Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Вербів)

парафія і храм УГКЦ у Вербова Тернопільської области України

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вербові — парафія і храм греко-католицької громади Бережанського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Вербів Тернопільського району Тернопільської области.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Вербів)

49°31′57″ пн. ш. 24°50′56″ сх. д. / 49.53255555558332901° пн. ш. 24.84894444447222384° сх. д. / 49.53255555558332901; 24.84894444447222384Координати: 49°31′57″ пн. ш. 24°50′56″ сх. д. / 49.53255555558332901° пн. ш. 24.84894444447222384° сх. д. / 49.53255555558332901; 24.84894444447222384
Тип церква
Країна  Україна
Розташування Вербів
Конфесія УГКЦ
Будівництво 1938
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Вербів). Карта розташування: Україна
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Вербів)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Вербів) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення[1].

Історія церкви ред.

Нині діючий храм збудовано в 1938 році. Архітектор-проєктант храму — Лев Левинський. Храм у травні 1938 року освятив єпископ Іван Бучко із Львівської архиєпархії. Парафія належала до УГКЦ завжди, окрім 1947—1989 років, в які тут служили підпорядковані РПЦ о. Михайло Шеремета, о. Михайло Салевич і о. Михайло Немелівський.

Отець Михайло Шеремета після Львівського псевдособору 1946 року перейшов під крило Московського патріархату, але, очевидно, не служив вірно атеїстичній владі, бо після погроз спецорганів та уповноваженого в справах релігійних культів зі сльозами залишив парафію, не дослуживши Служби Божої в храмі. Довго не міг знайти світської роботи (ніде не приймали). Працював сторожем, кочегаром у Дрогобичі. І лише після виходу УГКЦ з підпілля одержав греко-католицьку парафію на Дрогобиччині.

Наприкінці 1980-х років православний священник о. М. Немелівський разом з усіма парафіянами перейшов у структуру УГКЦ.

Єпископська візитація парафії відбулася в 1998 році. Її провів владика Зборівської єпархії Михаїл Колтун, а у 2007 році відбулася свята місія за участю преосвященного владики Тернопільсько-Зборівської єпархії Василія Семенюка.

При парафії діють: братство Матері Божої Неустанної Помочі, Марійська та Вівтарна дружини.

На території парафії є сім кам'яних пам'ятників священникам; фігури святої Анни та Богородиці; храмовий і місійний дерев'яні хрести; мармуровий пам'ятник на честь першої письмової згадки про село, капличка та дерев'яна дзвіниця (1827). На фасаді церкви є дві меморіальні таблиці: організатору будови церкви і багатьох товариств, релігійно-громадському діячеві отцю-декану Василю Кушніру; священникам, які служили на парафії з 1702 року.

У церкві збереглися стародруки, серед яких: «Ірмологіон», «Трефологіон», «Тріфдіон», «Часослов», «Осмогласник». Є велике скульптурне розп'яття Ісуса Христа, яке стало основою та окрасою постійно діючої виставки музею Переслідуваної Церкви в Бережанах, засновником, організатором та першим директором якого був парох Вербова о. Михайло Немелівський.

Парафія має у власности храм та парафіяльний будинок.

Парохи ред.

  • о. Анатолій Городоцький (1702—1709),
  • о. Григорій Бугеревич (1763—1803),
  • о. Йосиф Кужмінський (1803—1821),
  • о. М. Лотоцький (1821—1846),
  • о. Іван Квасніцький (1846—1862),
  • о. М. Паліка (1862—1880),
  • о. Іван Івасечко (1880—1891),
  • о. Теофіль Любинецький (1891—1904),
  • о. Василь Кушнір (1904—1944),
  • о. Михайло Шеремета (1944—1964),
  • о. Михайло Салевич (1964—1966),
  • о. Михайло Немелівський (1968—2002),
  • о. Михайло Бугай (2002—2006),
  • о. Микола Габоряк (2006—2010),
  • о. Олег Дідух (2010—2011),
  • о. Віталій Івашук(з 2 серпня 2011).

Примітки ред.

Джерела ред.