Електродугова піч

Електродугова́ піч або дугова́ піч (англ. electric arc furnace, EAF) — промислова електрична піч, де метали або інші матеріали плавлять теплом електричної дуги^[1].

Класифікація

Підняте склепіння електродугової печі, у якому видно три електроди

Розрізняють дугові печі прямої дії (дуга горить між електродами та металом, що нагрівається), непрямої дії (дуга виникає між електродами на деякій віддалі від металу), а також дугові печі із закритою дугою (вона горить під шаром твердої шихти, в яку занурено електроди). Найпоширенішими є дугові печі прямої дії, де плавлять переважно сталь, і печі із закритою дугою для виплавляння кольорових сплавів; феросплавів, електрокорунду тощо. Є й вакуумні дугові печі з витрачуваним електродом (його виготовляють з металу, який підлягає переплавленню) і з електродом невитрачуваним (з вольфраму або графіту). Печі такого типу застосовують для вакуумно-дугового переплавлення металів і сплавів.

Конструктивні особливості

Електродугова піч складається зі сталевого кожуха, який зсередини футерований вогнетривким матеріалом. У склепінні печі є отвори для трьох електродів (піч використовує трифазний струм). Електроди діаметром понад 550 мм бувають графітові або вугільні. Дно печі — чашоподібне. В стінках печі є завантажувальне вікно і випускний отвір зі зливним жолобом.

Печі прямої дії (місткістю 360–400 т) мають спеціальний механізм дозволяє нахиляти піч в бік льотки — для випуску металу, в бік завантажувального вікна — для випуску шлаку.

Застосування

Сучасна електродугова піч є ефективною установкою для перероблювання сталевого скрапу. Застосування електродугової печі дозволяє виробляти сталь із 100%-го металобрухту при значному скороченні споживання енергії в питомих величинах (енергія на одиницю ваги), необхідної для виробництва сталі.

Див. також

Електротермічний спосіб одержання сталі

Примітки

↑ «Дугова піч» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Джерела

Смирнов В. О., Білецький В. С. Фізичні та хімічні основи виробництва. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. ISBN 966-7804-90-9
Электротермическое оборудование: Справочник /Под общ. ред. А. П. Альтгаузена. М.: Энергия, 1980. — 416 с.
Электрические печи сопротивления и дуговые печи: Учебник для техникумов /М. Б. Гутман, Л. С. Кацевич, М. С. Лейканд и др., Под ред. М. Б. Гутмана. — М.: Энергоатомиздат, 1983. — 360 с.
Электрические промышленные печи: Дуговые печи и установки специального нагрева: Учебник для вузов /А. Д. Свенчанский, И. Т. Жердев, А. М. Кручинин и др.; Под ред. А. Д. Свенчанского. Изд. 2-е, перераб. и доп. — М.: Энергоиздат, 1981. — 296 с.

Посилання

«ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ПОБУДУЄ НОВУ ЕЛЕКТРОДУГОВУ ПІЧ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Використання електродугової печі на сталеливарному заводі «Електросталь», Україна, 2009 р.

[1] «Дугова піч» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[1]