Цисоїда Діокла — плоска алгебрична крива третього порядку. В декартовій системі координат, де вісь абсцис спрямована за , а вісь ординат за на відрізку , як на діаметрі будується допоміжне коло. В точці проводиться дотична . З точки проводиться довільна пряма , яка перетинає коло в точці і дотичну в точці . Від точки у напрямку точки , відкладається відрізок , довжина якого дорівнює довжині відрізка . При обертанні лінії навколо точки , точка описує лінію, яка називається цисоїда Діокла. Дві гілки цієї лінії на мал. 1 показані синім і червоним кольорами.

Мал. 1. Побудова цисоїди. Синя і червона лінії — гілки цисоїди.

Рівняння ред.

Рівняння цисоїди в прямокутній системі координат записується так:

 

Рівняння цисоїди в полярній системі координат:

 

Іноді рівняння цисоїди в полярній системі координат записують так:

 
 
 

Параметричне рівняння цисоїди:

   

де

 .

Історія ред.

Вперше цисоїду досліджував грецький математик Діокл у II столітті до н. е. Діокл будував криву так: знаходиться точка  , розташована на допоміжному колі симетрично точці  ; вісь симетрії — діаметр  . З точки   проводиться перпендикуляр до осі абсцис. Точка  , що належить цисоїді, знаходиться на перетині цього перпендикуляра і прямої  . Цим методом Діокл побудував тільки криву   всередині допоміжного кола. Якщо цю частину цисоїди ( ) замкнути дугою кола  , то виходить фігура, що нагадує своєю формою листок плюща. Грецькою плющ — χισσος («хіссос»), від чого й походить назва кривої — «цисоїда».

В сучасному вигляді цисоїду відтворив французький математик Жиль Роберваль[ru] у 1640 році. Пізніше цисоїду також досліджував голландський математик Слюз[ru].

Властивості ред.

  • Цисоїда симетрична відносно осі абсцис.
  • Цисоїда перетинає допоміжне коло в точках   і  , які належать діаметру цього кола.
  • Цисоїда має один касп і асимптоту  , рівняння якої:  , де   — радіус допоміжного кола.
  • Цисоїда є евольвентою параболи з каспом у вершині параболи. При цьому директриса параболи є асимптотою цисоїди.[1]

Площа між цисоїдою і асимптотою ред.

Ця площа дорівнює:

 

Об'єм тіла обертання ред.

Об'єм ( ) тіла, утвореного при обертанні гілки   навколо осі абсцис, розраховується так:

 
 
 

Якщо  , то  , тобто  .

Див. також ред.

Примітки ред.