Чефранов Георгій Васильович

Чефранов Георгій Васильович (27 лютого 1922(1922-02-27), Охтирка, Харківська губернія — 1 квітня 1991(1991-04-01), Таганрог, Ростовська область, СРСР) — радянський науковець, доктор філософських наук, професор Таганрозького радіотехнічного інституту.

Чефранов Георгій Васильович
Народився 27 лютого 1922(1922-02-27)
Охтирка, Харківська губернія, Українська СРР
Помер 1 квітня 1991(1991-04-01) (69 років)
Таганрог, Ростовська область, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Казанський державний університет
Галузь філософія
Заклад Taganrog Technological Institute of Southern Federal Universityd
Науковий ступінь доктор філософських наук
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За бойові заслуги»

Життєпис ред.

Народився 1922 року в місті Охтирка Харківської губернії (з 1939 року — Сумської області) у сім'ї священика[1]. У 1930-х роках під час голодомору в Україні сім'я змушена була переїхати до родичів у Воронезьку область. Як син священика до 1936 року[2] не мав можливості навчатися в школі[3]. У роки німецько-радянської війни воював на фронті. Був поранений під Сталінградом. Після поранення працював на військовому заводі в Казані та одночасно навчався на фізико-математичному факультеті Казанського університету, який закінчив у 1948 році за спеціальністю астрономія.

Після закінчення університету працював у Пулковській обсерваторії під Ленінградом. Очевидно, саме тут у майбутнього філософа проявився інтерес до теми нескінченності. Бажаючи здобути філософську освіту, екстерном здав курс філософського факультету Ленінградського державного університету та був запрошений до аспірантури, яку закінчив у 1952 році.

У 1953 році для подальшої роботи був направлений до Таганрогу до новоствореного Таганрозького радіотехнічного інституту і почав працювати на кафедрі вищої математики на посаді асистента. З 1956 року викладав філософію на кафедрі марксизму-ленінізму. Пізніше обійняв посаду завідувача створеної кафедри філософії та наукового комунізму.

Основною темою робіт філософа стає поняття нескінченності, яке в роботах вченого розуміється не тривіально, як «кімната без стін»[4]:

«Нескінченність — це не проста сума кубометрів, а щось неймовірно складне, таємниче і, разом з тим, що має пряме відношення до самого сенсу існування людини і людства».

— Бог. Вселенная. Человек. с. 13.

У 1961 році Георгій Чефранов захистив кандидатську дисертацію на тему «Деякі питання нескінченності простору-часу»[5]. Для аспірантів ученим було розроблено курс з філософських проблем природознавства. У 1971 році у видавництві Ростовського державного університету вийшла книга Георгія Чефранова «Нескінченність та інтелект». У листопаді 1972 року вченим було захищено докторську дисертацію на тему «Проблеми моделювання нескінченності». Захист проходив у Московському державному педагоігчному інституту. Новизна та несподіванка висновків дисертанта викликали бурхливу дискусію та сумніви у «благонадійності» з боку партійних органів. Затвердження дисертації ВАКом довелося чекати протягом п'яти років[6].

Прямолінійність і чесність ученого, його бажання «називати речі своїми іменами», доноси з боку деяких студентів, які перебували на його лекціях антирадянського змісту у вигляді «тенденційно підібраних фактів», не могли не викликати роздратування з боку партійної влади. Неодноразово йому загрожувала заборона викладацької діяльності. Виявили інтерес до вченого й «компетентні органи».

Підсумком розвитку ідей філософа стала наукова праця «Принцип нерозрізненості частини та цілого (закон збереження інформації)», яка побачила світ (була депонована) у 1987 році. Остання стаття вченого отримала назву «Бог, всесвіт, людина», в якій він підбив підсумок своїх багаторічних праць[7].

Георгій Чефранов помер 1 квітня 1991 року в Таганрозі на 70-му році життя. Вже після його смерті в 1992 році видавництвом ТРТІ була випущена книга, що отримала назву «Бог. Всесвіт. Людина (Закон збереження інформації)».

Примітки ред.

  1. Згодом, аби мати можливість працювати на кафедрі марксизму-ленінізму, змушений був приховувати цей факт.
  2. Рік ухвалення «Сталінської конституції».
  3. С. Г. Чефранов. Вступительная статья к монографии Г. В. Чефранова Смертны мы или бессмертны. Проблемы космологии и геронтологии.
  4. Фраза Георгія Чефранова
  5. Таку значну затримку захисту дисертації син вченого С. Г. Чефранов пояснює політизованістю суспільних наук в СРСР: спочатку кількість посилань і цитат Йосипа Сталіна здавалося недостатніми, після розвінчання особистості Сталіна культу — вони виявилися зайвими.
  6. В. А. Иевлиев. «Тернистый путь познания природы». Предисловие к книге Г. В. Чефрнова «Бог. Вселенная. Человек». с. 4-5.
  7. В. А. Иевлиев. «Тернистый путь познания природы». Предисловие к книге Г. В. Чефрнова «Бог. Вселенная. Человек». с. 8.

Література ред.