Чонки
Чонки (біл. Чонкі[1]) — селище, центр Чонковської сільської ради Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь.
|
селище Чонки | ||||
| Транслітерація назви | Čonki | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Основні дані | ||||
| осіб)_region:BY_ 52°21′00″ пн. ш. 30°58′00″ сх. д. / 52.35° пн. ш. 30.966666666667° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Гомельська | |||
| Район | Гомельський | |||
| Рада | Чонковська | |||
| Перша згадка | XVII століття | |||
| Населення | 4500 осіб (2009) | |||
| Часовий пояс | UTC+3:00 | |||
| Поштовий індекс | 247001 | |||
| Телефонний код | +375-232 | |||
| Автомобільний код | 3 | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 285 км | |||
  Чонки | ||||
  Чонки Чонки (Гомельська область) | ||||
 | ||||
 Чонки у Вікісховищі | ||||
Географія
ред.Розташування
ред.На півдні межує з лісом — реліктовою дібровою.
За 3 км на південь від Гомеля.
Гідрографія
ред.Транспортна мережа
ред.Транспортний зв'язок автомобільною дорогою з Гомелем. З серпня 2015 року слідують міські автобусні маршрути № 54е та 55, а також маршрутне таксі № 55-т.
У селищі 946 житлових будинків станом на 2004 рік. Планування складається з трохи вигнутої з меридіональною орієнтацією вулиці. Забудова двостороння, будинки цегляні та дерев'яні, садибного типу.
Історія
ред..jpg)
Російська імперія
ред.Археологами за 400 м на південний захід виявлено поселення 3 чверті I тисячоліття н. е. та епохи Київської Русі. Ця знахідка свідчить про заселення цих місць із давніх часів.
Згідно з письмовими джерелами село відоме з XVII століття, коли тут почали селитися втікачі з Московії через релігійні переслідування. Після першого поділу Речі Посполитої (1772) у складі Російської імперії. У 1775 році на землях шляхтичів Кличевських та Устиновичів засновано старообрядницький Успенський чоловічий монастир, який у 1822 році перейшов у ніконіанське православ'я. У 1877 році збудовано дерев'яну церкву, працювало цегельне виробництво. 1907 року відкрито народне училище.
СРСР
ред.Радянізація
ред.У 1927 році створено сільськогосподарську артіль. У 1940 році розпочав роботу дитячий санаторій «Чонки».
Німецько-радянська війна
ред.Під час німецько-радянської війни у липні-серпні 1941 року базувався оперативно-навчальний центр підготовки диверсійних груп. У боях 10-11 листопада 1943 року біля селища та села Бобовичі при форсуванні річки Сож загинув 1761 року радянський солдат 48-ї армії, похований у братській могилі навпроти будинку відпочинку. Селище звільнене 17 жовтня 1943 року. На фронтах загинуло 26 мешканців селища. У лютому-липні 1944 року у будинку відпочинку розташовувався Білоруський штаб партизанського руху.
Повоєнні роки
ред.З 1988 року центр Чонковської сільради. Центр підсобного господарства «Чонки» виробничого об'єднання «Кристал». Розміщуються 9-річна та музична школи, комплексно-приймальний пункт, бібліотека, відділення зв'язку, 3 магазини.
У селищі Чонки розташовані санаторій-профілакторій «Чонки», Установа «Гомельський обласний дитячий Центр медичної реабілітації «Живица», туристично-оздоровчий центр «Сож», санаторій-профілакторій «Машиностроитель» («Гомсельмаш»), а також низка дитячих таборів.
Населення
ред.Чисельність
ред.- 2014 — 4500 мешканців
Динаміка
ред.
| |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Відомі уродженці
ред.- Іван Степанович Зайцев (1926-1945) — учасник німецько-радянської війни, посмертно нагороджений нагородою Герой Радянського Союзу.
Примітки
ред.- ↑ Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. ISBN 985-458-131-4 (DJVU).
- ↑ Населення населених пунктів Гомельської області за даними перепису (рос.). 14 жовтня 2009. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 20 квітня 2022. [Архівовано 2020-10-11 у Wayback Machine.]
Література
ред.- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0