Церква єзуїтів (нім. Jesuitenkirche) або Університетська церква (нім. Universitätskirche) — католицький церква в районі Іннере-штадт, Відень, Австрія. Відноситься до архієпархії Відня. Пам'ятка архітектури бароко, побудована в 1623—1627 роках, перебудована в 1703—1705 роках Андреа Поццо.

Церква єзуїтів
48°12′32″ пн. ш. 16°22′38″ сх. д. / 48.20888888891677482° пн. ш. 16.37722222224977742° сх. д. / 48.20888888891677482; 16.37722222224977742Координати: 48°12′32″ пн. ш. 16°22′38″ сх. д. / 48.20888888891677482° пн. ш. 16.37722222224977742° сх. д. / 48.20888888891677482; 16.37722222224977742
Тип споруди церква[1][2] і Єзуїтський костелd
Розташування  Австрія[1][2]Внутрішнє місто[1][2]
Архітектор Андреа Поццо
Початок будівництва 1627
Стиль бароко
Належність католицтво
Єпархія римсько-католицька архієпархія Відняd
Стан пам'ятка культурної спадщини[d]
Адреса Bäckerstraße 11, 13, 20, u. a.[1]
Оригінальна назва нім. Jesuitenkirche
Епонім Ігнатій Лойола
Присвячення Небовзяття Діви Марії
Вебсайт jesuitenwien1.at
Церква єзуїтів (Відень). Карта розташування: Австрія
Церква єзуїтів (Відень)
Церква єзуїтів (Відень) (Австрія)
Мапа
CMNS: Церква єзуїтів у Вікісховищі

Історія ред.

Церква єзуїтів або Університетська церква була побудована в 1623—1627 роках на місці старішої капели після злиття Віденського єзуїтського коледжу з факультетом філософії і теології Віденського університету. Після закінчення будівництва вона була освячена на честь двох найвідоміших святих Товариства Ісуса — Ігнатія Лойоли і Франциска Ксаверія.

1703 року імператор Леопольд I запросив відомого архітектора Андреа Поццо, який також належав до Товариства Ісуса, для перебудови університетської церкви. Він прилаштував до церкви дві вежі і переробив головний фасад, створивши на ньому ряд вузьких горизонтальних і вертикальних секцій. Після перебудови церква була переосвячена в ім'я Успіння Діви Марії.

Інтер'єр ред.

 
Інтер'єр

Попри досить строге зовнішнє оздоблення інтер'єр церкви відрізняється багатим декором. Для прикрас широко використовується мармур, позолота, фресковий живопис. Справжнім шедевром образотворчого мистецтва є мальовничий плафон Поццо, в якому використано прийом обману зору для створення ілюзії об'ємного простору на площині (див. тромплей).

Посилання ред.

  1. а б в г Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. а б в archINFORM — 1994.