Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці (Крогулець)
Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці в Крогульці — чинна дерев'яна церква в селі Крогулець. Парафія належеить до Гусятинського благочиння Тернопільської єпархії Православної церкви України в селі Крогульці Васильковецької громади Чортківського району Тернопільської області. Церква та дзвіниця є пам'ятками архітектури національного значення (охоронні номери 1578/1, 1578/2)[1].
Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці (Крогулець) | |
---|---|
49°06′00″ пн. ш. 26°00′22″ сх. д. / 49.1001666666944416306° пн. ш. 26.00636111113889015° сх. д.Координати: 49°06′00″ пн. ш. 26°00′22″ сх. д. / 49.1001666666944416306° пн. ш. 26.00636111113889015° сх. д. | |
Тип | церква |
Країна | Україна |
Розташування | Крогулець |
Конфесія | Православна церква України |
Єпархія | Тернопільська єпархія Гусятинське благочиння |
Тип будівлі | церква |
Архітектурний стиль | Подільська дерев'яна архітектура |
Матеріал | дерево бляха |
Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці у Вікісховищі |
Церква розташована в центрі села на головній вулиці.
Історія
ред.За документами архіву села: «У селі є дерев'яний парохіяльний храм св. вмц. Параскеви П'ятниці, дата будівництва якого невідома». У служебнику, друкованому в Почаєві в 1866 році, що зберігається в церкві, є запис, виписаний із давнього псалтиря, про те, що церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці збудована в 1576 році, однак підтвердити це не вдалося.
В описі майна і володінь 1805 році вказано, що церква «на мурованому фундаменті з дубового дерева, під гонтовим дахом, дзвіниця дерев'яна, у доброму стані». З історико-мемуарного збірника «Чортківська округа» відомо, що перед Другою світовою війною на площі навпроти старої церкви мешканці села розпочали будівництво нової.
Під час радянської окупації церква була зачинена. У 1980-х роках в церкві діяв музей атеїзму.
На початку 1990-х років у церкві відновили богослужіння.
Архітектура
ред.Церква дерев'яна, тризрубна, одноверха (однобанна), належить до подільської дерев'яної архітектури. Нава та бабинець у плані наближаються до квадрату, апсида прямокутна. Бабинець має плоске перекриття, відкривається в наві п'ятигранною аркою-вирізом. Апсида перекрита усіченим чотиригранним наметом, який прихований зовні під шатровим дахом.
Усі три зруби рівновисокі, на половині висоти оточені опасанням, яке кріпиться на ступінчаті кронштейни.
Дзвіниця розташована на захід від церкви. Дерев'яна, триярусна, покрита шатровим дахом. Усі три яруси дзвіниці є четверики, нижній ярус — зруб, два верхні яруси — каркасні конструкції. Відкрита аркада верхнього ярусу та широке піддашшя нижнього пов'язують дзвіницю з архітектурою основної споруди ансамблю.
Парохи
ред.- о. Ю. Боваровський,
- о. А. Стгимеський,
- о. Ісидор Кисілевський (1848—1927),
- о. Сильвестр Лепкий (1872—1879, батько Богдана, Миколи та Левка Лепких.)
- о. Роман Яворський (з 1989).
Примітки
ред.- ↑ Постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 р. № 442.
Джерела
ред.- с. Крогулець. Храм святої великомучениці Параскеви П'ятниці // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 115. : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.
- Гринюка, Б. Окремі нотатки з історії храму святої Великомучениці Параскеви та греко-католицької громади села Крогулець (XVIII — кінець XX ст.) // Українська Греко-Католицька Церква у сучасних процесах розвитку українського суспільства (до 420-ліття укладення Берестейської унії. 70-ліття Львівського «псевдособору» 1946 р.): Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Тернопіль, 21–22 квітня 2016 р.). — Тернопіль, 2016. — С. 59–65.
Посилання
ред.- Крогулець. Церква Св. Параскеви XVIII ст. «Дерев'яні Церкви Західної України»
- Крогулець. Церква св.Параскеви «Прадідівська слава»
- Крогулець. Церква св.Параскеви і дзвіниця, остання третина XVIII ст. «Дерев'яні храми України»
- Крогулець. Церква св. Параскеви та дзвіниця «Наша Парафія»
- Ледь не спалили татари: історія церкви в селі на Гусятинщині, звідки родом Богдан Лепкий на YouTube // Т1 Новини. — 2020. — 15 грудня.
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |