Відкрити головне меню

Хобта Олена Семенівна

Олена Семенівна Хобта (27 травня 1882(18820527) село Гланишів (за іншими даними — Гайшин), нині Переяслав-Хмельницького району Київської області — 23 квітня 1960) — українська радянська діячка, одна з ініціаторів масового руху колгоспників за одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур. Герой Соціалістичної Праці (16.02.1948). Депутат Верховної Ради УРСР 3—4-го скликань.

Хобта Олена Семенівна
Народилася 27 травня 1882(1882-05-27)
село Гланишів (за іншими даними — Гайшин), нині Переяслав-Хмельницького району Київської області
Померла 23 квітня 1960(1960-04-23) (77 років)
село Гайшин Переяслав-Хмельницького району Київської області
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (dark version).svg СРСР
Національність українка
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці Орден Леніна Орден Леніна
Пам'ятник Герою Соціалістичної Праці Хобті О. С., село Гланишів, біля клубу
Пам'ятник Герою Соціалістичної Праці Хобті О. С., село Гланишів, біля клубу

ЖиттєписРедагувати

Народилася у родині селянина-бідняка. З дитинства наймитувала.

З 1929 року (перших днів колективізації) — колгоспниця, з 1936 р. — ланкова колгоспу імені Івана Франка Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1947 очолювана нею ланка зібрала по 75,7 ц/га кукурудзи, у наступні роки — по 102—145 ц/га, а в 1950 — по 145 ц/га кукурудзи і по 565 ц/га картоплі.

Обиралася делегатом XVII, XVIII і XIX з'їздів Компартії України.

Михайло Сікорський, творець і генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» називав святою славетну переяславську трудівницю Олену Хобту. Вона в час війни, вже немолода, три роки жила в курнику, а в хаті вирощувала по 500 курей і здавала на потреби армії. Прославилася, була на іменинах у Сталіна й простодушно питала: «А чому ви, Йосипе Віссаріоновичу, оселедців не їсте?» Вона ж випросила в Москві перший бурякозбиральний комбайн для Переяславщини.[1]

ВідзнакиРедагувати

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 лютого 1948 роки за отримання високих врожаїв пшениці, жита і картоплі в 1947 році, удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Нагороджена двома орденами Леніна (16.02.1948, 26.02.1958).

У художній літературі і мистецтвіРедагувати

Поет Олекса Ющенко і композитор Платон Майборода створили пісню про Героя Соціалістичної Праці Олену Хобту, в якій є такі рядки:[2]

…Над широким Дніпром,
Над лужком-бережком,
Світить, світить сонечко молоде…

Пам'ятьРедагувати

Героїня скульптури, за яку її автор Олександр Ковальов в 1950 році отримав Сталінську премію. За оцінкою Максима Рильського «Погруддя Олени Хобти, виконане скульптором О. Ковальовим, — велике досягнення майстра».[3]

Погруддя Олені Хобті встановлено в селі Гланишів.

ПриміткиРедагувати

  1. Куточок Переяслава вартий трьох Нью-Йорків. Gazeta.ua. 03 травня 2007. 
  2. Максим Рильський. Поет-пісняр // Українознавство. — № 1, 2007. — С. 342-343.
  3. Рильський М. Краса // Рильський М. Наша кровна справа. Статті про літературу. — Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1959. — 558 с.