Гіоб (Іоб) Лудольф (нім. Hiob Ludolf; 15 червня 1624(16240615), Ерфурт — 8 квітня 1704, Франкфурт-на-Майні) — німецький сходознавець і африканіст, один з основоположників цих дисциплін.

Гіоб Лудольф
нім. Hiob Ludolf
Hiob Ludolf.jpg
Псевдо Іоб Лудольф
Народився 15 червня 1624(1624-06-15)[1][2][…]
Ерфурт[1]
Помер 8 квітня 1704(1704-04-08)[1][2][…] (79 років)
Франкфурт-на-Майні, Священна Римська імперія[1]
Громадянство Banner of the Holy Roman Emperor (after 1400).svgСвященна Римська імперія
Національність німець
Діяльність орієнталіст, філолог, письменник, історик
Галузь сходознавство
Alma mater Ерфуртський університет[4] і Лейденський університет[4]
Науковий керівник Jacobus Goliusd
Вчителі Johann Möllerd[4] і Constantine L'Empereur van Oppyckd[4]
Відомі учні Johann Heinrich Michaelisd[4]
Знання мов німецька, геєз і латина[2]

ЖиттєписРедагувати

Гіоб Лудольф був поліглотом і ерудитом, вивчив 25 мов. Це фігура, характерна для раннього Нового часу. Автор першої в Європі граматики основної мови Ефіопії — амхарської мови (лат. Grammatica amharicae linguae quae vernacula est Habessiorum et Lexicon amharico-latinum; Francfort, 1698) і словника цієї мови (лат. Lexicon aethiopico-latinum, 1699). Заняття Лудольфа амхарською мовою почалися у 1649 р. (він спілкувався з ефіопськими ченцями, що відвідували Європу), а його перша велика праця про Ефіопію вийшла у 1681 р. (лат. Historia Aethiopica).

Племінником Гіоба Лудольфа був автор першої граматики російської мови Генріх Вільгельм Лудольф.

ДоробокРедагувати

  • Lexicon Aethiopico-Latinum (ein Wörterbuch der klassischen altäthiopischen Sprache), 1. Aufl. London 1661 (Roycroft), hg. Johann Michael Wansleben, 2. Aufl. Frankfurt am Main 1699 (Zunner)(нім.)
  • Lexicon Amharico-Latinum (das erste Wörterbuch des Amharischen), Zunner, Frankfurt am Main 1698(нім.)
  • Historia Aethiopica, o.V., Frankfurt a.M. 1681(нім.)

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118817167 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
  4. а б в г д Математична генеалогія — 1997.

ПосиланняРедагувати