Відкрити головне меню

Хрестовоздви́женський собо́р — колишній православний собор військового відомства у Катеринославі, тепер є «старим» спортивним залом ПДАБА.

Хрестовоздвиженський собор (Дніпро)
Екатеринославъ. Храмы 37.jpg
Тип споруди церква
Розташування Flag of Ukraine.svg УкраїнаДніпро
Поч. будівництва 1911
Епонім Воздвиження Хреста Господнього

Дерев'яний храмРедагувати

 
Хрестовоздвиженський собор

Спочатку для 133-го піхотного Сімферопольського полку, розміщеного в Катеринославі, у 1885 році було збудовано невелику дерев'яну Хрестовоздвиженську церкву, обкладену цеглою і розраховану на 400 осіб. У 1909 році з огляду на те, що цей храм прийшов у ветхість і став для чинів полку маломістким, Військовим міністерством було виділено 44000 карбованців на побудову нової однойменної кам'яної церкви за раніше затвердженим зразком.

З 1892 року священиком Сімферопольського полку був Василь Хрисантович Ігнатенко (відомості на 1913 рік), що служив у цій церкві.

Кам'яний соборРедагувати

Хрестовоздвиженський собор був зведений у тодішньому Катеринославі (сучасному місті Дніпрі) за типовим проектом військових храмів, затвердженим Будівельною комісією в 1901 році (архітектор Федір Михайлович Вержбицький). Всього в Російській Імперії до 1917 року було збудовано не менше шістдесяти таких церков.

У квітні 1911 року в на Горі, на площі Абрамовича, було здійснено її закладення. Через рік церкву було побудовано й освячено. Площа Абрамовича, на якій стояв собор, займала квартал, обмежений вулицями Паторжинського, Чернишевського, Моссаковського й Жуковського, де зараз знаходиться комплекс будівель Придніпровської державної академії будівництва і архітектури.

Зовні храм був обнесений залізною огорожею на кам'яному цоколі. До церкви була приписана невелика каплиця на гарнізонному кладовищі.

Спортивний зал ПДАБАРедагувати

За радянських часів храм був закритий і обезголовлений. 1930 року площу Абрамовича передано під забудову будівельного інституту. На південно-західному її куту почато будівництво головного (старого) корпусу інституту. Будівля церкви перевлаштована на спортивний зал, до якого згодом добудовано у 1960-х новий спортивний зал і приміщення кафедри фізкультури.

Зараз залишки храму являють собою сумне видовище — його абсиду знесено, а з боку північного, південного та західного фасадів у 1960-і роки були зроблені різні кам'яні прибудови, що знаходяться у веденні вищезгаданого навчального закладу.

Плани реконструкціїРедагувати

Обговорюються проекти відбудови церкви у оригінальній подобі зі знесенням студентських гуртожитків з північної й західної сторони, спортивного зала й басейну, організація площі й паркінга, а також будівництва нового учбового корпусу на сході вздовж вулиці Жуковського.[1]

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати