Хорлупи

село в Ківерцівському районі Волинської області України

Хо́рлупи — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 711 осіб.

село Хорлупи
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район  Ківерцівський район
Рада Хорлупівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA07080230200044485
Основні дані
Засноване 1562
Населення 711
Площа 2,87 км²
Густота населення 247,74 осіб/км²
Поштовий індекс 45251
Телефонний код +380 3365
Географічні дані
Географічні координати 50°44′18″ пн. ш. 25°39′51″ сх. д. / 50.73833° пн. ш. 25.66417° сх. д. / 50.73833; 25.66417Координати: 50°44′18″ пн. ш. 25°39′51″ сх. д. / 50.73833° пн. ш. 25.66417° сх. д. / 50.73833; 25.66417
Середня висота
над рівнем моря
227 м
Водойми Конопелька
Місцева влада
Адреса ради 45225, Волинська обл., Ківерцівський р-н, с.Хорлупи, вул.Зелена,1
Карта
Хорлупи. Карта розташування: Україна
Хорлупи
Хорлупи
Хорлупи. Карта розташування: Волинська область
Хорлупи
Хорлупи
Мапа
Мапа
Пам'ятник землякам, загиблим у Другій світовій війні

Історія

ред.

Під час татаро-монгольської навали в 1241 році люди з південної частини нашого краю, густо населеними людьми, знайшли прихисток серед болота на півострові. Так на півострові утворилося постійне поселення. Назва села походить від слів "Корь Лупи", Королуп, Хорлуп, Хорлупи.

Олександр Цинкаловський пише, що село Хорлупи згадується в ХV столітті, коли князь Лев Свидригайло надає село Хорлупи православним владикам Луцька Острозьким. Волинський князь Лев Свидригайло князював у 1430-1452р.р. В XVI столітті на півострові серед болота був земляний оборонний замок, на місці якого в ХIХ столітті збудовано палац поміщиків. 3 цього випливає, що перша згадка в історичних джерелах про село Хорлупи (середина ХV століття), що це не його початок заснування. А засноване воно багато раніше, в середині ХIII століття під час татар-монгольської навали.

В 1574 році містечку Хорлупи надається Магдебурзьке право, як досить розвиненому в ту пору населеному пункту. Містечко Хорлупи згадується (П. М. Сас. "Федеральні міста України") в 1562 році, коли купець Яцко Стецкович підписав контракт з Луцьким єпископом Марком Журавницьким щодо побудови заводів для випалювання попелу (поташ) під містечком Хорлупи.

25 березня 1574 року Польський король Генріх дозволив владиці Луцькому Іоні Красневському обміняти церковний маєток в містечку Хорлупи князю Радзівілу. Радзівіли на початку ХIХ століття продають маєток в селі Хорлупи Сморщевським. Після польського повстання проти Росії селом заволодів Зигмунт Мілевич-учасник цього повстання. Родина Мілевич володіла маєтком до 1939 року. В Олиці до цього часу на польських могилах зберігся склеп з пам'ятником померлим з цієї родини. В 1883 році в честь Святого Василя Великого збудовано церкву біля села. Храм служить людям до цього часу.

В 1913 році збудовано нову, світлу, простору школу-такої не було в жодному з навколишніх сіл, діяла до 1971 року, новопобудована школа в 1971 році.

В 1917 році-коли Україна домоглася права на самовизнання, розпочали ділити в Хорлупах майно з маєтку Мілевичів. У великій тривозі селяни переживали війну, бойових дій на території села не було. Загинуло на фронті-75 чоловік, на обеліску Слави викарбовані їх імена. В братській могилі спочиває 88 чоловік.

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 733 особи, з яких 325 чоловіків та 408 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 705 осіб.[2]


Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,72 %
російська 0,28 %

Солтиси

ред.
  • 1923-1931 - Вітковський Іван Степанович
  • 1931-1933 – Збогирський Захарій
  • 1933-1939 – Вітковський Іван Степанович[4]

Цікавинки

ред.

Село характеризується значною кількістю приймаків – їх тут майже сотня. Місцевою говіркою приймаків часом звуть «завчугами» (завідувач чужим господарством)[5].

Наприкінці 1990-х років місцевий селянин Володимир Сидорович Савчук започаткував свято приймаків «Приймацьку Січ». У 2000-му році свято отримало статус Всеукраїнського фестивалю народного гумору (директор Віталій Климчук). Гуляння відбувається кожного року в третю неділю травня[5].

У 2022 році місцева творча молодь власноруч розписала та забрендувала зупинку громадського транспорту. Артоб'єкт прикрасили зображеннями соняшників, маків, тину з глечиками та логотипом Підгайцівської громади з написами «Сила в об'єднанні», «Слава Україні»[6].

Відомі особистості

ред.

В поселенні народилась:

Примітки

ред.
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  4. Державний архів Волинської області, Ф.4666, оп.2, спр. 2357
  5. а б Автор: Наталя Малімон Фотограф: Богдан Гончарук. "Приймацька Січ" на Волині // День. — . — Т. # 94. Архівовано з джерела 23 січня 2005. Процитовано 2011-06-04 Суб.
  6. У селі під Луцьком обшарпану зупинку перетворили в арт-об'єкт (фото). Конкурент (укр.). Процитовано 13 червня 2022.

Джерела та посилання

ред.