Чемпіонат світу з настільного тенісу

Чемпіонати світу з настільного тенісу — змагання найсильніших майстрів настільного тенісу, організовувані Міжнародною федерацією цього виду спорту (ITTF).

Історія чемпіонатів світу

ред.

Старт чемпіонатів світу з настільного тенісу був даний у грудні 1926 року в лондонському залі «Меморіел Хол». Майстри малої ракетки з семи країн розіграли п'ять комплектів медалей: в чоловічому командному, чоловічому та жіночому одиночному, чоловічому і змішаному парному розрядах. З наступної першості у програмі з'явилися жіночі парні змагання, з 1933 року — жіночі командні. До 1957 року світові першості проводилися щорічно, а з 1959 — раз на два роки, що було пов'язано з початком розіграшів чемпіонатів Європи.

45-й чемпіонат світу через неможливість його проведення в Югославії розтягнувся на два роки, причому ITTF вперше розділила особисті і командні змагання: в 1999 році медалі в особистих видах були розіграні в Ейндховені, а в командних — в 2000-му в Куала-Лумпурі. У 2001 році в Осаці пройшов останній особисто-командний чемпіонат, 47-і першості світу були зіграні вже в різних містах і в різний час. У 2001 році було прийнято ще одне важливе рішення: починаючи з Парижу -2003 у парному розряді заборонена участь інтернаціональних дуетів.

Призи чемпіонатів світу

ред.

На чемпіонатах світу крім медалей розігруються перехідні Кубки. Переможцю чоловічих одиночних змагань з ініціативи Корті Вудкока вручається Ваза Святого Брайда (за назвою лондонського клубу настільного тенісу при інституті Св. Брайда). Першим тенісистом, нагородженим цим призом, став у 1929 році легендарний Фред Перрі, який згодом три рази й останнім з англійців перемагав на Вімблдонському турнірі. У 1931 році президентом Угорської асоціації настільного тенісу Гаспаром Гейтсом установлений приз для переможниць жіночих одиночних змагань.

На 14-му чемпіонаті світу (1947) шах Ірану підніс організатором свій кубок з пропозицією вручати його найкращій чоловічій парі світу. У 1948 році чемпіонкам жіночих парних змагань був вперше вручено Трофей І. Д. Поупа, почесного секретаря ITTF. З цього ж року переможці турніру в міксті нагороджуються перехідним призом Хейдусека, заснованим секретарем Чехословацького союзу настільного тенісу Зденеком Хейдусеком.

Переможці змагань серед чоловічих команд із самого першого чемпіонату світу нагороджуються Кубком леді Свейтлінг, а найкращі жіночі команди — Кубком Марселя Корбійона, віце-президента ITTF і президента Французької федерації настільного тенісу.

Переможці чемпіонатів світу

ред.

В історії першостей планети можна виділити цілі епохи практично повної гегемонії представників однієї країни. До 1950-х років законодавцями мод були європейці, особливо багато перемог здобули спортсмени з Угорщини. У 1930, 1931, 1933 рр. угорські тенісисти перемагали у всіх видах програми, а в 1935 році найсильніший майстер того часу Віктор Барна в рамках одної першості завоював 4 золоті медалі, встановивши рекорд, який у зв'язку з поділом особистих і командних чемпіонатів світу вже ніколи не буде побитий.

У 1952 році почалася нова епоха в розвитку гри — чемпіонат світу вперше проходив в Азії і вперше виступили на світовій першості японські гравці, які завоювали чотири «золота» з семи. Там же, в Бомбеї, у боротьбі за звання найсильніших у світі дебютували китайські тенісисти, проте перший титул чемпіонів світу їм дістався в 1959-му — на чемпіонаті світу в Дортмунді. Найсильнішим в одиночному розряді став Жун Готуань. На наступній першості, що проходив через два роки в Пекіні, господарі завоювали 3 вищих титули з семи, в 1965-му — вже 5. У 1967 і 1969 рр. спортсмени з Піднебесної за політичними мотивами на чемпіонатах світу не участі не брали, але згодом суперництво представників азійської школи було продовжено.

Чемпіонат світу 1969 року в Мюнхені став найуспішнішим для спортсменів з СРСР: Зоя Руднова і Світлана Грінберг перемогли у парному розряді і в команді, до якої також входили Рита Погосова і Лайма Амеліна. Через 6 років Станіслав Гомозков та Тетяна Фердман святкували перемогу в міксті на турнірі в Калькутті.

З 1980-х років перевага майстрів малої ракетки з Китаю стає переважаючою. Окремі чемпіонати світу приносили все ж успіх європейцям, перш за все великому поколінню шведських гравців. Проте загальну тенденцію нечисленні винятки не порушили — китайська гегемонія в настільному тенісі, особливо в жіночому, існує і продовжує набирати обертів.

Особисті змагання

ред.
Одиночний розряд Парний розряд Мікст
Чоловіки
Ваза св. Брайда
Жінки
Приз Гейста
Чоловіки
Кубок Ірану
Жінки
Трофей Поупа
Приз Хейдусека
1926/27
Лондон
  Роланд Якобі   Марія Меднянські   Роланд Якобі
  Даніель Печі
  Золтан Мехловіч
  Марія Меднянські
1928
Стокгольм
  Золтан Мехловіч   Марія Меднянські   Альфред Лебстер
  Роберт Тум
  Марія Меднянські
  Фанкетте Фламм
  Золтан Мехловіч
  Марія Меднянські
1929
Будапешт
  Фред Перрі   Марія Меднянські   Віктор Барна
  Міклош Шабадош
  Еріка Метцгер
  Мона Рюстер
  Іштван Келен
  Анне Шипош
1930
Берлін
  Віктор Барна   Марія Меднянські   Віктор Барна
  Міклош Шабадош
  Марія Меднянські
  Анне Шипош
  Міклош Шабадош
  Марія Меднянські
1931
Будапешт
  Міклош Шабадош   Марія Меднянські   Віктор Барна
  Міклош Шабадош
  Марія Меднянські
  Анне Шипош
  Міклош Шабадош
  Марія Меднянські
1932
Прага
  Віктор Барна   Анне Шипош   Віктор Барна
  Міклош Шабадош
  Марія Меднянські
  Анне Шипош
  Віктор Барна
  Анне Шипош
1933
Баден
  Віктор Барна   Анне Шипош   Віктор Барна
  Шандор Гланч
  Марія Меднянські
  Анне Шипош
  Іштван Келен
  Марія Меднянські
1934
Париж
  Віктор Барна   Мария Кеттнерова   Віктор Барна
  Міклош Шабадош
  Марія Меднянські
  Анне Шипош
  Міклош Шабадош
  Марія Меднянські
1935
Лондон
  Віктор Барна   Мария Кеттнерова   Віктор Барна
  Миклош Шабадош
  Марія Меднянські
  Анне Шипош
  Віктор Барна
  Анне Шипош
1936
Прага
  Станіслав Коларж   Рут Ааронс   Джеймс Макклюр
  Роберт Блеттнер
  Марія Кеттнерова
  Марія Шмідова
  Мирослав Хамер
  Гертруда Клейнова
1937
Баден, Відень
  Ріхард Бергман   Рут Ааронс і
  Труді Прітці
  Джеймс Макклюр
  Роберт Блэттнер
  Власта Депетрисова
  Віра Вотрубкова
  Богуміл Ваня
  Віра Вотрубкова
1938
Лондон
  Богуміл Ваня   Труді Прітці   Сол Шифф
  Джеймс Макклюр
  Власта Депетрисова
  Віра Вотрубкова
  Ласло Беллак
  Енді Вудхед
1939
Каїр
  Ріхард Бергман   Власта Депетрисова   Віктор Барна
  Річард Бергман
  Хільде Буссман
  Труде Прітці
  Богумил Ваня
  Вера Вотрубкова
1947
Париж
  Богуміл Ваня   Гізелла Фаркаш   Богуміл Ваня
  Адольф Шляр
  Гізелла Фаркаш
  Труде Прітці
  Ференц Шоош
  Гізелла Фаркаш
1948
Лондон
  Ріхард Бергман   Гізелла Фаркаш   Богуміл Ваня
  Ладислав Штіпек
  Маргарет Френкс
  Віра Томас
  Річард Майлс
  Тельма Толл
1949
Стокгольм
  Джонні Ліч   Гізелла Фаркаш   Іван Андреадіс
  Франтішек Токарж
  Гізелла Фаркаш
  Елен Елліот
  Ференц Шидо
  Гізелла Фаркаш
1950
Будапешт
  Ріхард Бергман   Анжеліка Розяну   Ференц Шидо
  Ференц Шоош
  Дора Береджі
  Елен Елліот
  Ференц Шидо
  Гізелла Фаркаш
1951
Відень
  Джонні Ліч   Анжеліка Розяну   Богуміл Ваня
  Іван Андреадіс
  Діана Роу
  Розалін Роу
  Богуміл Ваня
  Анжеліка Розяну
1952
Бомбей
  Хиродзі Сато   Анжеліка Розяну   Норікадзу Фудзі
  Тадакі Хаясі
  Сідзукі Нарахара
  Томі Нісімура
  Ференц Шидо
  Анжеліка Розяну
1953
Бухарест
  Ференц Шидо   Анжеліка Розяну   Ференц Шидо
  Йозеф Коціан
  Гізелла Фаркаш
  Анжеліка Розяну
  Ференц Шидо
  Анжеліка Розяну
1954
Лондон
  Ітіро Огімура   Анжеліка Розяну   Жарко Долінар
  Вілім Харангозо
  Діана Роу
  Розалін Роу
  Іван Андреадіс
  Гізелла Фаркаш
1955
Утрехт
  Тосіакі Танака   Анжеліка Розяну   Ладислав Штіпек
  Іван Андреадіс
  Анжеліка Розяну
  Елла Целлєр
  Кальман Шепеші
  Єва Коціан
1956
Токіо
  Ітіро Огімура   Томі Окава   Ітіро Огімура
  Йосіо Томіта
  Анжеліка Розяну
  Елла Целлєр
  Ервін Кляйн
  Ло Нойбергер
1957
Стокгольм
  Тосіакі Танака   Фудзі Егуті   Ладислав Штіпек
  Іван Андреадіс
  Агнеш Шимон
  Лівія Мошоці
  Ітіро Огімура
  Фудзі Егуті
1959
Дортмунд
  Жун Готуань   Кіміо Мацудзакі   Ітіро Огімура
  Теруо Муракамі
  Кадзуко Ямаїдзумі
  Таеко Намба
  Ітіро Огімура
  Фудзі Егути
1961
Пекін
  Чжуан Цзедун   Цю Чжунху   Кодзі Кімура
  Нобуя Хосіно
  Марія Александру
  Георгіта Пітіка
  Ітіро Огімура
  Кіміо Мацудзакі
1963
Прага
  Чжуан Цзедун   Кіміо Мацудзакі   Чжан Селінь
  Ван Чжилян
  Кіміо Мацудзакі
  Масако Секі
  Кодзі Кімура
  Кадзуко Ямаїдзумі
1965
Любляна
  Чжуан Цзедун   Наоко Фукадзу   Сюй Іьшэен
  Чжуан Цзедун
  Лінь Хуейцін
  Чжен Міньчжи
  Кодзі Кімура
  Масако Секі
1967
Стокгольм
  Нобукіхо Хасегава   Сатіко Морісава   Ханс Альсер
  Кьєлл Юханссон
  Саеко Хірота
  Сатіко Морісава
  Нобухіко Хасегава
  Норіко Яманака
1969
Мюнхен
  Сігео Іто   Тосіко Кавада   Ханс Альсер
  Кьєлл Юханссон
  Зоя Руднова
  Світлана Грінберг
  Нобухіко Хасегава
  Ясуко Конно
1971
Нагоя
  Стеллан Бенгтссон   Лінь Хуейцін   Іштван Йонер
  Тібор Клампар
  Чжен Миньчжи
  Лінь Хуейцін
  Чжан Селінь
  Лінь Хуейцін
1973
Сараєво
  Сі Еньтін   Ху Юйлань   Стеллан Бенгтссон
  Кьєлл Юханссон
  Марія Александру
  Міхо Хамада
  Лян Гелян
  Лі Лі
1975
Калькутта
  Іштван Йонер   Пак Юн Сун   Іштван Йонер
  Габор Гергеї
  Марія Александру
  Соко Такахасі
  Станіслав Гомозков
  Тетяна Фердман
1977
Бірмінгем
  Міцуро Коно   Пак Юн Сун   Лі Чженьши
  Лян Гелян
  Пак Йон Ок
  Ян Ін
  Жак Секретен
  Клод Бержере
1979
Пхеньян
  Сейдзі Оно   Ге Сінай   Драгутін Шурбек
  Антон Стипанчіч
  Чжан Лі
  Чжан Дейн
  Лян Гелян
  Ге Сінай
1981
Новий Сад
  Го Юехуа   Тун Лін   Цай Чженьхуа
  Лі Чженьши
  Цао Яньхуа
  Чжан Дейн
  Се Сайке
  Хуан Цзюньцюнь
1983
Токіо
  Го Юехуа   Цао Яньхуа   Зоран Калініч
  Драгутін Шурбек
  Дай Лілі
  Шень Цзяньпін
  Го Юехуа
  Ні Сялянь
1985
Гетеборг
  Цзян Цзялян   Цяо Яньхуа   Мікаель Аппельгрен
  Ульф Карлссон
  Дай Лілі
  Ген Ліцзюань
  Цай Чженьхуа
  Цао Яньхуа
1987
Делі
  Цзян Цзялян   Хе Чжилі   Чень Лунцань
  Вей Цюнгуан
  Хьон Джонхва
  Ян Йонджа
  Ху Цзюнь
  Ген Ліцзюань
1989
Дортмунд
  Ян-Уве Вальднер   Цяо Хун   Йорг Росскопф
  Штеффен Фетцнер
  Цяо Хун
  Ден Япін
  Ю Намгю
  Хьон Джонхва
1991
Тіба
  Йорген Перссон   Ден Япін   Петер Карлссон
  Томас фон Шееле
  Чень Цзихе
  Гао Цзюнь
  Ван Тао
  Лю Вей
1993
Гетеборг
  Жан-Філіпп Гасьєн   Хьон Джонхва   Ван Тао
  Люй Лінь
  Лю Вей
  Цяо Юньпін
  Ван Тао
  Лю Вей
1995
Тяньцзінь
  Кун Лінху   Ден Япін   Ван Тао
  Люй Лінь
  Ден Япін
  Цяо Хун
  Ван Тао
  Лю Вей
1997
Манчестер
  Ян-Уве Вальднер   Ден Япін   Кун Лінху
  Лю Голян
  Ден Япін
  Ян Ін
  Лю Голян
  У На
1999
Ейндховен
  Лю Голян   Ван Нань   Кун Лінху
  Лю Голян
  Ван Нань
  Лі Цзюй
  Ма Лінь
  Чжан Інін
2001
Осака
  Ван Ліцінь   Ван Нань   Ван Ліцінь
  Янь Сень
  Ван Нань
  Лі Цзюй
  Цинь Чжицзянь
  Ян Ін
2003
Париж
  Вернер Шлагер   Ван Нань   Ван Ліцінь
  Янь Сень
  Ван Нань
  Чжан Інін
  Ма Лінь
  Ван Нань
2005
Шанхай
  Ван Ліцінь   Чжан Інін   Кун Лінху
  Ван Хао
  Ван Нань
  Чжан Інін
  Ван Ліцінь
  Гуо Юе
2007
Загреб
  Ван Ліцінь   Гуо Юе   Чень Ці
  Ма Лінь
  Ван Нань
  Чжан Інін
  Ван Ліцінь
  Гуо Юе
2009
Йокогама
  Ван Хао   Чжан Інін   Чень Ці
  Ван Хао
  Гуо Юе
  Лі Сяося
  Лі Пін
  Цао Чжень
2011
Роттердам
  Чжан Цзіке   Дін Нін   Ма Лун
  Сюй Сінь
  Гуо Юе
  Лі Сяося
  Чжан Чао
  Цао Чжень
2013
Париж
  Чжан Цзіке   Лі Сяося   Чуан Чі-Юань
  Чень Чіень-Ань
  Гуо Юе
  Лі Сяося
  Кім Хьок Бон
  Кім Єн
2015
Сучжоу
  Ма Лун   Дін Нін   Сюй Сінь
  Чжан Цзіке
  Лю Шівень
  Чжу Юйлін
  Сюй Синь
  Ян Хаюн

Командні змагання

ред.
Чоловіки Жінки
1926/27 (Лондон)   Угорщина
1928 (Стокгольм)   Угорщина
1929 (Будапешт)   Угорщина
1930 (Берлін)   Угорщина
1931 (Будапешт)   Угорщина
1932 (Прага)   Чехословаччина
1933 (Баден)   Угорщина
1934 (Париж)   Угорщина   Німеччина
1935 (Лондон)   Угорщина   Чехословаччина
1936 (Прага)   Австрія   Чехословаччина
1937 (Баден, Відень)   США   США
1938 (Лондон)   Угорщина   Чехословаччина
1939 (Каїр)   Чехословаччина   Німеччина
1947 (Париж)   Чехословаччина   Англія
1948 (Лондон)   Чехословаччина   Англія
1949 (Стокгольм)   Угорщина   США
1950 (Будапешт)   Чехословаччина   Румунія
1951 (Відень)   Чехословаччина   Румунія
1952 (Бомбей)   Угорщина   Японія
1953 (Бухарест)   Англія   Румунія
1954 (Лондон)   Японія   Японія
1955 (Утрехт)   Японія   Румунія
1956 (Токіо)   Японія   Румунія
1957 (Стокгольм)   Японія   Японія
1959 (Дортмунд)   Японія   Японія
1961 (Пекін)   КНР   Японія
1963 (Прага)   КНР   Японія
1965 (Любляна)   КНР   КНР
1967 (Стокгольм)   Японія   Японія
1969 (Мюнхен)   Японія   СРСР
1971 (Нагоя)   КНР   Японія
1973 (Сараєво)   Швеція   Південна Корея
1975 (Калькутта)   КНР   КНР
1977 (Бірмінгем)   КНР   КНР
1979 (Пхеньян)   Угорщина   КНР
1981 (Новий Сад)   КНР   КНР
1983 (Токіо)   КНР   КНР
1985 (Гетеборг)   КНР   КНР
1987 (Делі)   КНР   КНР
1989 (Дортмунд)   Швеція   КНР
1991 (Тіба)   Швеція   Північна Корея
1993 (Гетеборг)   Швеція   КНР
1995 (Тяньцзінь)   КНР   КНР
1997 (Манчестер)   КНР   КНР
2000 (Куала-Лумпур)   Швеція   КНР
2001 (Осака)   КНР   КНР
2004 (Доха)   КНР   КНР
2006 (Бремен)   КНР   КНР
2008 (Гуанчжоу)   КНР   КНР
2010 (Москва)   КНР   Сінгапур
2012 (Дортмунд)   КНР   КНР
2014 (Токіо)

Посилання

ред.