Х. Л. А. М. — літературно-артистичний клуб — арт-кафе, яке працювало на початку XX століття у Києві у підвалі готелю «Континенталь», на розі Хрещатика та Миколаївської вулиці, будинок № 5. Назва «ХЛАМ» є абревіатурою (акронімом), що складається з перших літер назв творчих професій: художники, літератори, артисти, музиканти.

Х.Л.А.М.

Країна  Російська імперія
Дата заснування 1918
Статус  Упразднён

Історія клубу ред.

За спогадами історика Юрія Терапіано: «У цей час до Києва з'їхалося багато поетів та письменників з Петербурга та Москви, сподіваючись підгодуватися у продовольчо більш благополучному Києві. Комусь із колишніх діячів Київського Літературно-Артистичного Товариства спало на думку влаштувати в залі колишнього готелю „Континенталь“ естраду зі столиками, для виступів. Приміщення „ХЛАМу“, вдень — порожнє, стало свого роду штаб-квартирою»[1][2]. На квадратній вивісці-емблемі «ХЛАМу» була зображена людина, що летить у ультрамариново-синьому і рожево-срібному просторі[1].

Це кафе вечорами відвідували і виступали там Ілля Еренбург, Костянтин Паустовський, Юрій Терапіано, Віктор Шкловський, Павло Герман, Юлій Хайт. Поети декламували свої та чужі вірші, за що отримували безкоштовну вечерю, яка складалася з каші, шматка хліба та чаю[1]. Як писав Леонід Утьосов у своїх спогадах, «У Києві зробили привал, вирішили подивитися, як він живе і як у ньому живеться. Київ жив так само, як Одеса, — тяжко та голодно. Увечері ми вирушили до рекомендованого нам місцевою інтелігенцією кафе під дивною назвою „ХЛАМ“, що означало „Художники, Літератори, Артисти, Музиканти“. У цьому кафе, як і в інших, ні спаржею, ні омарами не годували — морквяний чай з монпансьє. Чорний хліб відвідувачі приносили із собою. Найголовнішою пам'яткою цього кафе був напис на фронтоні: „Увійшовши сюди, зніми капелюх, можливо, тут сидить Маяковський“». Тут читав свої вірші Мандельштам[3]. Зал завжди був переповнений[4].

Саме тут 1 травня 1919 року Надія Хазіна (у майбутньому Мандельштам) знайомиться з Осипом Мандельштамом. Початок роману відомого поета з молодою художницею зафіксував у своєму щоденнику літературознавець Олександр Дейч: «З'явилася явно закохана пара — Надя Х. та О. М. Вона з великим букетом водяних лілій, мабуть, були на дніпровських затонах»[5].

До кінця 1919 «ХЛАМ» був змушений закритися: власник вважав невигідним продавати каву і всякі дешеві продукти.

Михайло Булгаков згадав клуб у романі «Біла гвардія» під ім'ям «ПРАХ» (поети-режисери-артисти-художники).

Примітки ред.

  1. а б в Проза.ру. proza.ru. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
  2. ТЕРАПИАНО Ю. ВСТРЕЧИ (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 25 серпня 2013.
  3. Петровский М. С. Городу и миру: Киевские очерки. Изд. 2е, испр. и доп. Киев, 2008. С. 245—281.
  4. Григорий Петников. Страничка воспоминаний (Осип Мандельштам) (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 липня 2014.
  5. Дейч А. И. Две дневниковые записи // «Сохрани мою речь…». Вып. 3/2. — М., 2000. — С. 146.

Література ред.

  • Пучков А. А. «Киев» Осипа Мандельштама в интонациях, пояснениях, картинках. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2015. — С. 91—101. — ISBN 978-966-378-395-6
  • ТЕРАПИАНО Ю. ВСТРЕЧИ.

Посилання ред.