Сотенне
Сотенне (в минулому — слобода Лащинівка (Середня Сотня, Лашинівка), слобода Богданівка (Нижня сотня, Нижня Богданівка)[1][2], їх в 1930-31 об'єднали в один населений пункт — Червоний Жовтень[3], який у 2016 був перейменований в Сотенне) — село в Україні, у Нижньотеплівській сільській громаді Щастинського району Луганської області. Населення (2001) становить 1103 осіб.
село Сотенне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Щастинський район |
Тер. громада | Нижньотеплівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA44160010110055557 |
Облікова картка | Червоний Жовтень |
Основні дані | |
Засноване | 1764 |
Колишня назва | Третя сотня, Середня Сотня, Нижня Сотня, Лашинівка, Нижня Богданівка, Богданівка |
Населення | 1103 |
Площа | 0,776 км² |
Густота населення | 1421,39 осіб/км² |
Поштовий індекс | 93612 |
Телефонний код | +380 6472 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°55′19″ пн. ш. 39°20′47″ сх. д. / 48.92194° пн. ш. 39.34639° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
63 м |
Водойми | р. Ковсуг, Балка Довга |
Відстань до районного центру |
60 км |
Найближча залізнична станція | Городній |
Відстань до залізничної станції |
18 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 93612, с. Сотенне, вул. Центральна, 1 |
Сільський голова | Горбунова Ольга Михайлівна |
Карта | |
Мапа | |
Географія
ред.У межах села Сотенне Балка Довга впадає у річку Ковсуг.
Історія
ред.У 1932–1933 роках Червоножовтнева сільська рада постраждала від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 72 особи, імена яких встановлено[4].
6 лютого 2015 року загинув у бою біля села сержант 30-ї бригади Михайло Печунка. 9 травня 2015-го загинув у бою з терористами старший солдат 53-ї бригади Володимир Луцишин — прикривав відхід побратимів, врятував життя 11 вояків, сам загинув від кулі снайпера.
Населення
ред.За даними перепису 2001 року населення села становило 1103 особи, з них 12,87 % зазначили рідною мову українську, а 87,13 % — російську[5].
Динаміка
ред.1764-1774[6] | 1804[7] | 1864[8] | 1885[9] | 1904[10] | 1914[11] | 1925[12] | 1933[13] | 1942[14] | 1976[15] | 2001 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Лашинівка | ≈500 | 495 | 1027 | 1272 | 1814 | 1952 | |||||
Нижня Богданівка | ≈500 | 833 | 1330 | 1188 | 2347 | 1613 | |||||
Разом | ≈1000 | 1328 | 2357 | 2460 | 4101 | 4161 | 3565 | 3154 | 1220 | 1140 | 1103 |
Примітки до таблиці: в 1930 села об'єднані в с. Червоний Жовтень; в 1942 році перепис проводила німецька окупаційна влада.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ 3-х верстовые карты Харьковской губернии,1863, ряд XXV, лист 17
- ↑ План генерального межирования Беловодского уезда Воронежской губернии, 1780—1790.
- ↑ История Станично-Луганского района: Сборник научных статей. — Луганск : Глобус, 2008. — С. 146.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область, 2008, с. 549-551.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 березня 2014. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Дневник путешествия И. А. Гильденштедта. Харьковский сборник: литературно-научное приложение к Харьковскому календарю на 1891 год. Вып. 5, отд. 2. Харьков, 1891. с. 85-153.
- ↑ Экономические примечания на Старобельский уезд 1804 г. Редактор Парамонов А. Ф., Харьков: «Харьковское историческое наследие», 2008, c.102-104
- ↑ Штиглицъ Н. - Харьковская губерния. Списокъ населенныхъ мъстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, СПб: Центральный статистический комитетъ министерства внутреннихъ дѣлъ,1869. с.167
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя. СанктПетербургъ. 1885. с.34
- ↑ Справочная книга для харьковской епархии/Составил Иван Самойлов.—Харьков: «Типография И. М. Варшавчика»,1904. с.427,435
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. с.76
- ↑ ДАДО. – Ф. Р-1146, оп. 2, спр. 370, арк. 2 зв.
- ↑ Голодомор на Луганщині 1932–1933 рр.: Науково-документальне видання / М. М. Старовойтов, В. В. Михайличенко. – К.: ВД «Стилос», 2008. с.161
- ↑ История Станично-Луганского района: Сборник научных статей. — Луганск : Глобус, 2008. — С. 284.
- ↑ История городов и сел Украинской ССР. Ворошиловградская область., Киев: Главная редакция украинской советской энциклопедии,1976. с.649
Джерела
ред.- Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.
Посилання
ред.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |