Вербів (Нараївська сільська громада)

село Вербів
	Герб
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Нараївська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040310020016229
Облікова картка	Вербів
Основні дані
Засноване	до 1448р.
Населення	▼ 666 (2014)
Площа	1,52 км²
Густота населення	563.16. осіб/км²
Поштовий індекс	47514
Телефонний код	+380 3548
Географічні дані
Географічні координати	49°31′27″ пн. ш. 24°51′25″ сх. д. / 49.52417° пн. ш. 24.85694° сх. д.
Водойми	річки: Гори, Вербовець
Відстань до; районного центру	12 км
Місцева влада
Адреса ради	47513, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Нараїв, вул. Центральна, буд. 6
Карта
	Вербів
	Вербів
Мапа
	Вербів у Вікісховищі

Ве́рбів — село в Україні, у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вербів.

Поштове відділення — Вербівське.

До 5 квітня 2019 року адміністративний центр Вербівської сільської ради. Підпорядковані хутори Калинівка, Розсохи, Старий Вербів.

Населення — 856 осіб (2001). Дворів — 302^[1].

Герб

Затверджений в 2008р. рiшенням сесії сільської ради. Герб є промовистим.

У щиті, перетятому лазуровим і золотим, поверх всього верба з вирваним корінням, із зеленою кроною і чорним стовбуром, обтяжена червоною стрічкою, яка супроводжується зверху золотим тризубом, що супроводжується з боків золотими літерами "14" і "48", у правому нижньому кутку переплетеним з корінням зеленим колосом, а в лівому нижньому кутку - переплетеною з корінням зеленою гілкою калини з таким же листям і червоними ягодами.

Географія

У селі бере початок річка Гори, права притока Золотої Липи. У селі є вулиці: Берегова, Бічна, Богдана Хмельницького, Зелена, Івана Франка, Лесі Українки, Мазепи, Миру, Підгірна, Підлісна, Садова, Сонячна, Стуса, Тиха, Центральна, Шевченка, Шкільна^[2]. Селом тече річка Вербовець, права притока річки Гори.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Вербів розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Вербова
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1,5	0,0	4,8	12,8	18,8	22,0	23,4	22,8	18,4	12,6	5,5	0,6	11
Середня температура, °C	−4,4	−2,9	1,3	8,0	13,5	16,7	18,1	17,4	13,4	8,1	2,6	−1,9	7
Середній мінімум, °C	−7,2	−5,7	−2,2	3,3	8,2	11,5	12,8	12,0	8,4	3,7	−0,2	−4,3	3
Норма опадів, мм	33	32	34	50	77	91	96	71	57	40	38	41	660
Джерело: [ climate-data.org]

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	856	100%

Історія

У селі знайдено скарб із коштовностями 12 — початку 13 століття (зберігаються у Львівському історичному музеї).

Перша писемна згадка про село походить з 1448 року^[4].

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 84 %^[5].

Діяли товариства «Просвіта» (від 1898), «Січ».

28 квітня 1944 р. в селі Новий Вербів у ході сутички чоти УПА з відділом німців з організації «Тодт» загинули 5 німців, 2 поранені, 3 полонені. Того ж дня прибуло ще 15 німців, їх роззброєно і відпущено.^[6]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади^[7].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бережанського району, село увійшло до складу Тернопільського району^[8].

Політика

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165^[9].

Пам'ятки

Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (кам'яна). Збудована у 1938—1939 роках за проектом Льва Левинського.^[10]

Діє музей історії села.

Встановлено пам'ятники:

на честь скасування панщини (відновлено 1989)
на честь 550-ліття села (1998)
пам'ятник-погруддя Т. Шевченка (1983),
погруддя С. Бандери (2003; скульптор П. Кулик, фундатор Д. Пилипець),
пам'ятну стелу полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям, (1985),
пам'ятні хрести на честь:
- проголошення незалежності України
- на честь борців за волю й державність України, встановлено 1942 р. місцевими націоналістами за наказом провідника ОУН Степана Бандери.(джерело?) Хрест було знищено у 1953 році Радянською владою. Пам'ятний хрест відновлено у 2008 році.
Меморіальні таблиці:
- Я. Бабуняку
- І. Бабуняку
- М. Семчишину («Дону»)
монумент «Борцям за волю України» (2001),
пам'ятну арку на честь 555-ліття села (2003).

Відомі люди

Уродженці

Ярослав Бабуняк — український диригент
Ірина Бабуняк — учасниця національно-визвольних змагань.
художник Я. Крук,
Іван Лужецький — український релігійний діяч, письменник^[11],
літератор Б. Дуда,
Володимир Дідух (1979—2015) — український військовик
Михайло Семчишин — окружний провідник ОУН (псевдо «Дон»).^[12]

Січові стрільці

1 сотня^[13]:
- стрілець Бідула Василь, 1895 р. н.
- стрілець Костів Теодор, 1896 р. н.
4 сотня^[14]:
- старший стрілець Семчишин Дмитро, 1895 р. н.
- стрілець Бай Петро, 1896 р. н.
- стрілець Білоус Петро, 1896 р. н.
- стрілець Борик Дмитро, 1897 р. н.
- стрілець Варчак Осип, 1895 р. н.
- стрілець Депас Іван, 1893 р. н.
- стрілець Дуда Андрій, 1895 р. н.
- стрілець Івахів Гринько, 1894 р. н.
- стрілець Равлецький Семко, 1893 р. н.
- стрілець Стецюк Василь, 1894 р. н.
- стрілець Фундиґа Андрій, 1896 р. н.
7 сотня^[15]:
- стрілець Бридун Іван, 1896 р. н.
- стрілець Івахів Федь, 1896 р. н.
8 сотня^[16]:
- стрілець Штепований Микола, 1897 р. н.

Проживали

літератори І. Білоус та Г. Лесів-Гультай,
Лідія Кутна — українська архітекторка
самодіяльні художники Я. Крук, Я. Макогін,
священник, громадсько-культурний діяч Василь Кушнір,
майстер народної творчості К. Лужецька,
журналіст Я. Павлів,
окружний провідник ОУН Михайло Семчишин,
заслужений працівник промисловості, член-кореспондент Академії Наук України П. Чепіль.

Проживають

літератори:
- М. Дуда,
- М. Каня,
- І. Кочило,
- О. Козак,
- М. Кондрат,
самодіяльний композитор І. Петрів.

Примітки

↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради^{[недоступне посилання з березня 2019]}
↑ Пошук індексів | Укрпошта
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.169, № 1937 (лат.)
↑ Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183. (пол.)
↑ УПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. Т. 2 (Бойові дії УПА). — 1960. — С. 48.
↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
↑ Слободян В. М. Архітектор Лев Левинський // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2005. — № 15. — С. 21.
↑ Лужецький Іван Михайлович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 1 березня 2021.
↑ Павлів Я. Семчишин Михайло Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 244. — ISBN 978-966-528-279-2.
↑ s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#1 сотня
↑ s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#4 сотня
↑ s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#7 сотня
↑ s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#8 сотня

Бібліографія

Селу присвячено історичний нарис С. Хамара (1998 р.).

Джерела

Павлів Я., Часковський В., Чернецький І. Вербів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 244—245. — ISBN 966-528-197-6.
Павлів Я., Семчишин М., Хамар С., Часковський В., Чернецький І. Вербів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 366—371. — ISBN 978-966-457-228-3.
Wierzbów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 401. (пол.) — S. 401. (пол.)

Посилання

[1] Офіційний сайт Бережанської районної ради^{[недоступне посилання з березня 2019]}

[2] Пошук індексів | Укрпошта

[ukr-socialdata-mova-2001-3] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[4] Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.169, № 1937 (лат.)

[5] Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183. (пол.)

[6] УПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. Т. 2 (Бойові дії УПА). — 1960. — С. 48.

[7] Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[8] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[9] Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)

[10] Слободян В. М. Архітектор Лев Левинський // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2005. — № 15. — С. 21.

[11] Лужецький Іван Михайлович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 1 березня 2021.

[12] Павлів Я. Семчишин Михайло Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 244. — ISBN 978-966-528-279-2.

[13] s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#1 сотня

[14] s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#4 сотня

[15] s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#7 сотня

[16] s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#8 сотня

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]