Відкрити головне меню

Чатир-Таутат.— Шатер-Гора) — державний природний заказник регіонального значення комплексного профілю[1], одна з найбільш високих точок Республіки Татарстан.[2][3][4][5] Займає вершину висотою 321,7 м і схили хребта, які розташовані за 7 км від міста Азнакаєво.

Чатир-Тау
Шатер-Гора , Чатиртау
Чатир-Тау Татарстан
Чатир-Тау Татарстан
Країна Росія
Регіон Татарстан
Місто Азнакаєво
Площа 41,5 км2
Довжина 12 км
Ширина 3 км
Найвища точка
 - висота 321,7 м
Азнакаєвський район Татарстану
Азнакаєвський район Татарстану
Чатир-Тау у Вікісховищі?

Чатир-Тау нерідко позначають на географічних картах як хребет (єдиний в Татарстані), проте за своїм походженням це останець, тобто ландшафт, який прийняв форму хребта із-за тектонічних підняттів, а не внаслідок ерозії навколишніх долин.[6][7]

ФаунаРедагувати

 
Чатир-Тау. Бабаки

Біля підніжжя схилу і в розпадках мешкає колонія звичайних (степових) сурків, а також звичайний сліпачок, хом'ячок Эверсмана, сірий хом'ячок і степова форель, у яких Чатир-Тау — північна межа ареалів.

ІсторіяРедагувати

У XVIII столітті на схилах гори видобували мідь. П. С. Паллас проїздив тут в 1772 р., писав: «Через 10 верств від Чалпи приїхали ми до села і річки Сугоят, яка між берегами, що складаються з червонуватого мулу, тече між слоями вапняного каменю. Тут живуть також Уфяне і Казанські татари і мають в селі мечеть. Дещо далі досягли ми малої Сугоят, а потім Сапей ауль, до великого Татарського села з мечеттю, що лежить при р. Вердшель, яка має свою назву від якогось Башкирця, нащадки якого там до цього часу живуть. В цій країні по ліву сторону дороги і від пом'янутого села прямо на схід видно високу шарувату гору, яка до нарочито високого Шатир-Тау підносячись піднімається…» Незважаючи на сильну грозу Паллас піднявся до вершини гори і відвідав одну із мідних копалень знаходилися в її відрогах.[8]

Чатир-Тау є державним природним заказником комплексного значення згідно з Постановою Кабінету Міністрів Республіки Татарстан від 18 липня 2005 року N 353 "Про затвердження Положення про державний природний заказник регіонального значення комплексного профілю «Чатир-Тау».

Західні схили Чатир-Тау покриті численними відвалами штолень. В кадастр внесено 57 штолень, відзначено кілька десятків провалів і воронок невеликих шахт, і розвідувальних шурфів. На одній із ділянок, розташованій в лісовій зоні, був виявлений відкритий, але досить сильно замитий вхід у штольню.

Згідно з легендою, на цій горі стояв зі своїм військом Омелян Пугачов; існують легенди про печери на вершині гори із збереженим арсеналом зброї.[9]

Схили Чатир -Тау користуються популярністю у парапланеристів.[10]

ПриміткиРедагувати

  1. Про затверджнггя Положення про державний природний заказник регіонального значення комплексного профілю "Чатир-Тау" (із змінами на 2 травня 2012 року). 
  2. Чатир- тау (Шатер гора) – сама висока точка Татарстану (Азнакаєвський район). Архів оригіналу за 1 листопад 2017. Процитовано 13 травень 2019. 
  3. Єкологія Татарстану. 
  4. Республіка Татарстан – загальна інформація, пам'ятки. Архів оригіналу за 14 жовтень 2017. Процитовано 13 травень 2019. 
  5. Чатир-тау: сама висока точка Татарстану. 
  6. Сементовський В. Н. и др. РЕЛЬЄФ ТАТАРІЇ. Казань 1951 Р. — СПЕЛЕСТОЛОГІЯ І ПІДЗ.ПРОСТОРИ — ЛІТЕРАТУРА — Архів — PRO Speleo
  7. Воробйов Н. І. ОсновИ фізиченої географії Татарстої АРСР. Казань, 1936 — КРАЄЗНАВСТВО І АРХЕОЛОГІЯ — ЛІТЕРАТУРА — Архів — PRO Speleo
  8. Чатир-Тау — перші длслідження весняно-літнього сезону ТКСЭ-2008 — 14 травня 2008 — PRO Speleo
  9. Гора Чатир-Тау — Офіційний сайт м. Азнакаєво, погода, карти міста, розклад. Архів оригіналу за 2 квітень 2009. Процитовано 21 травень 2018. 
  10. ПАРАГЛАЙДИНГ в Казані[недоступне посилання з травень 2019]

ПосиланняРедагувати