Відкрити головне меню

Чонсі Рей Біллапс (англ. Chauncey Billups, нар. 25 вересня 1976, Денвер) — американський професіональний баскетболіст, який грав на позиціях атакувального або розігруючого захисника за низку команд НБА, зокрема за «Детройт Пістонс», де за ним довічно закріплено ігровий № 1. Гравець національної збірної США. Чемпіон НБА. Неодноразовий учасник матчів усіх зірок НБА. Наразі працює аналітиком на каналі ESPN[1] та грає за команду «Killer 3's»[en] у лізі BIG3[en].

Біллапс — один з найвідоміших та найулюбленіших спортсменів штату Колорадо. Ще у шкільному віці тричі отримував титул року «Баскетбольний містер Колорадо». Протягом усієї своєї кар'єри Чонсі прагнув виступати перед рідною публікою. У 2004 році Університет Колорадо навічно закріпив за Біллапсом його 4-й ігровий номер[2]. Також активно бере участь в благодійних програмах, за що отримав різноманітні нагороди, які символізують визнання його внеску в розвиток суспільства.

Зміст

БіографіяРедагувати

Чонсі народився в Денвері, у родині Рея та Фей Біллапс, у нього є брат Родні і сестра Марія. Сім'я Біллапсів дуже дружна, Чонсі з дитинства привчали стежити і дбати про своїх близьких. Він з молодшим братом Родні активно займалися спортом і показували хороші результати. Але вже тоді було помітно, що Чонсі грає на більш високому рівні, ніж його брат. Американський футбол і баскетбол — два види спорту, на яких концентрувався Біллапс у дитинстві[3].

ШколаРедагувати

Біллапс навчався в школі імені Джорджа Вашингтона[en], у місті Денвер. Граючи за команду школи, Чонсі чотири рази обирали до збірної штату і тричі визнавали «Баскетбольним містером Колорадо». Він став найвидатнішим гравцем за історію своєї школи. У перший рік Біллапс привів свою команду до півфіналу чемпіонату штату, із середньою результативністю 16,2 очка за гру. У другій рік він виграв чемпіонат штату, набираючи 26,3 очка в середньому за гру. У цьому ж році Біллапс став «Гравцем року штату Колорадо», вдруге він отримав цю нагороду у свій випускний рік. У наступному сезоні команда Біллапса знову стала чемпіоном штату, з особистими показниками Чонсі — 32,5 очка в середньому за гру[3].

До кінця навчання в школі Чонсі був одним із найбільш упізнаваних спортсменів у штаті, він входив до числа найперспективніших баскетболістів США. Рой Вільямс[en], на той час головний тренер Канзаського університету з баскетболу, який відшукав Майкла Джордана для «університету Північної Кароліни»[3], говорив, що не зустрічав за свою кар'єру більш обдарованого школяра.

У 1995 році Біллапс виявився на роздоріжжі, у нього було декілька варіантів продовження кар'єри. Він міг, минаючи коледж, потрапити до НБА, а міг вступити до університету. На його рішення вплинуло те, що в тому році у Чонсі померли бабуся і дідусь, це були важкі часи для сім'ї Біллапс, тому він вирішив вступити до Університету Колорадо, що розташовувався неподалік від домівки[3].

УніверситетРедагувати

У той час баскетбольна команда університету Колорадо була слабкою, «Буффалос» не виходили в основний турнір NCAA з 1960-х років. Головним тренером був Джо Гаррінгтон[en], він спробував вибудувати успішну команду навколо Чонсі. У першій грі сезону «Колорадо» програло з різницею в 24 очки університету Санта-Барбари — це була найбільша поразка в матчі-відкритті сезону за всю історію команди. У наступній грі Біллапс набрав 31 очко, що не вдавалося жодному першокурснику в історії університету. 2 грудня Чонсі зробив перший у своїй кар'єрі трипл-дабл, — у матчі проти університету Джорджа Мейсона[en] він набрав 24 очки, 11 передач та 11 підбирань. Однак, поза майданчиком Біллапс, як і інші гравці команди, не виявляв належної дисципліни. Гаррінгтон потрапив у непросту ситуацію, — кілька його гравців не змогли продовжити сезон з різних причин, а ті, що залишилися потрапляли в різні історії поза майданчиком. Біллапс не був винятком, він вкрав купони відео-прокату з книгарні в кампусі. Злочин було розкрито, і Біллапс написав листа з вибаченнями, зверненими до адміністрації університету та всіх студентів[3]. Після 5 поразок поспіль, Гаррінгтон пішов зі свого поста, його місце зайняв Джо Паттон. Сезон закінчився для команди з показниками 9 перемог при 18 поразках. Біллапс набирав у середньому 17,9 очок за матч, робив по 5,5 передач і збирав по 6,6 підборів. У чотирьох матчах він набирав 30 або більше очок, а відсоток закидання штрафних становив 86,1 %[4].

У міжсезоння Біллапс викликався до збірної США віком до 22 років, щоб провести тренувальний матч з чоловічою олімпійською збірною США з баскетболу 1996 року[en]. Чонсі грав проти майбутніх олімпійських чемпіонів Джона Стоктона і Гарі Пейтона. Молодь програла кращим гравцям країни з рахунком 90-96. Біллапс провів на майданчику 10 хвилин і набрав 7 очок, 2 перехоплення та 2 підбирання[3]. У перших 10 іграх нового сезону було здобуто 7 перемог при 3 поразках, 5 грудня Біллапс подолав рубіж у 500 очок за кар'єру в «Колорадо». Він став найшвидшим гравцем в історії «Буффалос», що досягли цього результату, для цього Чонсі виявилося достатнім усього 28 ігор[4]. 24 лютого «Колорадо» здобули двадцяту перемогу в сезоні і кваліфікувалися на основний турнір NCAA, вперше із сезону 1968/69 років. У першій грі турніру «Буффалос» зустрілися з «Індіаною» і перемогли. Біллапс набрав 24 очки і перетнув рубіж у 1000 очок за сезон. Він став 19-им гравцем в історії університету, що увійшов до «клубу 1000»[5]. У наступному раунді «Буффалос» програли «Північній Кароліні» і закінчили сезон. Після 2 років навчання в університеті Біллапс виставив свою кандидатуру на драфт НБА[3][5].

Ігрова кар'єраРедагувати

Бостон СелтіксРедагувати

25 червня 1997 року в місті Шарлотт відбувся 50-й драфт НБА. Передбачалося, що ім'я Біллапса буде одним із перших[3]. Під 1-м номером «Сан-Антоніо Сперс» обрали Тіма Данкана, під 2-м номером «Філадельфія Севенті-Сіксерс» — Кіта Ван Горна, під 3-м номером «Бостон Селтікс» вибрали Біллапса[6][7].

Чонсі почав свою кар'єру в НБА з перемоги над «Чикаго Буллс», він набрав 15 очок і віддав 4 передачі[8]. Надалі новачок показував нестабільну гру, вдалі матчі змінювалися провальними. 2 лютого Біллапс взяв участь у матчі новачків[en], де набрав 9 очок і віддав 7 результативних передач[9]. Після невдалого початку сезону керівництво «Селтікс» вирішило, що Біллапс не виправдав очікувань і прийняло рішення обміняти його[10]. 18 лютого 1998 року стався обмін за участю Біллапса[11]. Біллапс разом з одноклубниками Ді Брауном[en], Роєм Роджерсом[en] і Джоном Томасом[en] відправився до «Торонто Репторз» в обмін на Жана Табака, Кенні Андерсона і Рональда Джонса[en][12].

Торонто РепторзРедагувати

Після обміну Біллапс зайняв місце розігруючого в стартовій п'ятірці «Репторз»[12]. За решту 29 ігор сезону Біллапс набирав по 11,3 очок і робив по 3,3 передачі в середньому за матч. «Торонто» закінчили сезон з результатом 16 перемог та 66 поразок[13]. 21 січня 1999 року, на наступний день після закінчення локауту в сезоні 1998/99 років, Біллапс покинув команду в результаті обміну за участю трьох команд. Чонсі та Тайсон Уїлер[en] стали гравцями «Денвер Наггетс», Дін Гарретт[en] і Боббі Джексон[en] перейшли з «Наггетс» до «Міннесота Тімбервулвз», а «Репторз» отримали вибір у першому раунді драфту 1999 року «Наггетс», вибір у першому раунді драфту 2000 року «Тімбервулвз», а також гравців «Міннесоти» Желько Ребрача і Майкла Вільямса[12].

Денвер НаггетсРедагувати

Біллапс потрапив до команди з рідного міста, основним розігруючим якої на той момент був Нік Ван Ексель[en]. Практично відразу після початку чемпіонату Біллапс зайняв його місце в стартовій п'ятірці[14]. У сезоні 1998/99 «Наггетс» не змогли пробитися в плей-офф і закінчили чемпіонат з показниками 14 перемог і 36 поразок[12].

Після тринадцяти ігор сезону 1999/2000 Чонсі отримав травму лівого плеча[15]. Після обстеження з'ясувалося, що це зміщення плечового суглоба — травма вимагає хірургічного втручання, що означало кінець сезону для Біллапса[16][17]. Після цього Чонсі разом з Роном Мерсером і Джонні Тейлором[en] обміняли в «Орландо Меджик» на Таріка Абдул-Вахада[en], Кріса Гатлінга та вибір у першому раунді на майбутньому драфті. Біллапс провів останні місяці своєї реабілітації в «Орландо», після чого став вільним агентом[3].

Міннесота ТімбервулвзРедагувати

8 серпня 2000 року Біллапс підписав контракт з «Міннесота Тімбервулвз»[18]. Він прийшов у команду, коли «Міннесота» ще тужила по Маліку Сілі — гравцеві «Тімбервулвз», який загинув в автокатастрофі[19][20]. Чонсі почав сезон 2000–01 основним розігруючим, у передній лінії нової команди в той час грала майбутня зірка Кевін Гарнетт. Починаючи із середини сезону Фліп Сондерс вирішив, що Біллапс буде виходити з лави запасних[3]. Гравець не впорався з новою для себе роллю, якщо на початку сезону його середня норма була близько 10 очок за матч, то до середини вона знизилася до 8 очок за гру. «Міннесота» домагалася хороших результатів, тому Біллапс не заперечував проти нової ролі в команді[3]. «Тімбервулвз» перемогли в 47 іграх того сезону[21]. У 1-му раунді плей-офф «Міннесота» поступилася «Сан-Антоніо Сперс» у серії з 4 матчів[22].

У сезоні 2001–02 «Міннесота» на чолі з Гарнеттом показувала хороші результати і закінчила сезон з результатом у 50 перемог при 32 поразках. Але в плей-офф «Тімбервулвз» знову програла в першому раунді[23]. Після трьох поспіль вилетів у першому раунді плей-офф генеральний менеджер команди Кевін Макгейл вирішив оновити склад. З Біллапсом відмовилися підписувати новий контракт і він знову став вільним агентом[3].

Детройт ПістонсРедагувати

 
Чонсі Біллапс у грі за «Детройт Пістонс» (2008)

17 липня 2002 року Біллапс підписав контракт з «Детройт Пістонс»[12][24]. У «Детройт» Біллапс взяв 1-й ігровий номер, так як його улюблений 4-й номер був закріплений за Джо Думарсом — легендою клубу, який також став генеральним менеджером «Пістонс» і вважав, що Чонсі буде ідеальним розігруючим для його клубу[3]. По ходу сезону 2002/03 Чонсі забив шість переможних кидків і один раз його визнали гравцем тижня в НБА. «Детройт» закінчили сезон з 50-ю перемогами при 32 поразках[25]. У першому раунді плей-офф «Пістонс» зустрічалися з «Орландо Меджик» і вважалися фаворитами. Але несподівано «Меджик» повели в серії з рахунком 3-1, «Детройт» організували погоню і перемогли у трьох матчах поспіль, оформивши перемогу в серії[26]. У шостому матчі серії Біллапс набрав 40 очок[27]. «Пістонс» стали сьомою командою в історії НБА, що зуміла виграти серію, програючи 1-3. У другому раунді «Детройт» грав проти «Філадельфія Севенті-Сіксерс». У першій грі серії Чонсі підвернув щиколотку[28] і не виходив на паркет аж до п'ятого матчу[29]. Незважаючи на це команда Джо Дурмаса перемогла в серії з шести матчів[26]. Біллапс грав через біль і ця обставина знизила шанси «Пістонс» на перемогу у фіналі східної конференції проти «Нью-Джерсі Нетс»[3] — «Детройт» поступилися в серії, програвши усі чотири стартові матчі[26].

Джо Думарс звернув увагу на безвольний програш у серії проти «Нетс» і звільнив головного тренера команди Ріка Карлайла[en][30]. Новим тренером команди був призначений Ларрі Браун[en][31]. У сезоні 2003/04 Біллапс закріпив за собою статус лідера команди. 20 лютого в грі проти «Міннесоти» Чонсі зробив другий трипл-дабл у кар'єрі[32]. У плей-офф «Пістонс» виділялися своїм чудовим захистом, на шляху до фіналу були обіграні: «Мілуокі Бакс», «Нью-Джерсі Нетс» і «Індіана Пейсерс». Вперше з 1990 року «Детройт» вийшов у фінал НБА, де їх суперником стали «Лос-Анджелес Лейкерс» на чолі з Шакілом О'Нілом і Кобі Брайантом. Спочатку ніхто не вважав «Пістонс» серйозними претендентами на титул, після перемоги в першому матчі серії говорили, що це була випадковість. Браун розумів, що О'Ніл і Брайант наберуть очки в будь-якому випадку, тому поставив ціль не давати набирати очки іншим гравцям «Лейкерс». «Пістонс» здобули перемогу в серії у п'яти матчах і стали чемпіонами НБА. Біллапса визнали найціннішим гравцем фінальної серії[3][33].

У сезоні 2004/05 «Пістонс» здобули 54 перемоги при 28 поразках[34]. Біллапса включили до другої збірної всіх зірок захисту НБА. Сезон для «Детройта» затьмарився великою бійкою в матчі проти «Індіана Пейсерс»[35][36]. У плей-офф «Пістонс» дійшли до фіналу, але програли в драматичній серії із семи матчів команді «Сан-Антоніо Сперс»[37].

 
Стів Френсіс і Чонсі Біллапс розмовляють під час перерви в матчі (2006)

Після двох сезонів з «Пістонс» команду покинув головний тренер Ларрі Браун[38], новим наставником команди став Фліп Сондерс[39]. У сезоні 2005/06 Біллапс продовжив показувати стабільну гру, а також став співкапітаном команди, і в цьому статусі привів «Пістонс» до найкращих показників в історії клубу за підсумками регулярного чемпіонату — 64 перемоги проти 18 поразок. У цьому сезоні Біллапс вперше взяв участь у матчі всіх зірок НБА, в опитуванні за нього проголосувало 717 тисяч фанатів[40]. Також його знову включили до другої збірної всіх зірок НБА[41]. Незважаючи на кращий сезон у своїй історії «Детройт» поступився «Маямі Гіт» у фіналі конференції[42].

29 грудня 2006 року Біллапс отримав травму лівої гомілки[43], через яку він пропустив 12 ігор у сезоні 2006/07. 11 липня 2007 року Біллапс підписав новий 4-річний контракт на загальну суму 46 млн доларів з «Пістонс»[44]. 18 лютого 2008 року Чонсі взяв участь у матчі всіх зірок НБА, а після завершення сезону його вибрали до третьої команди всіх зірок НБА[12]. У плей-офф «Пістонс» знову зупинилися у фіналі конференції, цього разу «Клівленд Кавальєрс».

Біллапс став найрезультативнішим гравцем своєї команди в сезоні 2007/08, набравши одну тисячу триста двадцять чотири (1324) очки ( в середньому 17 очок за гру)[12]. У плей-офф «Пістонс» втретє поспіль не змогли подолати бар'єр фіналу конференції. Після двох ігор сезону 2008/09 Біллапса обміняли до «Денвер Наггетс» на Аллена Айверсона[45][46].

Повернення до Денвер НаггетсРедагувати

 
Чонсі Біллапс у грі за «Наггетс» (2011)

У «Наггетс» Біллапс вибрав 7-й ігровий номер на честь квотербека «Денвер Бронкос» Джона Елвея[en][47]. Улюблені номери Чонсі — 1-й і 4-й були зайняті відповідно Джей Ар Смітом[en] і Мартіном Кеньоном[en]. На чолі з Біллапсом у сезоні 2008/09 «Наггетс» встановили низку власних рекордів: кращий старт сезону — 16 перемог при 6 поразках, а також найкраще досягнення за кількістю перемог у чемпіонаті — 54. «Денвер» виграв у Північно-Західному дивізіоні та вийшов до плей-офф з другого місця в західній конференції[48]. У першому раунді плей-офф Біллапс встановив рекорд «Наггетс» за кількістю точних триочкових за один матч (8), а також рекорд за кількістю точних триочкових кидків у серії плей-офф (19). У перший рік після повернення Біллапс довів «Наггетс» до фіналу конференції, на цій стадії плей-офф «Денвер» не грав з 1985 року. Це був сьомий поспіль фінал конференції для Біллапса, після домінування «Бостон Селтікс» у 1950-х і 1960-х роках таке вдавалося лише Меджику Джонсону, Майклу Куперу[en], Каріму Абдул-Джаббару і Курту Рембісу[en]. «Наггетс» поступилися в серії з шести матчів «Лос-Анджелес Лейкерс».

У міжсезоння Біллапс допомагав Джей Ар Сміту підготуватися до чемпіонату, в інтерв'ю Сміт зізнавався, що Чонсі дуже йому допоміг і фактично став його наставником[49]. Перед початком сезону 2009/10 Сміт подарував свій 1-й номер Біллапсу, а сам узяв 5-й[49]. 27 листопада у грі проти «Нью-Йорк Нікс» Біллапс набрав 32 очки, а враховуючи, що його партнер по команді Кармело Ентоні здобув 50, вони стали третім дуетом в історії НБА, що набрали в одній грі «50 + 30» очок. 5 лютого у грі проти «Лос-Анджелес Лейкерс» Чонсі набрав 39 очок, що стало його особистим рекордом за набраними очками[12][50]. У першому раунді плей-офф «Наггетс» несподівано поступилися «Юті Джаз»[51].

У середині сезону 2010/11 з'ясувалося, що Кармело Ентоні відмовляється продовжувати контракт з «Наггетс»[52]. Керівництво «Денвера» намагалося знайти варіант обміну Ентоні з найвигіднішими умовами для клубу. У цій нервовій ситуації «Денвер» погодилися на пропозицію «Нікс», яка передбачала обмін Кармело і Біллапса на велику групу молодих перспективних гравців[53][54]. Чонсі не хотів їхати з Денвера, оскільки раніше заявляв, що хоче закінчити кар'єру саме в «Наггетс»[55]. Представникам «Денвер Наггетс» довелося просити в Біллапса вибачення[56].

Нью-Йорк НіксРедагувати

 
Чонсі Біллапс з м'ячем у грі за «Нью-Йорк Нікс»
 
Чонсі Біллапс та Ламар Одом з кубком ЧС 2010 року в Туреччині

Біллапс закінчував сезон у «Нью-Йорк Нікс» як основний розігруючий. У першому матчі плей-офф проти «Бостон Селтікс» Чонсі отримав травму коліна і на деякий час вибув із гри[57]. Після закінчення сезону Біллапс висловив бажання залишитися в команді[58], керівництво клубу в особі генерального менеджера «Нікс» Донні Волша[en] також наполягало на тому, щоб Чонсі залишався в команді. За сезон 2010/11 він мав отримати близько 14 млн доларів[59]. Однак 10 грудня 2011 року контракт з Чонсі розірвали, скориставшись правом амністії (згідно з яким кожна комжен клуб мав можливість розірвати контракт з одним гравцем і виключити його зарплату з платіжної відомості), аби підписати центрового Тайсона Чендлера[60]. 12 грудня 2010 року стало відомо, що на аукціоні амністованих гравців права на Біллапса отримали «Лос-Анджелес Кліпперс». За словами агента Чонсі, його підопічний дуже засмутився через рішення керівництва «Нікс» відмовитися від нього, а також зізнався, що думає про завершення кар'єри[61].

Лос-Анджелес КліпперсРедагувати

16 грудня 2011 року Біллапс оголосив про те, що він буде грати за «Кліпперс» і не збирається закінчувати кар'єру. Після зустрічі з генеральним менеджером команди Чонсі розповів журналістам, що в новій команді він не виступатиме на позиції розігруючого, тому що на ній гратиме Кріс Пол, а займе місце атакуючого захисника. Також Біллапс заявив, що збирається продовжувати кар'єру ще два або три роки[62]. 7 лютого 2012 року під час матчу з «Орландо Меджик» Чонсі отримав серйозну травму — розрив ахіллового сухожилля і вибув до кінця сезону[63][64][65]. У сезоні 2012/13 Біллапса також переслідували травми, він зміг вийти на майданчик лише в 22 іграх[66].

Повернення до Детройт ПістонсРедагувати

Через п'ять років після свого обміну Чонсі повернувся в «Детройт», підписавши 2-річний контракт на загальну суму 5 млн доларів[67][68]. Травми почали переслідувати Біллапса ще під час передсезонних ігор, а по ходу сезону йому довелося зробити операцію на лівому коліні. Він провів мало ігор, і керівництво команди прийняло рішення не користуватися опцією команди на продовження контракту ветерана. 9 вересня 2014 року Чонсі оголосив про завершення кар'єри[69].

Збірна СШАРедагувати

5 березня 2006 року Біллапс включений до складу збірної США з баскетболу[70]. Після невдач на чемпіонаті світу 2002 року і Олімпійських іграх 2004 року американці хотіли повернути собі провідні ролі в міжнародному баскетболі. Нова команда перемогла на чемпіонаті Америки[en] і кваліфікувалася на Олімпійські ігри 2008 року. На континентальному турнірі Біллапс виходив з лави запасних і допоміг збірній завоювати путівку в Пекін. Однак, на Олімпіаду Чонсі не поїхав, посилаючись на сімейні обставини, зазначивши, що ці проблеми можуть відволікати його в ході турніру і він вирішив за краще відмовитися від участі[71]. Чонсі повернувся в збірну на чемпіонаті світу 2010 в Туреччині і допоміг команді завоювати золоті медалі. 10 лютого 2010 року Біллапс був включений до складу збірної США на період з 2010 по 2012 рік[72].

BIG3Редагувати

BIG3 — американська баскетбольна ліга в форматі 3 на 3, в якій беруть участь колишні гравці НБА. Ліга була створена репером і актором Ice Cube та бізнесменом Джеффом Кватінецом.

2017Редагувати

У новій лізі BIG3[en], що стартувала влітку 2017 року, приєднався до команди «Killer 3's»[en] та згодом став її капітаном[73][74]. У дебютній грі Чонсі набрав 15 очок.[1][75].

2018Редагувати

Середній показник набраних очкок за 4 гри (саме скільки відіграв у сезоні 2018) складає 13,5. Посів 10 сходинку за результативністю[75].

Посади генерального менеджера та президентаРедагувати

Ще у 2013 році Біллапс заявив, що цікавився посадою генерального менеджера чи президента після закінчення кар'єри[76]. У 2017 році Чонсі розглядали як генерального менеджера «Атланта Хоукс»[77], «Денвер» також запрошували його на переговори[78], а «Клівленд Кавальєрс» офіційно запропонували йому роботу президента клубу[79]. 21 червня власник «Кавальєрс» провів зустріч з Біллапсом[80].

22 червня провели другу зустріч з Чонсі[81], цьогож дня Ice Cube (спів-організатор BIG3) оголосив, що Біллапс покидає лігу заради посади у «Клівленді»[82].

3 липня Чонсі в результаті переговорів відмовився від роботи[83].

4 липня USA Today назвали однією з причин відмови Біллапса те, що — «Працюючи на телеканалі ESPN, колишній розігруючий отримує більше, ніж йому запропонував клуб»[1].

7 січня 2019 року Чонсі запропонували посаду генерального менеджера та головного тренера команди «Міннесота Тімбервулвз». Причиною цього стало звільнення Тома Тібодо[en] з посад головного тренера та президента «Міннесоти». Ще одним кандидатом є Фред Гойберг, який раніше тренував Чикаго Буллз.[84]

Кар'єра журналістаРедагувати

14 жовтня 2014 офіційно оголошено, що Біллапс приєднується до ESPN як студійний аналітик на сезон 2015/16. Він брав участь у таких програмах, як NBA Tonight[en], NBA Friday Coast to Coast[en], SportsCenter[en], а також на радіо ESPN[85].

Після відставки головного тренера «Денвер Наггетс» Брайана Шоу[ru] наприкінці сезону 2014/15, Біллапс розглядався його ймовірним наступником. Незважаючи на те, що раніше він заявляв про бажання продовжити кар'єру на менеджерській посаді в одній з команд НБА, Чонсі не заперечував і можливість коли-небудь стати головним тренером[86].

Особисте життяРедагувати

Дружину Біллапса звуть Пайпер, у пари три дочки: Сіара, Сідні і Цінайя[87]. Кевін Гарнетт є хрещеним батьком другої дитини Чонсі — Сіари. Молодший брат Родні Біллапс виступав за баскетбольну команду університету Денвера[en], а в 2006 році він був задрафтований командою з ліги розвитку НБА[en][88]. Двоюрідний брат Чонсі Лендейл Уайт[en] виступав за команду з НФЛ «Теннессі Тайтанс»[89].

В дитинстві кумиром для Біллапса був Джо Думарс, тому Чонсі вважав за найкраще грати під четвертим номером, під яким усю свою кар'єру виступав Думарс. Після завершення кар'єри Біллапс планував стати генеральним менеджером команди НБА, як і Думарс[90]. Після підписання свого першого професійного контракту з «Бостон Селтікс» Чонсі купив своїм близьким три машини: батькові — Range Rover, матері — Mercedes-Benz W124 та сестрі — Toyota Avalon[89].

Чонсі вболіває за команду з Національної футбольної ліги «Денвер Бронкос»[88] і є великим фанатом американського хіп-хопу, його улюблені виконавці: 2Pac, Jay-Z і The Notorious B.I.G.[89].

Після перемоги у фіналі НБА 2004 року Біллапс був запрошений на шоу Девіда Леттермана. У 2005 році Чонсі знявся в рекламі Adidas під назвою «Improvisation». За сюжетом ролика він грав на анімованому паркеті, який оживав і всіляко намагався перешкодити Біллапсу закинути м'яч у кошик[89]. Чонсі зображений на обкладинці відеогри NBA Ballers: Phenom[en], яка вийшла у 2006 році.

16 червня 2008 року Біллапс з'явився на Джо Луїс Арені на мітингу Барака Обами.

Звинувачення у сексуальному нападіРедагувати

У 1997 році Біллапс та Рон Мерсер були звинувачені в сексуальному насильстві над жінкою в будинку товариша по команді Антуана Вокера[en]. Згідно із цивільним позовом, Біллапс, Мерсер та сусід Вокера, Майкл Ірвін, напали на жінку в квартирі Антуана після того, як 9 листопада 1997 року вони вийшли з клубу в Бостоні. Наступного дня медичне обстеження виявило тілесні ушкодження, які відповідають показанням жертви[91]. Жодних кримінальних справ не було подано, проте Біллапс і Мерсер у 2000 році влаштували цивільний позов[92].

ВизнанняРедагувати

У 2004 році Університет Колорадо навічно закріпив за Біллапсом його 4-й ігровий номер, він став п'ятим гравцем в історії університету, удостоєним такої честі[2].

5 травня 2008 року Біллапс отримав нагороду імені Дж. Уолтера Кеннеді[93], цей приз вручається за благодійну діяльність. Чонсі протягом трьох років організовував благодійні турніри з гольфу в Детройті, а також брав участь у благодійних програмах Міннеаполіса і рідного міста Денвера. Також Біллапс уклав договір з компанією «Rock Financial», за яким він регулярно відвідує звичайні школи Детройта і Денвера, а компанія забезпечує безкоштовними квитками на баскетбольні матчі дітей з неблагополучних сімей, а також вкладає гроші в літні баскетбольні табори Чонсі[89].

16 червня 2008 року Біллапс виступав з промовою на «Джо Луїс-арені» на підтримку кандидата у президенти США Барака Обами. А в серпні 2010 року разом з кількома іншими гравцями НБА був запрошений у Білий дім, де провів гру разом із 44 президентом. Це були другі відвідини резиденції президента, уперше Біллапс побував там у 2004 році. Тоді після завоювання чемпіонського титулу весь склад «Детройт Пістонс» запросили на зустріч із президентом[94].

12 серпня 2011 року Біллапс отримав нагороду «За внесок у розвиток суспільства» від Баскетбольної Зали слави, під час вручення нагороди Чонсі зізнався, що мріє бути включеним до Зали слави[95].

Біллапс став одним із шести спортсменів, яких включили до Зали спортивної слави Колорадо[en] на церемонії, що відбулася 2 квітня 2015 року в Денвері[96].

Досягнення та нагородиРедагувати

СтатистикаРедагувати

Статистика в НБАРедагувати

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд
Позначає сезон, в якому Чонсі Біллапс ставав чемпіоном НБА

Регулярний сезонРедагувати

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1997–98 Повний сезон 80 70 28.5 .369 .327 .868 2.4 3.8 1.2 .0 11.2
1997–98 «Бостон Селтікс» 51 44 25.4 .390 .339 .817 2.2 4.3 1.5 .0 11.1
1997–98 «Торонто Репторз» 29 26 31.7 .349 .316 .919 2.7 3.3 1.0 .1 11.3
1998–99 «Денвер Наггетс» 45 41 33.1 .386 .362 .913 2.1 3.8 1.3 .3 13.9
1999–00 «Денвер Наггетс» 13 5 23.5 .337 .171 .841 2.6 3.0 .8 .2 8.6
2000–01 «Міннесота Тімбервулвз» 77 33 23.2 .422 .376 .842 2.1 3.4 .7 .1 9.3
2001–02 «Міннесота Тімбервулвз» 82 54 28.7 .423 .394 .885 2.8 5.5 .8 .2 12.5
2002–03 «Детройт Пістонс» 74 74 31.4 .421 .392 .878 3.7 3.9 .9 .2 16.2
2003–04 «Детройт Пістонс» 78 78 35.4 .394 .388 .878 3.5 5.7 1.1 .1 16.9
2004–05 «Детройт Пістонс» 80 80 35.8 .442 .426 .898 3.4 5.8 1.0 .1 16.5
2005–06 «Детройт Пістонс» 81 81 36.1 .418 .433 .894 3.1 8.6 .9 .1 18.5
2006–07 «Детройт Пістонс» 70 70 36.2 .427 .345 .883 3.4 7.2 1.2 .2 17.0
2007–08 «Детройт Пістонс» 78 78 32.3 .448 .401 .918 2.7 6.8 1.3 .2 17.0
2008–09 «Детройт Пістонс» 2 2 35.0 .333 .286 .918 5.0 7.5 1.5 .5 12.5
2008–09 «Денвер Наггетс» 77 77 35.3 .420 .410 .900 3.0 6.4 1.2 .2 17.9
2009–10 «Денвер Наггетс» 73 73 34.1 .418 .386 .910 3.1 5.6 1.1 .1 19.5
2010–11 «Денвер Наггетс» 51 51 32.3 .438 .441 .923 2.5 5.3 1.0 .2 16.5
2010–11 «Нью-Йорк Нікс» 21 21 31.6 .403 .328 .902 3.1 5.5 .9 .1 17.5
2011–12 «Лос-Анджелес Кліпперс» 20 20 30.4 .364 .384 .895 2.5 4.0 .5 .2 15.0
2012–13 «Лос-Анджелес Кліпперс» 22 22 19.0 .402 .367 .938 1.5 2.2 .5 .0 8.4
2013–14 «Детройт Пістонс» 19 7 16.3 .304 .292 .833 1.5 2.2 .4 .1 3.8
Усього за кар'єру 1043 937 31.6 .415 .387 .894 2.9 5.4 1.0 .2 15.2
В іграх усіх зірок 5 0 19.0 .455 .320 .750 2.2 5.0 .4 .0 10.2

Плей-офРедагувати

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2001 «Міннесота Тімбервулвз» 3 0 8.7 .167 .000 1.000 1.7 .7 .0 .0 1.0
2002 «Міннесота Тімбервулвз» 3 3 44.7 .451 .400 .700 5.0 5.7 1.0 .3 22.0
2003 «Детройт Пістонс» 14 14 34.6 .374 .310 .933 3.4 4.7 .6 .1 18.0
2004 «Детройт Пістонс» 23 23 38.3 .385 .346 .890 3.0 5.9 1.3 .1 16.4
2005 «Детройт Пістонс» 25 25 39.4 .428 .349 .893 4.3 6.5 1.0 .2 18.7
2006 «Детройт Пістонс» 18 18 39.2 .406 .340 .905 3.4 6.5 1.2 .1 17.9
2007 «Детройт Пістонс» 16 16 40.6 .435 .389 .832 3.3 5.7 1.2 .1 18.6
2008 «Детройт Пістонс» 15 15 32.0 .401 .375 .832 2.9 5.5 .8 .1 16.1
2009 «Денвер Наггетс» 16 16 38.7 .457 .468 .906 3.8 6.8 1.3 .3 20.6
2010 «Денвер Наггетс» 6 6 34.5 .446 .355 .881 2.3 6.3 1.0 .5 20.6
2011 «Нью-Йорк Нікс» 1 1 35.0 .273 .333 1.000 2.0 4.0 .0 .0 10.0
2013 «Лос-Анджелес Кліпперс» 6 6 19.2 .306 .353 .818 2.0 1.0 .2 .2 6.2
Усього за кар'єру 146 143 36.4 .411 .366 .880 3.4 5.7 1.0 .2 17.3

Кращі показники в одній грі НБАРедагувати

За даними сайту basketball-reference.com[12]

Трипл-дабли за кар'єруРедагувати

За даними сайту basketball-reference.com[12]

Дата Команда Противник Кінцевий рахунок Очки Підбирання Передачі
02003-04-033 квітня 2003 Детройт Пістонс Мемфіс Ґріззліс Перемога 92-81 26 11 10
02005-02-2020 лютого 2005 Детройт Пістонс Міннесота Тімбервулвз Поразка 87-88 20 10 11

Зарплата по ходу кар'єриРедагувати

За даними сайту basketball-reference.com[12]

Сезон Команда Сумма
1997–98 Бостон $2 384 640
1998–99 Денвер $2 742 000
1999–2000 Орландо $3 100 080
2000–01 Міннесота $2 250 000
2001–02 Міннесота $2 475 000
2002–03 Детройт $4 546 000
2003–04 Детройт $5 000 600
2004–05 Детройт $5 455 200
2005–06 Детройт $5 909 800
2006–07 Детройт $6 364 400
2007–08 Детройт $10 000 000
2008–09 Денвер $11 050 000
2009–10 Денвер $12 100 000
2010–11 Нью-Йорк $13 150 000
2011–12 Нью-Йорк $12 200 000
ЛА Кліпперс $2 000 000
2012–13 ЛА Кліпперс $4 000 000
2013–14 Детройт $2 500 000
Всього $107 227 720

ПриміткиРедагувати

  1. а б в НБА. Чонси Биллапс зарабатывает на телевидении больше, чем ему предложил «Кливленд». Tribuna.com. 04.07.2017. Процитовано 12.01.2019.  (рос.)
  2. а б Coors events center honored jerseys (en). Колорадський університет у Боулдері. Архів оригіналу за 2015-09-23. Процитовано 2015-03-14. 
  3. а б в г д е ж и к л м н п р с http://www.jockbio.com/Bios/Billups/Billups_bio.html
  4. а б Season-by-season (en). Колорадський університет у Боулдері. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-22. 
  5. а б Records (en). Колорадський університет у Боулдері. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  6. Celtics Reach Deals With Top Picks (en). The New York Times. 09.09.1997. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  7. Shumway, Layton. 10 best NBA players drafted at No. 3 (en). Deseret News. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  8. Chicago Bulls 85, Boston Celtics 92. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  9. 1998 NBA Rookie Challenge East 85, West 80. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  10. Boake, Brian (10.09.2014). Chauncey Billups, once a Raptor, retires from NBA (en). Fansided, LLC. Процитовано 2015-02-02. 
  11. Billups takes trade to Toronto in stride (en). The Boston Globe. 20.02.1998. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  12. а б в г д е ж и к л м Chauncey Billups. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  13. 1997-98 Toronto Raptors Roster and Statistics. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  14. Chauncey Billups 1998-99 Game Log. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  15. Billups Out At Least 3 Weeks (en). Orlando Sentinel. 19.12.1999. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  16. Begley, Ian (11.10.2011). New season-opener: at Denver on Nov. 16? (en). ESPN. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  17. Nuggets' Billups to Have Shoulder Surgery (en). The Los Angeles Times. 25.12.1999. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  18. Basketball Minnesota keeps Smith, signs free agent Billups (en). The Boston Globe. 09.08.2000. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  19. Lelinwalla (17.05.2010). Ten years after tragic car accident takes local NBA star Malik Sealy's life, memories live on (en). Daily News. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  20. The Associated Press (30.02.2008). Driver convicted in Malik Sealy death arrested again for DWI (en). USA Today. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  21. 2000-01 Minnesota Timberwolves Roster and Statistics. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  22. 2001 NBA Playoffs Summary. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  23. 2002 NBA Playoffs Summary. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  24. Pistons sign free agent Billups (en). UPI. 17.07.2002. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-25. 
  25. 2002-03 Detroit Pistons Roster and Statistics. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-26. 
  26. а б в 2003 NBA Playoffs Summary. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-26. 
  27. Fri, May 2 Detroit Pistons 103 @ Orlando Magic 88. Архів оригіналу за 2012-01-30. 
  28. Associated Press (14.05.2003). Billups sprained left ankle in Game 1 (en). ESPN. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-26. 
  29. Associated Press (08.05.2003). Sprained left ankle keeps Billups on sideline (en). ESPN. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-26. 
  30. Lage, Larry (01.06.2003). Pistons fire Carlisle (en). Times Daily. Процитовано 2011-10-26. 
  31. Nance, Roscoe (01.06.2003). Brown sifts offers and picks Pistons (en). USA Today. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-26. 
  32. Minnesota Timberwolves 88, Detroit Pistons 87. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-26. 
  33. Lage, Larry (16.06.2004). Billups rides confidence to Finals MVP award (en). USA Today. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-26. 
  34. 2004-05 Detroit Pistons Roster and Statistics. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-26. 
  35. Indiana Pacers 97, Detroit Pistons 82. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-26. 
  36. Goodwill Jr., Vincent (19.11.2014). Ten years later: 'The Brawl' prompted change in NBA (en). The Detroit News. Процитовано 2015-03-09. 
  37. 2005 NBA Playoffs Summary. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-27. Процитовано 2011-10-26. 
  38. McCosky, Chris. Pistons part ways with Brown after two seasons (en). USA Today. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  39. Flip Saunders Hired as Pistons Coach (en). Absolute Michigan. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  40. 2006 NBA All-Star Game Voting. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  41. Chauncey Billups - Career (en). Chauncey Billups. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  42. Miami ... Nice! (en). ESPN. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  43. Sitto, Natalie (30.12.2006). Billups Injured In Pistons Loss To Pacers (en). Need 4 Sheed. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  44. Associated Press (11.07.2007). Pistons keep Billups with four-year, $46M deal (en). ESPN. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  45. Stein, Marc (04.11.2008). Pistons acquire Iverson, send Billups and McDyess to Denver (en). ESPN. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  46. Lobdell, Joshua (03.11.2008). With Iverson Trade, Chauncey Billups Heads to Denver (en). Associated Content. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  47. Chauncey Billups (en). Concepts 4 Charity. 2009. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  48. 2008-09 NBA Season Summary. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  49. а б J.R. Smith Calls Time in Jail Most Humbling Experience of His Life (en). AOL. 25.09.2009. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  50. Denver Nuggets 126, Los Angeles Lakers 113. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  51. 2009-10 Denver Nuggets Roster and Statistics. Basketball-Reference.com (en). Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  52. Zegers, Charlie. Melo-Drama: Carmelo Anthony Trade Rumors (en). Basketball About. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  53. Carmelo Anthony traded to New York Knicks in blockbuster deal (en). The Denver Post. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  54. Beck, Howard (24.02.2011). In Anthony Trade, Don’t Forget About M.V.P. (en). nytimes.com. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  55. Spears, Mark (26.11.2010). Billups’ future raises questions for Nuggets (en). Yahoo. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  56. Nuggets Apologized to Chauncey Billups for Trading Him (en). Slam Online. 23.02.2011. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  57. Chauncey Billups Injury Likely To Sideline Guard For Game 2 Of Celtics Vs. Knicks Series (en). SBnation.com. 19.04.2011. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-31. 
  58. Begley, Ian (24.04.2011). Chauncey Billups: I want to come back (en). ESPN. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-31. 
  59. Зеленицын, Игорь (28.04.2011). Чонси Биллапс остается в «Нью-Йорке» (ru). Советский спорт. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-11-18. 
  60. Knicks acquire Chandler from Mavs, waive Billups (en). NBA. 10.12.2011. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-12-11. 
  61. Stein, Marc (12.12.2011). Clips claim Chauncey Billups off waivers (en). ESPN. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-12-13. 
  62. Turner, Broderick (16.12.2011). Chauncey Billups says he's 'all in' with Clippers (en). The Los Angeles Times. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-12-19. 
  63. НБА. Биллапс получил серьезную травму ахиллова сухожилия. Sports.ru. 07.02.2012. Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 2012-02-12. 
  64. НБА. Биллапс выбыл до конца сезона. Sports.ru. 08.02.2012. Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 2012-02-12. 
  65. https://24tv.ua/basketbolistu_chonsi_billapsu_zagrozhuye_zavershennya_karyeri_n185671 Відео Чонсі отримав травму
  66. Kunnath, Avinash (18.10.2012). Chauncey Billups injury update: Clippers guard hopes for November return (en). SBnation.com. Процитовано 2015-02-02. 
  67. Towers, Chris (18.07.2013). Billups reunites with Detroit (en). CBS. Процитовано 2015-02-02. 
  68. https://24tv.ua/basketbolist_chonsi_billaps_povertayetsya_u_detroyt_pistons_n351996 Відео повернення Чонсі у «Денвер»
  69. Spears, Mark (09.09.2014). Chauncey Billups retires: 'It's just time' (en). Yahoo. Процитовано 2015-02-02. 
  70. Team USA 2006-08 Announced (en). Inside Hoops. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-11-01. 
  71. Bucher, Ric (17.06.2008). Citing family reasons, Billups pulls out of consideration for Beijing (en). ESPN. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-11-01. 
  72. Chauncey Billups Bio (en). USA Basketball. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-11-02. 
  73. NEW TEAM: Chauncey Billups & Stephen Jackson unite for KILLER3s. BIG3.com. Архів оригіналу за 2017-05-16. Процитовано February 15, 2017. 
  74. Killer 3s. Процитовано 13.02.2019. (англ.)
  75. а б Chauncey Billups - BIG3. big3.com. Процитовано 13.02.2019. (англ.)
  76. Чонси Биллапс: «Мне интересна работа в качестве президента или генерального менеджера». sports.ru. 11.07.2013. Процитовано 13.01.2019. (рос.)
  77. НБА. Джо Дюмарс, Чонси Биллапс и Брент Бэрри – кандидаты на должность генерального менеджера «Хоукс». sports.ru. 16.05.2017. Процитовано 13.01.2019. (рос.)
  78. «Детройт» хочет пригласить Чонси Биллапса на должность в офисе клуба. ua.tribuna.com. 20.03.2018. Процитовано 13.01.2019. (рос.)
  79. НБА. Чонси Биллапс может стать президентом «Кливленда». ua.tribuna.com. 20.06.2017. Процитовано 13.01.2019. (рос.)
  80. НБА. Владелец «Кавальерс» провел встречу с Чонси Биллапсом. ua.tribuna.com. 21.06.2017. Процитовано 13.01.2019. (рос.)
  81. НБА. «Кавальерс» сегодня проведут вторую встречу с Чонси Биллапсом. ua.tribuna.com. 22.06.2017. Процитовано 13.01.2019. (рос.)
  82. Айс Кьюб: «Чонси Биллапс покидает BIG3 ради должности в «Кавальерс». ua.tribuna.com. 22.06.2017. Процитовано 13.01.2019. (рос.)
  83. НБА. Чонси Биллапс отказался от должности президента «Кливленда». sports.ru. 03.07.2017. Процитовано 13.01.2019. (рос.)
  84. Чонси Биллапс может возглавить «Миннесоту». sports.ru. 07.01.2019. Процитовано 13.01.2019. (рос.)
  85. Jhabvala, Nicki (14.10.2014). Chauncey Billups joins ESPN as NBA studio analyst (en). The Denver Post. Процитовано 2015-03-14. 
  86. Hochman, Benjamin (04.03.2015). Hochman: Denver Nuggets should hire Chauncey Billups as head coach (en). The Denver Post. Процитовано 2015-03-12. 
  87. Fantasy Basketball Breaking News (en). Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-11-04. 
  88. а б Five Things You Didn't Know About ... NBA. Архів оригіналу за 2010-08-03. Процитовано 2011-11-18. 
  89. а б в г д Chauncey Billups — Facts (en). Jockbio. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-12-07. 
  90. Чонси Биллапс: «В будущем хочу стать генеральным менеджером». Sports.ru. 10.09.2010. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-11-19. 
  91. Murphy, Shelley (October 6, 1999). Renewed suit: Walker failed to stop rape. The Boston Globe. Архів оригіналу за 2018-01-23. Процитовано 2018-01-22. 
  92. Two Former Celtics Settle Lawsuit in Rape Case. Washington Post (en-US). 2000-01-13. ISSN 0190-8286. Процитовано 2018-01-23. 
  93. Chauncey Billups Named Winner Of 2007-08 J. Walter Kennedy Citizenship Award (en). USA Basketball. 05.05.2008. Архів оригіналу за 2012-01-30. Процитовано 2011-10-28. 
  94. Tomasson, Chris (11 августа 2010). Team USA Notebook: Billups Discusses President Obama's Game-Winning Shot. Архів оригіналу за 2012-01-31. Процитовано 2011-11-18. 
  95. Биллапс получил награду "За вклад в развитие общества". Чемпионат.com. 12.08.2011. Архів оригіналу за 2012-01-31. Процитовано 2011-11-18. 
  96. Chauncey Billups inducted into Colorado Sports Hall of Fame. cuindependent.com. 09.04.2015. Процитовано 13.01.2019. (англ.)

ПосиланняРедагувати