Чабанівка (Ужгородський район)

село в Закарпатській області, Україна

Чабані́вка - село в Ужгородському районі Закарпатської області на річці Стара.

село Чабанівка
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Ужгородський район
Рада Ірлявська сільська рада
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 442
Площа 0,65 км²
Поштовий індекс 89455
Географічні дані
Географічні координати 48°29′29″ пн. ш. 22°32′50″ сх. д. / 48.49139° пн. ш. 22.54722° сх. д. / 48.49139; 22.54722Координати: 48°29′29″ пн. ш. 22°32′50″ сх. д. / 48.49139° пн. ш. 22.54722° сх. д. / 48.49139; 22.54722
Місцева влада
Адреса ради 89453, с. Ірлява, вул. Шевченка, б/н
Карта
Чабанівка. Карта розташування: Україна
Чабанівка
Чабанівка
Чабанівка. Карта розташування: Закарпатська область
Чабанівка
Чабанівка
Мапа
Мапа

Назва ред.

Колишня назва - с. Бачава.

Історія ред.

Поселення засноване в долині річки Стара. Воно виникло близько другої половини XV - першої половини XVI ст. на землях, що належали Середнянському замку.


Перша письмова згадка про село датована 1567 роком. У ній Чабанівка згадується під назвою "Bachwa" (ще відома - "Bachua"). Тоді село було оподатковане від 5-порт (земельних наділів), якими володіли шість селянських господарств. У 1599 році в Чабанівці обліковувалось 17 селянських і одне шолтейське господарство.

Наприкінці XVI ст. Чабанівка (Бачава) належала до Середнянського домену родини Добо. В період XVII - на початку XVIII ст. село спорожніло. Лише в другій половині XVIII ст. було заселене новими руськими поселенцями.

Релігія ред.

храм св. арх. Михайла. 1881.

У 1751 р. в Бачові, що тоді належало до Мукачівської домінії, було газдів 11, желярів 12, здатних до сповіді 48 мешканців. До будівництва мурованої церкви в селі стояла дерев’яна церква. Спогади про цю церкву переказали мій батько Василь Сирохман та стрико Михайло Сирохман. Дерев’яна церква, наскільки можна уявити з усних описів, належала до лемківського стилю. Її розібрали, коли почали будувати муровану церкву, а дерево купила єврейка з Середнього на прізвище Лацей і пізніше перепродала селянам. Частина того дерева потрапила і на хату Сирохманів.

Теперішню кам’яну церкву за традицією взаємодопомоги допомагали будувати всі навколишні села. “Звозили волами каміння, а як привезли весь матеріал, з’явилася паленка і люди погостилися”.

Автор першого стінопису невідомий, а в 1941 р. інтер’єр храму майстерно розписав Дмитро Мешко з Мукачева (можливо, по старих контурах). У 1989 р. розпис перемалювали.

Іконостас, у якому є різностильові ікони доброго письма, вирізав, за переказом, І. Павлишинець для іншої церкви, але він виявився малим і таким чином потрапив у Бачово. Вівтарний образ “Свята родина” намалював Йосип Бокшай. З художником домовлялися про малювання всіх ікон, однак не вдалося зібрати коштів. Близько 1960 р. вежу вкрили бляхою (до цього часу нібито був ґонт?), але довелося змінити конструкцію барокового завершення, і воно стало нижчим на 2 м. Щоб забезпечити бляху, всі мешканці села купили 1 чи 2 корита з оцинкованої бляхи.

Перед головним фасадом стоїть каркасна дерев’яна дзвіниця під чотирисхилим бляшаним дахом з одним великим дзвоном, відлитим фірмою “Акорд” у 1927 р. Біля дзвіниці – мурований хрест з 1898 р. Ще один хрест поставив Павло Кияк у 1902 р.

Туристичні місця ред.

- храм св. арх. Михайла. 1881.

- долина річки Стара