Хмелевський Володимир Миколайович

Володи́мир Миколайович Хмелевський (іноді — Хмелівський; 26 липня 1900(19000726), с. Кам'янече, Київська губернія, тепер Новоархангельський район, Кіровоградська область — 27 січня 1959) — український акушер-гінеколог. Доктор медичних наук, професор[1].

Володимир Миколайович Хмелевський
Народився26 липня 1900(1900-07-26)
с. Кам'янече, Київська губернія
Помер27 січня 1959(1959-01-27) (58 років)
КраїнаСРСР
Діяльністьакушер
Alma materКиївський медичний інститут
Галузьакушерство, гінекологія
ЗакладКиївський інститут удосконалення лікарів
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медичних наук
ДітиЮрій Хмелевський
Нагороди
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Заслужений лікар України
Заслужений лікар України

Біографія

ред.

Закінчив Київський медичний інститут 1925 року, з 1931 — співробітник Київського інституту удосконалення лікарів.

Під час німецько-радянської війни 1941 року евакуювався з родиною в Харків, а за 2 місяці — в Челябінськ. 1944 року повернувся до Києва, родина жила в будинку 13 на вулиці Інститутській.[2]

 
Могила Володимира Хмелевського та його родини, Байкове кладовище

У 1946 році захистив докторську дисертацію «Посилення родової діяльності глюкозою та кальцієм по методу автора». Того ж року очолив філію кафедри акушерства гінекології та перинатології Київського інституту удосконалення лікарів, яка розташовувалася в лікарні ОХМАТДИТ. З 1947 року — професор кафедри, з 1952 — її завідувач.[3]

Помер 27 січня 1959 року. Похований разом з родиною на Байковому кладовищі.

Родина

ред.

Дружина — Грепачевська Любов Василівна, донька земського лікаря[ru] міста Лубни. Працювала лікаркою-лаборанткою, пізніше — терапевткою.

Син — Юрій Хмелевський (1930—2014), доктор медичних наук, завідувач (1976—1997) і професор кафедри біохімії Київського медичного інституту.[2]

Сестра Лідія жила в Батурині, працювала лікаркою.[2]

Наукова діяльність

ред.

Автор більш як 40 наукових праць. Праці Хмелевського присвячені вивченню гематом вагіни й вульви під час вагітності й пологів. Досліджував також проблеми запобігання гіпоксії плода в утробі, перинатальної смертності. 1946 запропонував власний метод посилення пологової діяльності за допомогою глюкози і препаратів кальцію.[1]

Під керівництвом Хмелевського захищені 2 кандидатські дисертації.[3]

Член ученої ради Міністерства охорони здоров'я УРСР, голова товариства акушерів-гінекологів Києва та Київської області, відповідальний секретар журналу «Педіатрія, акушерство та гінекологія».[3]

Нагороди

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.