.2016). Металлургия в полном цикле. http://regionplus.az. ООО «Region Plus». Процитовано 21 лютого 2021. (англ.)
  11. ↑ а б Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  12. ↑ а б в г д е ж и Народное хозяйство Азербайджанской ССР в 1988 г. Статистический ежегодник. — Б.: Азернешр, 1990. — 424 с. — С. 253—254. (рос.)
  13. ↑ Разведка и охрана недр. № 7, 1977. — С. 3. (рос.)
  14. ↑ Азербайджанский трубопрокатный завод. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  15. ↑ About us. https://www.azerpipe.com/index.html. AzerPipe JSC. Архів оригіналу за 2 квітня 2004. Процитовано 21 лютого 2021. (англ.)
  16. ↑ Литературный Азербайджан. № 1, 1979. — С. 126. (рос.)
  17. ↑ Baku Steel Company призначила нового директора замість заарештованого напередодні Мамедова. https://metallurgprom.org Металургпром. 9.2.2021. Процитовано 4 лютого 2021. (англ.)
  18. ↑ Industry. https://www.bakusteel.com. Baku Steel Company. Процитовано 21 лютого 2021. (англ.)
  19. ↑ Наша компания. https://bnffc.com. Baku Non Ferrous and Foundry Company. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2021. (англ.)


  Це незавершена стаття з промисловості.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чорна_металургія_Азербайджану&oldid=38521164