Хронічний гепатит

Хронічний гепати́т — хронічний поліетіологічний запально-деструктивний процес у печінці, варіант клінічного перебігу гепатиту тривалістю понад 6 місяців із збереженням часточкової структури печінки.

Хронічний Гепатит
Мікрофотографія клітин печінки при хронічному алкогольному стеатогепатиті (один з варіантів перебігу алкогольної хвороби печінки) Мікрофотографія клітин печінки при хронічному алкогольному стеатогепатиті (один з варіантів перебігу алкогольної хвороби печінки)
Спеціальність	гепатологія, гастроентерологія і інфекційні хвороби
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	DB97.2
МКХ-10	K70.1, K70.2, K71.3-K71.5 K73, B18
MeSH	D006521

Класифікація

За етіологією:

• Хронічний вірусний гепатит B
• Хронічний вірусний гепатит C
• Хронічний вірусний гепатит D
• Хронічний гепатит іншого вірусного походження
• Аутоімунний гепатит
• Токсичний гепатит
• Криптогенний гепатит

За активністю процесу:

Вираховується за допомогою індексу гістологічної активності (ІГА), також відомого як індекс Knodell.

За стадією (шкала METAVIR):

• 0 — фіброз відсутній
• 1 — слабо виражений перипортальний фіброз
• 2 — помірний фіброз з порто-портальними септами
• 3 — виражений фіброз з порто-центральними септами
• 4 — цироз печінки

Етіологія та патогенез

Етіологічні чинники хронічного гепатиту

Інфекційні агенти	Вірусні	віруси гепатитів B, C, D, простого герпесу, цитомегаловірус тощо
	Бактеріальні	бліда трепонема
	Паразити	шистосома, ехінокок, токсоплазма тощо
Токсичні агенти	Алкоголь
	Медикаменти	Фенацетин, ацетилсаліцилова кислота, ібупрофен, індометацин, тетрациклін, ізоніазид тощо
	Немедикаментозні ксенобіотики	Рослинні токсини та синтетичні речовини
Реактивні	Фізичні чинники	Іонізуюче випромінювання
	Інші	При захворюваннях органів травної системи тощо
Аутоімунні
Спадкові чинники та метаболічні порушення	Гемохроматоз, хвороба Гоше, хвороба Вільсона, дефіцит α1-антитрипсину та інші

Патогенез хронічного гепатиту цілком залежить від етіологічного чинника.

Клінічні ознаки

Клінічні прояви хронічного гепатиту слабко відрізняються залежно від етіологічного чинника. Серед основних проявів виділяють:

• Астеновегетативний синдром: слабкість, втома, головний біль, порушення сну, емоційна неврівноваженість
• Диспептичний синдром: погіршення апетиту, нудота, гіркота та сухість у роті
• Больовий синдром: відчуття тяжкості, біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї
• Системні ураження в залежності від етіологічного чинника: артралгії, міалгії, міокардит, перикардит, пневмоніт, панкреатит, васкуліт, синдром і хвороба Шегрена, лімфаденопатія; хронічна хвороба нирок, тиреоїдит, нервової системи; патологія крові — імунні цитопенії, аутоімунна гемолітична анемія, гострі та хронічні лейкози, лімфосаркома
• Запальний синдром: стійке підвищення температури тіла, переважно до субфебрильних цифр
• Позапечінкові ознаки печінкової недостатності: судинні зірочки, пальмарна еритема, вогнищеві порушення пігментації
• Печінкові ознаки: збільшення розмірів печінки, інколи — помірне збільшення селезінки

Джерела

• Передерій В. Г., Ткач С. М. — Основи внутрішньої медицини. Том I. / Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — Вінниця: Нова Книга, 2009. ISBN 978-966-382-211-2