Відкрити головне меню

«Адаптація.» (англ. Adaptation.) — ексцентрична трагікомедія режисера Спайка Джонза, знята за сценарієм Чарлі Кауфмана. Фільм заснований на нехудожній книзі американської журналістки та письменниці Сьюзан Орлеан «Злодій орхідей» й автореференції сценариста. У фільмі знімалися: Ніколас Кейдж в ролях Чарлі і Дональда, Меріл Стріп в ролі Сьюзан та Кріс Купер в ролі Джона Лароша.

Адаптація.Picto infobox cinema.png
англ. Adaptation
Жанр Драма, трагікомедія
Режисер Спайк Джонз
Продюсер Джонатан Деммi
Вінсент Ленді
Едвард Саксон
Сценарист Чарлі Кауфман
Дональд Кауфман
На основі The Orchid Thief[d]
У головних
ролях
Ніколас Кейдж
Меріл Стріп
Кріс Купер
Оператор Ленс Екорд
Композитор Carter Burwell[d]
Кінокомпанія Beverly Detroit, Clinica Estetico, Good Machine, Intermedia, Magnet Productions, Propaganda Films;
Columbia Pictures (прокат)
Тривалість 114 хвилин
Мова англійська
Країна Flag of the United States.svg США
Рік 2002
Кошторис 19 млн $
Касові збори 32,8 млн $
IMDb ID 0268126
Рейтинг 4/5 stars
sonypictures.com/homevideo/adaptation-superbit/index.html

Робота над фільмом почалася ще в 1994 році. Продюсер Джонатан Деммi працював над проектом для Columbia Pictures, сценарій для якого повинен був написати Кауфман. Кауфман відчував творчу кризу і не зміг впоратися із завданням. Однак він написав сценарій про сам процес адаптації сценарію для «Злодія орхідей». Режисером нового проекту став Спайк Джонз. Зйомки закінчилися в червні 2001 року. Фільм отримав безліч позитивних відгуків, схвалення критиків, зібрав 39 нагород і 43 номінації на кінофестивалях.

СюжетРедагувати

У 1992 році Джон Ларош і його дружина засновують у Флориді розплідник для рослин. Однак в автомобільній катастрофі гинуть мати і дядько Лароша, а дружина після приходу до тями подає на розлучення. Через місяць через буревій Ендрю виявляється зруйнованим розплідник і будинок. Лароша, завдяки його знанням з вирощування і пошуку орхідей, наймають місцеві індіанці семіноли, що використовують орхідеї для створення традиційних наркотиків в їх культурі.

Через два роки Лароша затримують в заповіднику Факахачі. Наступний судовий процес привертає увагу журналістки Нью-Йоркера Сьюзан Орлеан. Вона вражена тією пристрастю, з якою Ларош віддається орхідеям, й хоче написати про це книгу. У міру знайомства між нею та Ларошем зав'язується роман. Однак Сьюзан заміжня, живе в Нью-Йорку і переїздити не збирається.

Тим часом книга надається на екранізацію в Columbia Pictures. Чарлі Кауфману, який здобув визнання після зйомок фільму «Бути Джоном Малковичем», доручають адаптувати її для кіно. Чарлі відчуває відразу до себе, страждає від агорафобії та впадає в меланхолійну депресію. До нього в Лос-Анджелес переїжджає брат-близнюк Дональд, що живе за його рахунок. Дональд вирішує стати сценаристом, як Чарлі, і відвідує семінари Роберта МакКі. У надії справити враження на продюсера Валері Томас Чарлі хоче правильно адаптувати книгу, створити щось нове. Однак він усвідомлює, що не може вловити суть розповіді й вважає екранізацію неможливою. Чарлі знаходиться в глухому куті і переживає складну творчу кризу.

Сценарій Дональда для повного кліше психологічного трилера Трое (The 3) продається за п'яти- або шестизначну суму. У цей час Чарлі випадково починає написання свого сценарію з автореференції. А коли наближається термін здачі сценарію в студію, Чарлі вирішує зустрітися для консультації зі Сьюзан Орлеан в Нью-Йорку. Він відвідує семінар Роберта Маккі, отримує деякі поради і привертає до створення структури оповідання Дональда. Брат навіть погоджується піти на зустріч з письменницею, видаючи себе за Чарлі. Дональд впевнений, що Сьюзан бреше, і переконує Чарлі їхати за нею до Флориди. Там Чарлі знаходить Сьюзан і Лароша, які займаються любов'ю й вживають наркотики з орхідей. Ларош бачить підглядаючого Чарлі, і Сьюзан вирішує вивезти його в заповідник, вбити і закопати.

Далі відбувається автомобільна гонитва, загибель Дональда в автокатастрофі, смерть Лароша від алігатора та арешт Сьюзан. У Чарлі проходить творча криза, і він знаходить в собі сили зізнатися колишній подрузі Амелії, що все ще закоханий в неї. Після цього Кауфман їде, точно знаючи, як він завершить сценарій.

У роляхРедагувати

Актор Роль
Ніколас Кейдж Чарлі Кауфман / Дональд Кауфман Чарлі Кауфман / Дональд Кауфман
Меріл Стріп Сьюзан Орлеан Сьюзан Орлеан
Кріс Купер Джон Ларош Джон Ларош
Кара Сеймур Амелія Каван Амелія Каван
Міггі Джилленхол Керолайн Каннінгем Керолайн Каннінгем
Тільда Суінтон Валері Томас Валері Томас
Брайан Кокс Роберт Маккі Роберт Маккі
Джуді Грір Еліс, офіціантка Еліс, офіціантка
Джимм Бівер рейнджер Тоні рейнджер Тоні

Для подвійній ролі братів Кауфманн спочатку планували взяти Тома Хенкса. Журнал Variety тоді ще був переконаний, що Дональд - реальна особистість.[1] Однак пізніше було прийнято рішення взяти Кейджа, який отримав за неї 5 мільйонів доларів.[2] Під час зйомок йому довелося носити штучні накладки, щоб виглядати товстим.[3] Меріл Стріп була зацікавлена в ролі Сьюзан ще до проб[2] і навіть погодилася на зниження зарплати заради схвалення бюджету фільму[4]. Спочатку Лароша повинен був грати Джон Туртурро.[5] Купер вважав цю роль дуже складною, але погодився взятися за неї після умовлянь дружини.[6] На роль Роберта Маккі претендували Альберт Фінні, Теренс Стемп, Майкл Кейн і Крістофер Пламмер, але Маккі особисто запропонував, щоб його грав Брайан Кокс.[7]

Лайтфут та Джей Таваре отримали невеликі ролі семінолів. Джон Кьюсак, Кетрін Кінер, Джон Малкович, Ленс Екорд і Спайк Джонз відсутні в титрах, вони зіграли камео самих себе в епізоді зйомок фільму «Бути Джоном Малковичем». Інші камео: Даг Джонс зіграв Августуса Мерджері в епізоді фантазій Сьюзан про мисливців за орхідеями, Джим Бівер - рейнджера Тоні, Кертіс Хенсон - чоловіка Сьюзан, Девід О. Расселл - журналіста Нью-Йоркера.

ВиробництвоРедагувати

«Почуття, які переживає Чарлі [у фільмі], є справжніми і показують, що переживав я, коли намагався написати сценарій. Деякі речі, звичайно, були перебільшені або змінені для кінематографічних цілей. Частина досвіду від перегляду цього фільму - це досвід бачити в титрах ім'я Дональда Кауфмана як сценариста. Це частина фільму, це частина історії».
Оригінальний текст (англ.)
«The emotions that Charlie is going through [in the film] are real and they reflect what I was going through when I was trying to write the script. Of course there are specific things that have been exaggerated or changed for cinematic purposes. Part of the experience of watching this movie is the experience of seeing that Donald Kaufman is credited as the co-screenwriter. It's part of the movie, it's part of the story.»

Чарлі Кауфман про написання сценарію[8]

Ідея екранізації роману Сьюзан Орлеан «Злодій орхідей» виникла в 1994 році[9]. Студія 20th Century Fox придбала права на фільм в 1997 році[10], але зрештою продала їх Джонатану Деммi, який взявся за проект на студії Columbia Pictures. Сценарій повинен був написати Кауфман, проте він відчував творчу кризу і не міг впоратися з завданням. Замість екранізації Чарлі написав про сам процес адаптації сценарію для «Злодія орхідей»[11]. Він придумав фіктивного брата Дональда, якого навіть додав як автора сценарію і присвятив фільм його світлої пам'яті[12]. До вересня 1999 року Кауфман написав два проекти сценарію[13], які перетворилися ще в один до листопада 2000[14].

Кауфман пояснив: «Ідея про те, як писати фільм, не приходила до мене, поки не стало зовсім пізно. Це була єдина ідея, яку я мав, вона мені подобалася і я знав, що вона не буде схвалена. Так що я просто написав її і ніколи не розмовляв з замовниками. Я сказав тільки Спайку Джонзу, коли ми знімали "Бути Джоном Малковичем", і він бачив, що я в розпачі. Якби він тоді сказав, що я зійшов з розуму - не знаю, що б я робив»[15]. Крім того, Кауфман заявив: «Я дійсно думав, що закінчу кар'єру, коли здам це!»[16] Справи почали просуватися в квітні 2000 з трохи переписаним Кауфманом сценарієм.[1] Відбулися витоки сценарію в Інтернет: перша - в червні 2000 через Скота брейк з IGN[17], друга - в жовтні того ж року через Drew «Moriarty» McWeeny с Ain't It Cool News[18]. Фільм погодилася фінансувати Intermedia в обмін на право його міжнародної дистрибуції[19].Зйомки почалися в Лос-Анджелесі в березні 2001 і закінчилися в червні[5]. Сцени «еволюції» були створені Digital Domain. Мікшируванням звуку займалася Skywalker Sound.

Реакція та критикаРедагувати

Фільм передає творчі пошуки сценариста, його спроби вийти за межі жанру. Створення сюжету на основі, на перший погляд, глибокого твору, але по суті пустушки. Для посилення іронії закінчення фільму наповнене яскраво вираженими кліше і дія не несе особливого смислового навантаження, в той час як перша половина присвячена самим творчим пошукам, але не містить дії.

Дана неоднозначність викликала суперечливу реакцію критиків. Однак переважали все-таки позитивні відгуки, в яких в основному зазначалося новаторство в побудові сюжетної лінії.

Фільм з'явився в обмеженому прокаті в США 6 грудня 2002 року. У широкий прокат він вийшов 14 лютого 2003 року, зібравши в перші вихідні 1 130 480 доларів в 672 кінотеатрах. Касові збори склали 22,5 мільйона доларів в Північній Америці і 10,3 мільйона в інших країнах. Таким чином, загальна сума склала 32,8 мільйона доларів.[20] За версією Rotten Tomatoes, ґрунтуючись на 193 рецензіях, фільм отримав рейтинг 91 %.[21] За версією Metacritic, ґрунтуючись на 40 рецензіях, фільм отримав рейтинг 83 %.[22]

Нагороди та номінаціїРедагувати

Фільм зібрав безліч нагород і номінацій на різних кінофестивалях. Серед них:

  • 2002 — дві премії Національної ради кінокритиків США за найкращий сценарій (Чарлі Кауфман) і за найкращу чоловічу роль другого плану (Кріс Купер).
  • 2003 — премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану (Кріс Купер), а також три номінації: найкраща чоловіча роль (Ніколас Кейдж), найкраща жіноча роль другого плану (Меріл Стріп), найкращий адаптований сценарій (Чарлі і Дональд Кауфман).
  • 2003 — премія BAFTA за найкращий адаптований сценарій (Чарлі і Дональд Кауфман), а також три номінації: найкраща чоловіча роль (Ніколас Кейдж), найкраща жіноча роль другого плану (Меріл Стріп), найкраща чоловіча роль другого плану (Кріс Купер).
  • 2003 — Гран-прі журі Берлінського кінофестивалю (Спайк Джонз).
  • 2003 — дві премії «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль другого плану (Кріс Купер) і найкращу жіночу роль другого плану (Меріл Стріп), а також 4 номінації: найкращий фільм - комедія або мюзикл , найкраща чоловіча роль в комедії або мюзиклі (Ніколас Кейдж), найкращий режисер (Спайк Джонз), найкращий сценарій (Чарлі і Дональд Кауфман).
  • 2003 — три номінації на премію Гільдії кіноакторів США: найкраща чоловіча роль (Ніколас Кейдж), найкраща чоловіча роль другого плану (Кріс Купер), найкращий акторський ансамбль.
  • 2003 — номінація на премію Гільдії сценаристів США за найкращий адаптований сценарій (Чарлі і Дональд Кауфман).

СаундтрекРедагувати

Над звуковим рядом «Адаптації.» Працювала та ж команда, що при створенні «Бути Джоном Малковичем». Музику до фільму написав Картер Беруелл. Запис відбувався на Right Track Recording’s Studio в Нью-Йорку з 21 по 27 березня 2002 року.

За словами самого Беруелла, основною темою, яка його цікавила, була еволюція, питання створення життя, її розвитку, життя та смерті. Він також зазначив, що «не хотів, щоб музика розповідала "про що" фільм, так як ця невизначеність є його примітною частиною...»[23]

Карі Вонг з Film Score Monthly зазначив: «Завжди здається, що музика Беруелла "не від світу цього", …Його стиль не може бути для всіх, але він завжди переносить слухача в альтернативний всесвіт.»[23]

У 2002 році був випущений диск з саундтреком. До нього увійшло також 2 ремікси та пісня «Happy Together» у виконанні групи The Turtles, яка звучить в кінці фільму.

ТреклістРедагувати

Adaptation. 
Файл:Adaptation OST.jpg
Композитор Картер Беруелл
Дата випуску 2002 і 13 березня 2003[24]
Жанр кінокомедія, фільм-драма[d] і екранізація літературного твору[d]
Тривалість 47:19
Лейбл Astralwerks
Продюсер Джонатан Деммі, Vincent Landay[d] і Edward Saxon[d]
# Назва Тривалість
1. «Adaptation (Fatboy Slim remix)»   4:50
2. «The evolution of the Screenwriter»   1:12
3. «The Writer and the Crazy White Man»   3:23
4. «An unashamed passion»   3:15
5. «The evolution of evolution»   2:08
6. «On judgement, human and otherwise»   1:43
7. «Whittle the world down»   1:52
8. «On the similarity of Human and Orchid Forms»   1:17
9. «The Screenwriter's Nightmare»   1:00
10. «Approaching the object of desire»   3:31
11. «Shinier than any ant»   1:13
12. «The slough pit of creation»   3:30
13. «Adaptation versus immutability»   2:33
14. «Effects of sibling pressure»   3:21
15. «Evasion and escape»   7:05
16. «The unexpressed expressed»   1:38
17. «The screenwriters nightmare (Zeno remix)»   0:55
18. «Happy Together»   2:53

ПриміткиРедагувати

  1. а б Michael Fleming (6 April 2000). Brothers in a Conundrum; Rat Pack lives. Variety. Процитовано 5 April 2008. 
  2. а б Claude Brodesser; Charles Lyons; Dana Harris (23 August 2000). Cage has Adaptation. inclination. Variety. Процитовано 5 April 2008. 
  3. Stax (3 May 2001). Hey, Fatboy!. IGN. Процитовано 5 April 2008. 
  4. Claude Brodesser (6 September 2000). Streep eyes Adaptation.. Variety. Процитовано 5 April 2008. 
  5. а б Greg Dean Schmitz. Greg's Preview — Adaptation. Yahoo!. Архів оригіналу за 18 травень 2007. Процитовано 13 April 2008. 
  6. Claude Brodesser; Jill Tiernan; Geoffrey Berkshire (23 March 2003). Backstage notes. Variety. Процитовано 8 April 2008. 
  7. Lynn Smith (3 November 2002). Being Robert McKee, both on screen and off. Los Angeles Times. 
  8. Spence D (5 December 2002). Spike Jonze and Charlie Kaufman Discuss Adaptation. IGN. Процитовано 5 April 2008. 
  9. Bill Desowittz (18 August 2002). Development players make personal choices. Variety. Процитовано 5 April 2008. 
  10. Oliver Jones (17 December 1999). Cruise in tune with Shaggs project. Variety. Процитовано 5 April 2008. 
  11. Jonathan Bing (26 February 2001). Lit properties are still hottest tickets. Variety. Процитовано 5 April 2008. 
  12. Claude Brodesser (10 November 1999). Scribe revisiting reality. Variety. Процитовано 5 April 2008. 
  13. Charlie Kaufman (24 September 1999). Adaptation.: Second Draft. BeingCharlieKaufman.com. Архів оригіналу за квітень 7, 2008. Процитовано 16 April 2008. 
  14. Charlie Kaufman (21 November 2000). Adaptation.: Revised Draft. BeingCharlieKaufman.com. Архів оригіналу за квітень 7, 2008. Процитовано 16 April 2008. 
  15. Michael Fleming (14 November 2002). What will follow film success for Eminem?. Variety. Процитовано 5 April 2008. 
  16. Stax (13 March 2002). Charles Kaufman Talks Shop. IGN. Процитовано 5 April 2008. 
  17. Scott Brake (8 June 2000). Script Review of Charlie Kaufman's Adaptation. IGN. Архів оригіналу за 17 лютий 2009. Процитовано 8 April 2008. 
  18. Drew "Moriarty" McWeeny (10 October 2000). Moriarty Rumbles About Adaptation, The Royal Tenenbaums, and Catch Me If You Can!. Ain't It Cool News. Процитовано 17 April 2008. 
  19. Charles Lyons (18 June 2001). Helmers let out a rebel yell. Variety. Процитовано 5 April 2008. 
  20. Adaptation. (2002). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 8 April 2008. 
  21. Adaptation (2002). Rotten Tomatoes. Процитовано 8 April 2008. 
  22. Adaptation. (2002): Reviews. Metacritic. Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 8 April 2008. 
  23. а б Carter Burwell — Adaptation
  24. http://www.kinokalender.com/film4026_adaption.html

ПосиланняРедагувати