Литковий м'яз
Ли́тка[1], литко́вий м'яз (лат. musculus gastrocnemius) — двоголовий м'яз на задній поверхні гомілки людини. Розміщений над камбалоподібним м'язом (m. soleus), разом з яким кріпиться до п'яти через товсте ахіллове сухожилля.
| Литка, литковий м'яз | |
|---|---|
 Розташування литкових м'язів у людини | |
| Латинська назва | Musculus gastrocnemius |
| Анатомія Грея | (англ.) Сторінка 482 |
| Починається від | медіального і латерального виростків стегнової кістки |
| Кріпиться до | бугра п'яткової кістки через товсте ахіллове сухожилля. |
| Кровопостачання | Литкова артерія |
| Іннервація | Великогомілковий нерв |
| Нервовий корінь | S1, S2 |
| Дія | Рух стопи та стабілізація положення тіла при русі |
| М'яз антагоніст | Передній великогомілковий м'яз |
Опис ред.
Литковий м'яз утворений двома потужними м'ясистими голівками — медіальною і латеральною. Більш потужна медіальна голівка (caput mediale) починається від підколінної поверхні над медіальним виростком стегнової кістки, а латеральна голівка (caput laterale) — симетрично до неї, але трохи нижче, над латеральним виростком стегнової кістки. Під кожним з сухожилків зазначених голівок на їхніх скульцях розташовуються, відповідно, медіальна підсухожильна сумка литкового м'яза (bursa subtendinea m. gastrocnemii medialis) і латеральна підсухожильна сумка литкового м'яза (bursa subtendinea m. gastrocnemii lateralis). Своїми початковими відділами головки обмежують знизу підколінну ямку. Прямуючи донизу, обидві голівки з'єднуються разом приблизно на середині гомілки, а потім переходять у спільний сухожилок, який зливається з сухожиллям камбалоподібного м'яза та переходить у масивне п'яткове (ахіллове) сухожилля (tendo calcaneus (Achillis)), що прикріплюється до задньої поверхні бугра п'яткової кістки[2].
До функціональної діяльності м'яза належать насамперед рух стопи у сагітальній площині та стабілізація тіла під час руху (ходьби чи бігу).
Антагоністом є передній великогомілковий м'яз. Кожна з голів литкового м'яза іннервується гілками великогомілкового нерва з коренем у S1 і S2. Площу шкірного покриву м'яза іннервують нерви з корінців L4, L5 і S2[3].
Клінічна картина ред.
У разі перенапруження литкового м'яза у ньому можуть виникати судоми. Крім того, судоми можуть свідчити про розлади їхнього артеріального і венозного кровопостачання, а також про нестачу мікроелементів і недостатнє стимулювання м'язів нервами.[4] Травми литкового м'яза можуть статися у випадку навантаження, що перевищує можливості м'яза, іноді від удару по ньому, а також від некритичноuj, але повторюваного навантаження — наприклад, у тих, хто займається бігом, баскетболом або футболом. Також голівки патологічно збільшеного литкового м'яза можуть здавлювати артерію біля підколінної ямки, що може призвести до синдрому підколінної артерії.
Зображення ред.
-
Нерви, артерії та вени литкового і камбаловидного м'язів. -
Перетин по середині лівої ноги (вид зверху). -
Задня частина лівої нижньої кінцівки. -
Литковий м'яз. -
Литковий м'яз. -
Литковий м'яз.
Примітки ред.
- ↑ Литка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ (рос.) Медіальна група м'язів стегна [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — mewo.ru
- ↑ Анатомія руху людини = Anatomía y Movimiento Humano: Estructura y funcionamiento. — Paidotribo, 2010. (ісп.)
- ↑ Валентинов С. (2007). Як зняти судоми в литкових м'язах. Наука и жизнь (рос.) (10). Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 7 лютого 2017.
Посилання ред.
- Литковий м'яз // Велика радянська енциклопедія : [у 30 т.] / гол. ред. А. М. Прохоров. — 3-є вид. — Москва : Радянська енциклопедія, 1969—1978.