Відкрити головне меню

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Ждиня)

POL województwo małopolskie COA.svg Obiekt zabytkowy znak.svgПам'ятка культури Малопольського воєводства: реєстраційний номер A-597 від 10 червня 1989 року.

Церква Покрова Пресвятої Богородиці
Zdynia1(js)(js).jpg
Церква Покрова Пресвятої Богородиці
49°29′23″ пн. ш. 21°16′06″ сх. д. / 49.48972° пн. ш. 21.26833° сх. д. / 49.48972; 21.26833Координати: 49°29′23″ пн. ш. 21°16′06″ сх. д. / 49.48972° пн. ш. 21.26833° сх. д. / 49.48972; 21.26833
Тип споруди церква східної традиції
Розташування Польща ПольщаЖдиня Малопольського воєводства
Кін. будівництва 1795
Належність Польська православна церква
Стан Культурна спадщина Польщі[d]
Єпархія Перемишльсько-Новосончівська єпархія
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Ждиня). Карта розташування: Польща
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Ждиня)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Ждиня) (Польща)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі?

Церква Покрова Пресвятої Богородиці (пол. Cerkiew Opieki Matki Bożej) — чинна дерев'яна церква парафії Перемишльсько-Новосончівської єпархії Польської православної церкви у селі Ждиня. Внесена до списку об'єктів на «Шляху дерев’яної архітектури в Малопольському воєводстві[ru]».

Історичний оглядРедагувати

 
Бароковий іконостас

Першу церкву в Ждині звели в першій половині XVI столітті. Теперішня будівля з'явилась 1795 року. Спочатку церква належав греко-католицькій громаді.

1947 року під час операції «Вісла» лемки були переселені на західні території Польщі, а храм передали у державну власність. 1956 року після повернення депортованих до села церкву спільно використовували римо-католицька й православна громади Ждині.

Згідно із Законом від 17 грудня 2009 року про регулювання правового статусу церковного майна храм передали у власність Польській автокефальній православній церкві.[1]

АрхітектураРедагувати

Дерев'яна церква збудована у західнолемківському архітектурному стилі. У плані — тридільний: бабинець, нава й вівтар. Над бабинцем зведена дерев'яна прямокутна дзвіниця, увінчана ліхтарем з латинським хрестом. Так само височіють бані над навою і нижчим від неї вівтарем.

Інтер'єрРедагувати

Усередині церкви зберігся іконостас з елементами бароко, датований XVIII століття, який відреставрували 2007 року.[2] Внутрішні стіни покриті поліхромією.

Церква оточена кам'яним муром з брамою-дзвіницею.

10 червня 1989 року внесена до реєстру пам'яток архітектури.[3]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати