Червоний надгігант

(Перенаправлено з Червоні надгіганти)

Червоний надгігант — це зоря-надгігант (клас світності I) спектрального класу K або M.[1] Вони є найбільшими зірками у всесвіті по об'єму, хоча вони не є наймасивнішими.

Порівняння розмірів червоного надгіганта (Антарес) та Сонця. Переривчасте коло позначає розмір орбіти Марса. Також показано менший червоний гігант (Арктур).

Після того, як в ядрі зірки закінчується процес спалення водню, зірки з масою понад 10 мас Сонця стають червоними надгігантами на період стадії спалення гелію.[2][3] Такі зірки мають дуже низьку температуру поверхні (3500-4500 K) та величезні розміри. Прикладами найбільших червоних надгігантів є V354 Цефея, KY Лебедя та KW Стрільця, які всі мають радіус бл. 1500 разів більший від радіуса Сонця (бл. 7 а.о. або 7 відстаней між Сонцем та Землею). Однак радіус більшості червоних надгігантів все ж між 200 та 800 радіусами Сонця.

Тривалість перебування зірки на стадії червоного надгіганта складає від 10 до 100 мільйонів років, а світність може в 500 000 разів перевищувати світність Сонця.

Деколи червоні надгіганти знаходять у кластерах.

Як і їх менші «родичі» — червоні гіганти та на відміну від зірок, схожих на Сонце, замість того, щоб мати велику кількість малих фотосферних осередків конвекції (Сонячна грануляція), червоні надгіганти мають у фотосфері лише декілька великих осередків конвекції, що і спричиняє зміну яскравості, типову для цих обох типів червоних зірок.[4]

Найвідоміші червоні надгіганти

ред.

Примітки

ред.
  1. Henny J. G. L. M. Lamers; Joseph P. Cassinelli (17 червня 1999). Introduction to Stellar Winds. Cambridge University Press. с. 53–. ISBN 978-0-521-59565-0. Архів оригіналу за 9 жовтня 2013. Процитовано 31 серпня 2012.
  2. The Red Supergiant Star Betelgeuse. Astronomy Central (website). Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 31 серпня 2012.
  3. Red Supergiant. Planet Facts (website). Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 31 серпня 2012.
  4. Schwarzschild, Martin (1975). On the scale of photospheric convection in red giants and supergiants. Astrophysical Journal. 195: 137—144. Bibcode:1975ApJ...195..137S. doi:10.1086/153313.
  5. Астрономи вперше простежили за загибеллю червоного надгіганта

Посилання

ред.