Відкрити головне меню

Михайло Михайлович Цехановський (26 травня (7 червня) 1889(18890607) — 22 червня 1965) — радянський художник і режисер мультиплікації, Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1964)[3].

Цехановський Михайло Михайлович
Народження 26 травня (7 червня) 1889
Проскурів, Подільська губернія, Російська імперія[1]
Смерть 22 червня 1965(1965-06-22)[2][1] (76 років)
  Москва, СРСР[1]
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Навчання The First Saint-Petersburg Gymnasium[d], юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету і Московське училище живопису, ліплення і зодчества
Діяльність режисер, художник, ілюстратор, кінорежисер, сценарист, аніматор, автор щоденника
Напрямок анімація
Працівник Q4426562? і Союзмультфільм
Нагороди

Заслужений діяч мистецтв РРФСР[d]

Сайт animator.ru/db/?p=show_person&pid=1015

CMNS: Mikhail Tsekhanovsky на Вікісховищі

Зміст

Рання біографіяРедагувати

Мати Зінаїда Григорівна пішла з життя на першому році життя маленького Михайла — у 1899 році, коли їй було 32 роки[4]. Батько — дійсний статський радник, цукрозаводчик Михайло Юрійович Цехановський (1859—1929), 1918 року емігрував до Німеччини, потім у Париж[5][3].

Михайло Цехановський — випускник Першої Санкт-Петербурзькій гімназії. Почав малювати в гімназії, а в 1908—1910 роках працював у Парижі у приватній скульптурній майстерні. Потім, у 1911—1914 роках навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету, який не закінчив[6]. Потім навчався в Імператорській Академії мистецтв (Санкт-Петербург), а в 1918 році закінчив Московське училище живопису, ліплення і зодчества.

З 1918 по 1923 рік служив у Червоній Армії, де займався прикладною художньої та скульптурною роботою. Потім повернувся в Петроград, де продовжив заняття прикладними роботами і працював інструктором-художником Державного художньо-промислового технікуму[7][8][9].

Книжкова ілюстраціяРедагувати

З 1926 року Михайло Цехановський працює у видавництві «Веселка» та в дитячій редакції Ленгізу над ілюстраціями дитячих і юнацьких книг, разом із Володимиром Лебедєвим. М.Цехановський, поряд з Соломоном Телінгатером прийняв запропонований Ель Лисицьким конструктивістський графічний метод. Серед авторів ілюстрованих Цехановським книг — Ілля Іонов («Топотун і книжка»), М. Ільїн («Кишеньковий товариш», «Людина і стихія»), Самуїл Маршак («Пошта», «Пригоди столу і стільця», «Сім чудес»), Борис Житков («Ураган», «Телеграма», «Оповідання про техніку», «Про цю книгу»)[10][11]. Також Цехановський друкував так звані «кінокнижки» — «М'яч», «Бім-Бом», «Поїзд», при перекиданні сторінок яких створювалася коротка мультиплікація, що містила деякі кінематографічні прийоми[12].

МультиплікаціяРедагувати

З 1928 по 1936 і з 1938 по 1942 роки Михайло Цехановський працює режисером-мультиплікатором на Ленінградській кінофабриці «Совкіно» (потім «Ленфільм»). Першою кінороботою Цехановського став мультфільм «Пошта» (1928), заснованої на власних ілюстрації до книги С. Маршака, і розвиваючий конструктивістський метод, реалізований у книзі. У 1929 році Цехановський разом з Євгеном Шолпо та Арсенієм Авраамовим стояв біля витоків «мальованого звуку» — синтезування музичних творів за допомогою графічного зображення звукових доріжок на кіноплівці[13][14].

У 1930 році вийшла озвучена версія «Пошти» (композитор Володимир Дешевов, конферанс Даниїла Хармса)[15][16], яка стала першим радянським звуковим мультфільмом. Також «Пошта» стала першим радянським мультфільмом, мала широку аудиторіюю. Це перший радянський мультфільм, який широко демонструвався за кордоном, а розфарбована вручну версія стала першим радянським кольоровим фільмом. Також новизною фільму стали несподівані діагональні ракурси і ритмічна, синхронізована зі звуком, організація малюнка[17]. Експериментальний звуковий фільм «Пасифік 231» (1931 рік, 10 хв.) на музику Артюра Онеггера використав ідею повної синхронності звуку і зображення у витонченій візуально-звуковій композиції, що включає монтаж зйомок дій диригента і оркестру, що співпадають з рухами складових частин паровоза[14]

Мультфільм «Казка про попа і наймита його Балду» за однойменною казкою О. С. Пушкіна повинен був стати першим повнометражним фільмом Цехановського і п'ятим фільмом, музику до якого писав Дмитро Шостакович[18].

Робота над фільмом почалася в 1933 році, Шостакович написав частина партитури в 1933—1934 роках. В процесі творчості, у листопаді 1934 року композитор писав: «Маса гострих, гіперболічних положень, гротескних персонажів… Писати музику легко і весело»[19]. У 1936 році Шостакович був змушений зупинити роботу після появи статті «Сумбур замість музики», що критикувала «формалізм» в роботах композитора. Також виникали організаційні проблеми на кіностудії, а механічно взаємопов'язані рухи чорно-білих персонажів представлялися критикам такими, що суперечать «високому стилю пушкінської казки». Зрештою, мультиплікація до фільму була відзнята майже повністю, і здана на зберігання до архіву Ленфільму, де була знищена пожежею, викликаною бомбардуванням Ленінграда на початку Радянсько-німецької війни в 1941 році. З повнометражного фільму зберігся лише шестихвилинний фрагмент «Базар» з віршами Олександра Введенського і недописана і розрізнена партитура Шостаковича, відновлена і дописанная учнем композитора Вадимом Біберганом у 2005 році[20]

У 2013 році на XVII фестивалі архівного кіно «Білі Стовпи» в Держфільмфонді був публічно продемонстрований експериментальний фільм М. Цехановського «Гопак» (1931) — один з перших радянських звукових мультфільмів, знайдений в чеському кіноархіві Миколою Ізволовим та Сергієм Каптерьовим[21].

РодинаРедагувати

Перша дружина — Антоніна Віссаріонівна Китаєва.

Друга дружина (з 1926 року) — Віра Всеславівна Цехановська (Шенгелідзе) (25.12.1902 — 25.04.1977), працювала асистентом і співрежисером на картинах чоловіка.

БібліографіяРедагувати

Автор ілюстрацій
  • М. Ильин. Карманный товарищ. Гиз, М. — Л. 1927
  • М. Ильин. Человек и стихия. Л.: Гидрометеоиздат, 1947
  • И. Ионов. Топотун и книжка. Л.: Гиз, 1926
  • Б. Житков. Ураган. М.— Л., Гиз, 1926
  • Б. Житков. Телеграмма. М. — Л., Гиз, 1927. — 30 с.
  • Б. Житков. Рассказы о технике. М. — Л.: Детгиз, 1947
  • С. Маршак. Почта. Работа на камнях В. В. Цехановской и П. Соколова. «Радуга», Ленинград, Москва. 1927. 10 с.
  • С. Маршак. Семь чудес. Работа на камнях П. Соколова. «Радуга», Ленинград-Москва, 1927. — 8 с.
  • С. Маршак. Приключения стола и стула. Работа на камнях В. В. Цехановской. «Радуга», 1928. — 10 с.
  • С. Маршак. Почта. Детиздат ЦК ВЛКСМ, 1937. — 21 с.
  • Е. Полонская Про пчёл и про Мишку-медведя. Л. — М.: Гиз, 1927. — 10 с.
  • Л. Савельев Пионерский устав. Л.: Гиз, 1926. — 12 с.
Книги про Михайла Цехановського
  • Кузнецова В. А., Кузнецов Э. Д. Цехановский. — Л.: Художник РСФСР, 1973. — 114 с. — 10 000 экз.

ФільмографіяРедагувати

Режисер
  • 1929 — Пошта
  • 1931 — Гопак (Танець)
  • 1931 — Пасифік 231
  • 1936 — Казка про попа і наймита його Балду (більша частина фільму загублена)
  • 1936 — Прапор нації (мультиплікаційна вставка в ігровий фільм)
  • 1940 — Казка про дурного мишеня[22]
  • 1941 — Кіноконцерт 1941 року, (Вальс квітів з балету «Лускунчик»)
  • 1942 — Ялинка (Новорічна казка) (спільно з Петром Носовим)
  • 1944 — Телефон
  • 1948 — Цветик-семицветик — Премія Мкф в Маріанських Лазнях (1949) за кращий фільм для дітей
  • 1950 — Казка про рибака і рибку — Приз Кінофестивалю в Карлових Варах (1951)
  • 1952 — Каштанка
  • 1954 — Царівна-Жаба — Приз «Срібний дубовий листок» (1960) Кінофестивалі в Мар-дель-Платі
  • 1956 — Дівчинка в джунглях (спільно з В. Цехановскою) — Заохочувальний диплом Всесоюзного кінофестивалю (1958)
  • 1958 — Оповідь про Чапаєва (спільно з В. Цехановскою)
  • 1959 — Легенда про заповіті мавра (спільно з В. Цехановскою)
  • 1960 — Лисиця, бобер та інші (спільно з В. Цехановською)
  • 1962 — Дикі лебеді (спільно з В. Цехановскою)
  • 1964 — Пошта (спільно з В. Цехановскою)
  • 1966 — Іван Іванович захворів…
Автор сценарію
  • 1931 — Пасифік 231
  • 1940 — Казка про дурного мишеня
  • 1941 — Кіноконцерт 1941 року
  • 1964 — Пошта (спільно з Самуїлом Маршаком, В. Цехановскою)
Художник-постановник
  • 1929 — Пошта
  • 1944 — Телефон (спільно з В. Івановим-Вано, В. Цехановскою)
  • 1964 — Пошта (спільно з Б. Корнєєвим)
Художник
  • 1966 — Іван Іванович захворів…[23][24]
Фільми про Михайла Цехановского
  • 1997 — Михаил Цехановский. Драматическая графика. 56 мин., Режисер: Сергій Серьогін

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Bendazzi G. Foundations - The Golden AgeTaylor & Francis, 2016. — P. 81. — ISBN 978-1-138-85452-9
  2. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Советский экран: двухнедельный иллюстрированный журнал. - М.: Союз работников кинематографии СССР, 1964. - 582 с. Процитовано 1 січня 1964. (рос.)
  4. Дыхание воли. Дневники Михаила ЦЕХАНОВСКОГО // Киноведческие записки : журнал. — 2001. — № 54. — С. 172, 208—211.(рос.)
  5. Российское зарубежье во Франции 1919—2000. Биографический словарь в трёх томах. Т. 3: С—Я / под общ. ред. Л. Мнухина, М. Авриль, В. Лосской. — М.: Наука, Дом-музей Марины Цветаевой, 2010. — С. 462. — 760 с. — ISBN 978-5-02-036267-3.
  6. Элеонора Гайлан Когда-то… Воспоминания о ленинградской предвоенной мультипликации // Киноведческие записки : журнал. — Москва, 2005. — № 73. — ISSN 0235-8212. Процитовано 2005. (рос.)
  7. Євгеній Штейнер. Цехановский Михаил Михайлович. Биография. Аниматор.ру. Архів оригіналу за 2012-07-09. Процитовано 2011-01-04. 
  8. Кузнецова В. А., Кузнецов Э. Д. Цехановский. — Л.: Художник РСФСР, 1973. — 114 с.(рос.)
  9. Сергей Капков. Михаил Цехановский // Энциклопедия отечественной мультипликации. — Алгоритм, 2006. — С. 699. — 810 с. — 3000 экз. — ISBN 5-9265-0319-4.(рос.)
  10. Художники-иллюстраторы книг С. Я. Маршака. «Недописанная страница». Архів оригіналу за 2012-07-09. Процитовано 2011-01-04. 
  11. Evgeny Steiner. Stories for little comrades: revolutionary artists and the making of early Soviet children's books. — illustrated. — University of Washington Press, 1999. — P. 214. — ISBN 0295977914.(англ.)
  12. Кузнецова В. А., Кузнецов Э. Д. От страницы к кадру // Цехановский. — Л.: Художник РСФСР, 1973. — С. 42-45. — 114 с.(рос.)
  13. Смирнов, А. Рисованный звук. Термен-центр. Архів оригіналу за 2012-07-09. Процитовано 2011-04-23. 
  14. а б Изволов Н. Из истории рисованного звука в СССР, или медиа без медиума // Советская власть и медиа : журнал. — 2005. — С. 365-377.(рос.)
  15. Светлана Ким, Александр Дерябин. . — № 54. — ISSN 0235-8212.
  16. Вероника Бруни (2015-01-18). Николай Изволов: В поисках утраченной "Почты" мы нашли неизвестный текст Хармса. Культпросвет. Процитовано 2016-04-07. 
  17. Лариса Малюкова. Гулливеры до-диснеевской эпохи // Энциклопедия отечественной мультипликации / Сергей Капков. — М.: Алгоритм, 2006. — С. 16. — 810 с. — 3000 экз. — ISBN 5-9265-0319-4.
  18. John Riley. The Tale of the Priest and His Worker Balda // Dmitri Shostakovich: a life in film. — illustrated. — I.B.Tauris, 2005. — Vol. 3. — P. 24. — 150 p. — (Filmmakers' Companion Series). — ISBN 1850437092.(англ.)
  19. Александр Медведев. «…Легко и весело» (О музыке балета «Балда» Д. Шостаковича). Пермский академический театр оперы и балета имени Петра Ильича Чайковского. Архів оригіналу за 2007-12-01. Процитовано 2011-01-04. 
  20. Шостакович Дмитрий. Сказка о попе и работнике его Балде. Музыка к мультипликационному фильму. Соч. 36. Сказка о глупом мышонке. Музыка к мультипликационному фильму. Соч 56. // Новое собрание сочинений. — Партитура. — М.: DSCH, 2005. — Т. 126. — 390 с. — (Серия XIV: Киномузыка). — ISBN 9781001539720.(рос.)
  21. 2 февраля 2013 г. XVII фестиваль архивного кино «Белые Столбы» в Госфильмофонде(рос.)
  22. Георгий Бородин. . — № 73. — ISSN 0235-8212.
  23. Любовь Аркус. Цехановский Михаил Михайлович. Энциклопедия отечественного кино. Архів оригіналу за 2012-07-09. Процитовано 2011-01-04. 
  24. Цехановский Михаил Михайлович. Фильмография. Аниматор.ру. Архів оригіналу за 2012-07-09. Процитовано 2011-01-04. 

ЛітератураРедагувати

  • Кузнецова В. А., Кузнецов Э. Д. Цехановский. — Л.: Художник РСФСР, 1973. — 114 с. — 10 000 экз.

ПосиланняРедагувати