Чарлі Кауфман

американський сценарист та режисер
(Перенаправлено з Чарлі Кофмен)

Чарлі Кауфман (англ. Charles Stuart Kaufman, нар. 19 листопада 1958 року)  — американський сценарист, продюсер, режисер та романіст. Автор сценарію до фільмів «Бути Джоном Малковичем», «Адаптація», «Вічне сяйво чистого розуму». Режисерський дебют — «Нью-Йорк, Нью-Йорк». У 2020 році вийшов перший роман Кауфмана «Antkind». Чотири рази потрапляв у номінацію на премію «Оскар»: двічі за найкращий оригінальний сценарій («Бути Джоном Малковичем», «Вічне сяйво чистого розуму»), за найкращий адаптований сценарій («Адаптація», у співавторстві з вигаданим братом), за найкращий анімаційний повнометражний фільм («Аномаліза»). Отримав три премії Бафта: дві за найкращий оригінальний сценарій та одну за найкращий адаптований сценарій. Гільдія письменників Америки включила три сценарії Кауфмана у список 101 кращих кіносценаріїв всіх часів.

Чарлі Кауфман
Charles Stuart Kaufman
Чарлі Кауфман у 2015
Народився 19 листопада 1958(1958-11-19) (65 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк[1]
Громадянство США
Місце проживання Пасадіна
Діяльність сценарист, кінопродюсер, кінорежисер, письменник
Alma mater Нью-Йоркський університет (бакалавр витончених мистецтв)
Знання мов англійська[2]
Членство Writers Guild of America Westd
Роки активності 1983 — тепер. час
У шлюбі з Деніз Монаган
Діти Анна
Нагороди
IMDb ID 0442109
Сайт beingcharliekaufman.com

Дитинство та освіта ред.

Народився у Нью-Йорку 19 листопада 1958 року в єврейській родині. Батьки — Єлена та Мирон Кауфман. Пізніше переїхав до Вест-Гартфорду, де закінчив школу. У школі потрапив до театрального клубу.

Після закінчення школи вчився у Бостонському університеті, пізніше перейшов до Університету Нью-Йорка, де вивчав кіновиробництво.


Кар'єра ред.

Рання творчість та телебачення (1983—1997) ред.

Між 1983 та 1984 Кауфман та Пол Проч писали гумористичні статті та пародії для журналу «National Lampoon». Його роботи включали пародії на Курта Воннеґута та Людей Ікс. Разом з Прочем вони надсилали сценарії кіновиробникам, але єдиною відповіддю був лист підтримки від сценариста Алана Аркіна щодо сценарію до «Purely Coincidental». У надії знайти успіх Чарлі надсилав альтернативні сценарії до телесеріалів, серед яких були «Одружені... та з дітьми» та «Сімпсони».

Наприкінці 1980-х Чарлі жив в Міннеаполісі, відповідаючи на дзвінки про зникли примірники газети «Star Tribune».

1991 року на альтернативний сценарій Кауфмана звернули увагу, та він отримав послуги агента. Агент порадив йому переїхати до Лос Анджелеса. Тут Чарлі написав сценарій до двох епізодів другого сезону серіалу «Get a Life», але цей проєкт був закритий 1992 року. Писав сценарії до кількох серіалів компанії «Fox», «The Edge» (1992—1993), «The Trouble with Larry», «Ned and Stacey», в останньому також працював як продюсер. Пізніше був сценаристом сіткому «The Dana Carvey Show» (1996).

Сценарії для повнометражного кіно ред.

Першої повнометражною картиною, знятою за сценарієм Кауфмана, став «Бути Джоном Малковичем» (1999). Сценарій до нього був написаний ще 1994 року. Спочатку ніхто не брався за постановку, поки його не побачив Френсіс Форд Коппола, який передав сценарій своєму зятю Спайку Джонсу. Фільм отримав успіх, декілька нагород, в тому числі сценарій Кауфмана був нагороджений 26-ю премією «Сатурн» та 15-ю кінопремією «Незалежний дух».

2001 року вийшов фільм «Human Nature» (режисер Мішель Гондрі)

Кауфман і Спайк Джонз воз'єдналися у фільмі «Адаптація», який приніс йому ще одну номінацію на премію «Оскар» і другу BAFTA. В «Адаптації» була вигадана версія про брата Кауфмана Дональда, який зазначений сценаристом разом із Чарлі. Ідея прийшла до Кауфмана під час спроби адаптувати книгу Сьюзен Орлін «Злодій орхідей» до фільму. Страждаючи від творчої кризи, Кауфман перетворив сценарій на перебільшений опис своєї боротьби з адаптацією сценарію.

Наступним фільмом Кауфмана був «Сповідь небезпечної людини» (2002), біографічний фільм за мотивами «несанкціонованої автобіографії» Чака Барріса, творця популярних телешоу «The Dating Game» та «The Gong Show». Фільм фокусується на твердженні Барріса, що він був таємним кілером ЦРУ. Це був режисерський дебют Джорджа Клуні. Кауфман критикував Клуні за те, що він радикально змінив сценарій, не порадившись з ним. В інтерв'ю Вільяму Арнольду Чарлі сказав: «Звичайна справа для письменника — це видати сценарій, а потім зникнути. Це не для мене. Я хочу брати участь від початку до кінця. І ці режисери (Гондрі та Джонз) знають та поважають це»[3].

Другою роботою Кауфмана разом з Мішелем Гондрі став «Вічне сяйво чистого розуму» (2004). Фільм отримав широке визнання та на 6 липня 2020 року займав 95-ту позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

Режисерська кар'єра ред.

2005 року Кауфман під псевдонімом Френсіс Фреголі поставив аудіоп'єсу «Аномаліза» для театру Нового Звучання в Нью-Йорку. Головним героєм п'єси є чоловік, для якого голос всіх оточуючих людей однаковий, поки він не зустрічає жінку, яку він чує з її власним голосом та яка становиться для нього особливою[4].

Першим режисерським кінодебютом Кауфмана став «Нью-Йорк, Нью-Йорк» (2008).

Пізніше планувався фільм з назвою «Frank or Francis». Це мала бути музикальна комедія про культуру ненависті в інтернеті. У фільмі мали зніматися Ніколас Кейдж, Джек Блек, Стів Карел, Кевін Клайн. Але 2012 року Кауфман сказав, що для фільму немає фінансування, тому цей проєкт відкладається на невизначений час[5].

2015 року вийшла анімаційна екранізація п'єси Кауфмана «Аномаліза». Частину бюджету картини зібрали з допомогою краудфандингу. Другим режисером фільму став Дюк Джонсон. «Аномаліза» була визначена багатьма номінаціями кінопремій, але збори в прокаті були погані[6].

У січні 2018 року стало відомо, що Кауфман працює над адаптацією роману Ієна Рейда «Я думаю закінчити це все». Прем'єра фільму відбулася 2020 року.

Літературна праця ред.

2020 року був опублікований роман Чарлі «Antkind».

Особисте життя ред.

Одружений із Деніз Монаган, у подружжя є дочка Анна. З 1998 року жив у Пасадені, але 2020 перебрався до Мангетена.

Список творів ред.

Кіно ред.

Рік Назва Режисер Сценарист Продюсер Дистріб'ютер Примітки
1999 Бути Джоном Малковичем Ні Так Виконавчий USA Films
2001 Human Nature Ні Так Так Fine Line Features
2002 Адаптація Ні Так Виконавчий Columbia Pictures
Сповідь небезпечної людини Ні Так Ні Miramax Films
2004 Вічне сяйво чистого розуму Ні Так Виконавчий Focus Features Сценарист разом з Мішель Гондрі та П'єром Бісмутом
2008 Нью-Йорк, Нью-Йорк Так Так Так Sony Pictures Classics
2015 Аномаліза Так Так Так Paramount Pictures разом з Дюком Джонсом
2020 Я думаю закінчити це все Так Так Так Netflix

Телебачення ред.

Рік Назва Режисер Сценарій Продюсер Примітки
1991–1992 Get a Life Ні Так Ні 2 серії
1992–1993 The Edge Ні Так Ні 20 серій
1993 The Trouble with Larry Ні Так Ні Також редактор
7 серій
1995 Misery Loves Company Ні Ні Так 6 серій
1996 The Dana Carvey Show Ні Так Ні 8 серій
1996–1997 Ned and Stacey Ні Так Так 22 серії
2014 How and Why Так Так Виконавчий Також автор

П'єси ред.

Рік Назва Режисер Сценарій Notes
2005 Надія залишає театр Так Так
Аномаліза Так Так під псевдонімом Френсіс Фреголі

Література ред.

Year Title Publisher ISBN
2020 Antkind Random House 978-0399589683

Тексти пісень ред.

Рік Саундтрек Пісня
2001 Human Nature «Hair Everywhere» and «Here with You»
2008 Synecdoche, New York «Synecdoche Song», «Gravity», «Little Person», and «Song for Caden»
2015 Anomalisa «None of Them Are You»
2020 I'm Thinking of Ending Things «Tulsey Town Jingle»


Примітки ред.

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #131817876 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. CONOR.Sl
  3. Kaufman interviewed by William Arnold. Seattle Post-Intelligencer. 18 березня 2004. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 19 травня 2007.
  4. Creative Screenwriting Magazine on Hope Leaves the Theater. Архів оригіналу за 29 квітня 2007.
  5. Jagernauth, Kevin (12 листопада 2015). Charlie Kaufman Explains Why Star-Studded 'Frank Or Francis' Fell Apart, Says It Could Still Happen. Indiewire. Архів оригіналу за 30 грудня 2015. Процитовано 9 грудня 2015.
  6. Anomalisa. Box Office Mojo. IMDb. Архів оригіналу за 21 травня 2018. Процитовано 21 лютого 2016.

Посилання ред.