Хохленков Богдан Олександрович
Богдан Олександрович Хохленков (8 квітня 1992, м. Маріуполь, Україна — 28 березня 2022, м. Дніпро, Україна) — старший сержант окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року.
Богдан Хохленков Хохленков Богдан Олександрович | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Старший сержант | ||||||
Загальна інформація | ||||||
Народження | 8 квітня 1992 м.Маріуполь, Донецька область, Україна | |||||
Смерть | 28 березня 2022 (29 років) м.Дніпро, Україна (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |||||
Національність | українець | |||||
Alma Mater | Приазовський державний технічний університет | |||||
Псевдо | «Пентагон» | |||||
Військова служба | ||||||
Роки служби | 2015—2022 | |||||
Приналежність | Україна | |||||
Вид ЗС | МВС України | |||||
Рід військ | Національна гвардія | |||||
Формування | Полк «Азов» | |||||
Війни / битви | Російсько-українська війна | |||||
Нагороди та відзнаки | ||||||
Життєпис
ред.Народився 8 квітня 1992 року в Маріуполі. Закінчив Приазовський державний технічний університет. Займався спортом, кандидат у майстри спорту з водного поло.
Під час навчання долучився до руху вболівальників футбольного клубу «Маріуполь», згодом став учасником закритого фанатського колективу «Проєкт 32».
Боронити українську землю від російських загарбників Богдан почав у 2015 році у батальйоні «Азов». Спочатку служив у артилерійському дивізіоні, згодом перейшов до мінометної батареї 2-го батальйону оперативного призначення Окремого загону спеціального призначення «Азов» (2-го БОП ОЗСП «Азов»).
24 лютого 2022 року зустрів у рідному місті, беручи участь в обороні Маріуполя.
22 березня під час бою дістав кульове поранення. Три дні перебував на території металургійного комбінату Азовсталь. Відтак з іншими важкопораненими евакуйований у шпиталь м. Дніпро, де помер від поранення, якого зазнав, 28 березня 2022 року.
У Богдана Хохленкова залишилися дружина та донька, якій на момент втрати батька не було ще й року.
Нагороди та відзнаки
ред.2016 — Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції».[1]
2019 — Нагрудний знак «За доблесну службу» (Наказ № 42 від 08.02.2019 р.).
2019 — Почесний нагрудний знак Начальника Генерального штабу «За взірцевість у військовій службі» III ступеня (Наказ № 54 від 12.02.2019 р.).
2019 — Відзнака Командувача об'єднаних сил «Козацький хрест» III ступеня (Наказ № 880 від 19.09.2019 р.).
2022 — Орден «За мужність» IІI ступеня.[2]
2022 — Орден «За мужність» II ступеня (посмертно) — «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі».[3]
- Нагрудний знак «Ветеран війни — учасник бойових дій».