Церква Преображення Господнього (Желєзнодорожний)

Храм Преображення Господнього розташований у мікрорайоні Савино міста Желєзнодорожний Московської області Російської Федерації. Він належить до Балашихінського благочиння, Московської єпархії Російської православної церкви.

Церква Преображення Господнього
55°43′29″ пн. ш. 38°01′07″ сх. д. / 55.72472° пн. ш. 38.01861° сх. д. / 55.72472; 38.01861Координати: 55°43′29″ пн. ш. 38°01′07″ сх. д. / 55.72472° пн. ш. 38.01861° сх. д. / 55.72472; 38.01861
Розташування Росія РосіяЖелєзнодорожний, Московська область
Належність Російська православна церква
Мапа

Історія ред.

За переказом у XIV столітті на пагорбі поблизу села Савино стояв невеликий монастир який монах Сава вирішив закріпити пустинне місце, за своєю обителью — він отримав від князя Дмитра Донського ділянку, на якій звів монастир. Перша згадка про церкву Преображення Господнього в Савино датується 1623 роком, як таку, що прийшла в запустіння. Церкву вдалось відродити у 1665 році, а вже у 1681 році власником села став фаворит царівни Софії Василь Голіцин. Однак вже невдовзі село змінило власника, хоча у 1772 році повернулось у власність сина опального князя — Олексія Голіцина. Церква буда дерев'яною, отож стояла недовго — у 1777 році було збудовано третій за ліком храм богослужіння в якому тривали до 1880 року, аж поки її не замінили кам'яною, яку заклали у 1870 році. Будівництво тривало 42 роки. Храм неодноразово перебудовувався і свій остаточний вигляд набув на початку ХХ століття. У радянські часи Преображенська церква у Савино розділила долю багатьох храмів: у 1921 році тут відбулось вилучення церковних цінностей, деякий час богослужіння не проводились. У період духовного відродження при церкві збудовано нову недільну школу для дорослих та дітей, працюють гуртки, відкрита бібліотека духовної літератури.

Іконостас ред.

 
Порцеляновий іконостас

Головною прикрасою храму є порцеляновий іконостас виготовлений на Тверській фабриці товариства М. С. Кузнецова (нині — Конаковський фаянсовий завод). Всього в храмі три іконостаса: центральний та два бічних. Справа в ім'я Преподобного Сергія Радонезького, зліва — Преподобного Серафима Саровського. Висота 6 метрів, ширина центрального — 12 метрів, бічних по 5 метрів. Іконостас церкви у Савино виконаний з окремих блоків біло-рожевих та лазурних тонів прикрашених позолотою. Іконостас складається з трьох ярусів в яких знаходяться тридцять три ікони.

[1][2] [3]

Примітки ред.

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)