Чемпіонат ФРН з футболу 1987—1988: Бундесліга

Бундесліга
Сезон	1987–88
Чемпіони	«Вердер»; 2-й титул переможців Бундесліги; 2-й титул чемпіонів Німеччини
Вибули	«Гомбург»; «Шальке 04»
Кубок чемпіонів	«Вердер»
Кубок володарів кубків	«Айнтрахт»
Кубок УЄФА	«Баварія» (Мюнхен); «Кельн»; «Штутгарт»; «Нюрнберг»; «Баєр 04» (діючі володарі)
Забито голів	945
Сер. рез/гру	3.09
Найкращий ; бомбардир	Юрген Клінсманн (19)
Найбільша перемога ; вдома	«Баварія» (Мюнхен) 8–1 «Шальке 04» (9 квітня 1988)
Найбільша перемога ; в гостях	«Гамбург» 0–4 «Карлсруе» (26 серпня 1987); «Гомбург» 0–4 «Нюрнберг» (5 вересня 1987)
Найрезультативніша гра	«Боруссія» (М) 8–2 «Гамбург» (26 вересня 1987)
Відвідуваність
	← 1986–87 1988–89 →

Сезон Бундесліги 1987–1988 був 25-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 31 липня 1987^[1] і завершився 21 травня 1988 року^[2]. Діючим чемпіоном країни була мюнхенська «Баварія», якій не вдалося захистити чемпіонський титул, і вона фінішувала другою, поступившись чотирма очками «Вердеру», який і став чемпіоном ФРН 1990/91.

Формат змагання ред.

Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а дві найгірші команди напряму вибували до Другої Бундесліги, а третя команда з кінця проводила матчі плей-оф з бронзовим призером Другої Бундесліги за право участі у Бундеслізі на наступний сезон.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1986–87 ред.

«Фортуна» (Дюссельдорф) and «Блау-Вайс 1890» напряму вибули до Другої Бундесліги, фінішувавши на двох останніх місцях турнірної таблиці попереднього сезону. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Ганновер 96» and «Карлсруе». У плей-оф за місце в Бундеслізі «Гомбург» won on aggregate against «Санкт-Паулі»,зберігши таким чином за собою місце у найвищому дивізіоні.

Команди-учасниці ред.

«Кайзерслаутерн»

«Юрдінген»

«Бохум»

Місцезнаходження команд Бундесліги 1987–88

Клуб	Місто	Стадіон^[3]	Вміщує^[3]
Бохум !«Бохум»	Бохум	Воновія Рурштадіон	40,000
Вердер !«Вердер»	Бремен	Везерштадіон	32,000
Боруссія Д !«Боруссія» (Дортмунд)	Дортмунд	Зігналь Ідуна Парк	54,000
Айнтрахт Ф !«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні)	Франкфурт-на-Майні	Вальдштадіон	62,000
Гамбург !«Гамбург»	Гамбург	Фолькспаркштадіон	62,000
Ганновер !«Ганновер 96»	Ганновер	АВД-Арена	60,400
Гомбург !«Гомбург»	Homburg	Вальдштадіон	24,000
Кайзерс !«Кайзерслаутерн»	Кайзерслаутерн	Фріц-Вальтер-Штадіон	42,000
Карлсруе !«Карлсруе»	Карлсруе	Вільдпаркштадіон	50,000
Кельн !«Кельн»	Кельн	Рейн Енергі Штадіон	61,000
Баєр !«Баєр 04»	Леверкузен	Ульріх Габерланд Штадіон	20,000
Вальдгоф !«Вальдгоф»	Людвігсгафен-на-Рейні	Зюдвестштадіон^[1]	75,000
Боруссія М !«Боруссія» (Менхенгладбах)	Менхенгладбах	Бекельбергштадіон	34,500
Баварія М !«Баварія» (Мюнхен)	Мюнхен	Олімпіаштадіон	80,000
Нюрнберг !«Нюрнберг»	Нюрнберг	Штедтішес Штадіон	64,238
Шальке !«Шальке 04»	Гельзенкірхен	Паркштадіон	70,000
Штуттгарт !«Штутгарт»	Штутгарт	Неккарштадіон	72,000
Юрдінген !«Юрдінген 05»	Крефельд	Гротенбург-Штадіон	35,700

↑ «Вальдгоф» проводив свої домашні ігри у сусідньому Людвігсгафені-на-Рейні, оскільки його домашня арена не відповідала вимогам Бундесліги.

Турнірна таблиця ред.

Поз	Команда	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація або пониження
1	«Вердер» (C)	34	22	8	4	61	22	+39	52	Перший раунд Кубка чемпіонів 1988—1989
2	«Баварія» (Мюнхен)	34	22	4	8	83	45	+38	48	Перший раунд Кубка УЄФА 1988—1989^[a]
3	«Кельн»	34	18	12	4	57	28	+29	48
4	«Штутгарт»	34	16	8	10	69	49	+20	40
5	«Нюрнберг»	34	13	11	10	44	40	+4	37
6	«Гамбург»	34	13	11	10	63	68	−5	37
7	«Боруссія» (Менхенгладбах)	34	14	5	15	55	53	+2	33
8	«Баєр 04»	34	10	12	12	53	60	−7	32	Перший раунд Кубка УЄФА 1988—1989^[a]
9	«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні)	34	10	11	13	51	50	+1	31	Перший раунд Кубка володарів кубків 1988—1989
10	«Ганновер 96»	34	12	7	15	59	60	−1	31
11	«Баєр 05» (Юрдінген)	34	11	9	14	59	61	−2	31
12	«Бохум»	34	10	10	14	47	51	−4	30
13	«Боруссія» (Дортмунд)	34	9	11	14	51	54	−3	29
14	«Кайзерслаутерн»	34	11	7	16	53	62	−9	29
15	«Карлсруе»	34	9	11	14	37	55	−18	29
16	«Вальдгоф»	34	7	14	13	35	50	−15	28	Плей-оф за місце у Бундеслізі
17	«Гомбург» (R)	34	7	10	17	37	70	−33	24	Пониження у класі до Другої Бундесліги
18	«Шальке 04» (R)	34	8	7	19	48	84	−36	23	Пониження у класі до Другої Бундесліги

Джерело: www.dfb.de
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Примітки:

↑ ^а ^б «Баєр 04» став володарем Кубка УЄФА 1987—1988 і таким чином автоматично став учасником його розіграшу наступного сезону як діючий володар.

Результати ред.

Команда	БОХ	ВЕР	БРД	АЙН	ГАМ	ГАН	ГОМ	КАЙ	КАР	КЕЛ	Б04	ВАЛ	БРМ	БАВ	НЮР	Ш04	ШТТ	ЮРД
«Бохум»	—	0–1	2–0	1–0	4–0	1–1	4–4	1–1	5–0	0–0	3–1	1–0	1–2	0–2	3–0	1–3	5–1	1–4
«Вердер»	0–0	—	4–0	2–0	1–4	1–0	3–0	0–0	2–0	2–1	3–3	3–1	2–0	3–1	1–0	5–0	5–1	5–1
«Боруссія» (Дортмунд)	1–2	0–0	—	3–1	2–3	3–3	2–0	3–0	0–2	1–2	2–2	0–1	1–1	1–3	1–1	4–1	2–2	4–2
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні)	0–1	0–1	0–0	—	3–0	3–3	1–2	0–2	4–0	1–1	3–2	5–1	2–0	1–1	3–1	2–0	0–2	3–1
«Гамбург»	2–2	0–0	4–3	2–2	—	3–3	2–1	5–1	0–4	3–0	3–2	1–1	2–1	2–2	2–2	5–2	3–0	3–1
«Ганновер 96»	1–0	0–1	2–3	1–2	3–1	—	5–1	1–0	3–2	0–3	6–1	3–1	2–4	2–1	1–2	3–1	3–3	0–0
«Гомбург»	1–1	1–1	0–3	5–2	0–2	1–1	—	3–2	1–0	1–0	1–1	1–1	0–0	3–2	0–4	3–1	2–2	2–2
«Кайзерслаутерн»	4–2	0–0	3–1	2–2	0–3	4–1	1–0	—	1–1	3–0	1–3	2–2	5–2	3–1	1–2	5–2	2–1	2–2
«Карлсруе»	1–0	0–2	0–0	1–1	0–0	2–1	2–1	1–0	—	1–1	1–1	1–1	2–2	0–1	2–0	4–1	0–2	1–0
«Кельн»	2–2	2–0	2–0	1–1	1–0	2–0	3–0	2–1	4–0	—	0–0	3–0	4–1	3–1	3–1	3–1	1–1	2–0
«Баєр 04»	0–0	1–3	2–2	1–3	2–0	2–0	2–1	2–0	0–0	1–1	—	1–0	2–1	3–4	1–1	3–2	2–1	0–0
«Вальдгоф»	1–1	0–1	1–0	2–2	2–2	2–1	0–0	0–2	4–1	0–0	1–4	—	0–3	1–2	0–1	2–0	2–1	2–2
«Боруссія» (Менхенгладбах)	3–0	1–2	0–3	3–1	8–2	1–2	2–0	1–0	2–2	0–1	2–1	0–1	—	2–0	3–0	1–1	0–1	2–1
«Баварія» (Мюнхен)	5–0	2–1	1–3	3–2	6–0	4–1	6–0	4–2	2–1	2–2	3–2	2–1	1–0	—	1–0	8–1	2–1	3–0
«Нюрнберг»	2–1	0–0	0–0	1–1	2–2	1–3	2–0	3–2	4–0	1–2	2–1	1–1	3–0	0–3	—	1–1	0–0	3–1
«Шальке 04»	2–1	1–4	3–0	0–0	1–0	0–2	3–0	5–0	3–1	2–2	2–2	1–1	0–3	1–4	0–0	—	3–4	2–1
«Штутгарт»	3–0	1–0	2–2	1–0	5–1	3–1	2–1	3–0	2–2	0–2	4–1	1–1	6–0	3–0	0–1	4–0	—	1–3
«Баєр 05» (Юрдінген)	3–1	1–2	2–1	3–0	1–1	1–0	5–1	3–1	4–2	1–1	4–1	1–1	2–4	0–0	0–2	5–2	2–5	—

Джерело: DFB
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.

Плей-оф за місце в Бундеслізі ред.

«Вальдгоф» і бронзовий прізер Другої Бундесліги «Дармштадт 98» визначали між собою учасника Бундесліги наступного сезону у двоматчевому плей-оф. Після нічиєї за сумою двох ігор вони проводили вирішальну третю гру, в якій також була зафіксована нічия. В результаті «Вальдгоф» залишив за собою місце у найвищому німецькому дивізіоні, здолавши суперника у серії пенальті, призначеній по завершенні третьої гри.

2 червня 1988

«Дармштадт 98»	3–2	«Вальдгоф»
Гуцлер 63' Посняк 66' Гу 73'	^[4]	Ціонаніс 2' Бюрер 47'

Бьолленфальтор, Дармштадт
Глядачів: 28,000
Арбітр: Вольф-Рюдігер Умбах (Ротторф)

5 червня 1988

«Вальдгоф»	2–1	«Дармштадт 98»
Шен 20' Люкс 87'	Протокол (нім.)	Кюль 88'

Зюдвестштадіон, Людвігсгафен-на-Рейні
Глядачів: 28,000
Арбітр: Арон Шмідгубер (Оттобрунн)

9 червня 1988

«Вальдгоф»	0 – 0 (д.ч.)	«Дармштадт 98»
	Протокол (нім.)
	Пенальті
Люкс Бокенфельд Бюрер Тріб Цветкович Квайссер Клоц	5–4	Посняк Куль Шремль Гу Еміг Шольц Бернекер

Людвігспаркштадіон, Саарбрюккен
Глядачів: 17,000
Арбітр: Гергард Теобальд (Нойнкірхен (Саар))

Найкращі бомбардири ред.

19 голів

Юрген Клінсманн («Штутгарт»)

18 голів

Карл-Гайнц Рідле («Вердер»)

17 голів

16 голів

15 голів

14 голів

Олаф Тон («Шальке 04»)

13 голів

Склад чемпіонів ред.

«Вердер»
Воротарі: Олівер Рек (32); Дітер Бурденскі (3). Захисники: Гуннар Зауер (33 / 2); Ульріх Боровка (31 / 1); Руне Братсет (31); Джонні Оттен (30); Томас Шааф (29 / 1); Мікаель Кутцоп (17 / 1); Маттіас Рулендер (2). Півзахисники: Мирослав Вотава (к; 32 / 2); Гюнтер Германн (30); Норберт Маєр (26 / 7); Томас Вольтер (16); Дітер Айльтс (2); Бенно Мельманн (1). Нападники: Карл-Гайнц Рідле (33 / 18); Франк Орденевіц (30 / 15); Манфред Бургсмюллер (26 / 6); Франк Нойбарт (22 / 6). (кількість ігор і голів наведені у дужках) Головний тренер: Отто Рехагель.

Примітки ред.

↑ Schedule Round 1. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
↑ Archive 1987/1988 Round 34. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
↑ ^а ^б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9. (нім.)
↑ Grüne, Hardy (2000). Bundesliga & Co. Enzyklopädie des deutsche Ligafußballs. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89609-113-1. (нім.)

Посилання ред.

Архів Бундесліги сезону 1987/1988

[table_note_res_UC10.53574942030746-4] а ^б «Баєр 04» став володарем Кубка УЄФА 1987—1988 і таким чином автоматично став учасником його розіграшу наступного сезону як діючий володар.

[1] Schedule Round 1. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)

[2] Archive 1987/1988 Round 34. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)

[Vereinslexikon-3] а ^б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9. (нім.)

[5] Grüne, Hardy (2000). Bundesliga & Co. Enzyklopädie des deutsche Ligafußballs. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89609-113-1. (нім.)

[1]

[2]

[3]

[1]

[a]

[4]