Хлорид ртуті(II)
Хлорид ртуті (II) (сулема від пізньолат. sublimatum — сулема, буквально — високо підняте, піднесене, тобто здобуте сублімацією) HgCl2 — безбарвні кристали ромбічної сингонії.
| Хлорид ртуті (II) | |
|---|---|
-chloride-xtal-1980-3D-balls.png) Ball-and-stick model of the crystal structure
| |
-chloride-xtal-3D-SF.png) Space-filling model of the crystal structure
| |
_chloride.jpg) Хлорид ртуті (II)
| |
| Назва за IUPAC | Хлорид ртуті (II) Дихлорид ртуті |
| Інші назви | Хлорид ртуті |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 7487-94-7 |
| Номер EINECS | 231-299-8 |
| DrugBank | 13765 |
| KEGG | C13377 і D01905 |
| Назва MeSH | D01.210.450.150.525 і D01.538.500 |
| ChEBI | 31823 |
| RTECS | OV9100000 |
| Код ATC | D08AK03 |
| SMILES | Cl[Hg]Cl[1] |
| InChI | InChI=1S/2ClH.Hg/h2*1H;/q;;+2/p-2 |
| Номер Бельштейна | 4937255 |
| Номер Гмеліна | 100830 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | HgCl2 |
| Молярна маса | 271,52 г/моль |
| Зовнішній вигляд | білий порошок |
| Густина | 5,43 г/см3 |
| Тпл | 276 |
| Ткип | 304 |
| Розчинність (вода) | 7,4 г/100 мл (20 °C) |
| Розчинність | розчинний у спирт, ефір, ацетон слаборозчинний у бензені, CS2 |
| Кислотність (pKa) | 3,2 (0,2M розчин) |
| Структура | |
| Кристалічна структура | ортогонольна |
| Координаційна геометрія |
лінійна |
| Геометрія | лінійна |
| Дипольний момент | нульовий |
| Небезпеки | |
| MSDS | ICSC 0979 |
| Індекс ЄС | 080-010-00-X |
| Класифікація ЄС |  T+  C  N
|
| NFPA 704 |
 0
4
0
|
| Пов'язані речовини | |
| Інші аніони | Флуорид ртуті (II) Бромід ртуті (II) Йодид ртуті (II) |
| Інші катіони | Хлорид цинку Хлорид кадмію Хлорид ртуті (I) |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Властивості ред.
Густина 5,44 г/см3, tпл. 277 °C; tкип 304 °C. Розчинність у воді 7,4 г на 100 г при 20 °C і 55г при 100 °C. Розчинний також в спирті, ефірі, ацетоні; легко переганяється. Сильна отрута.
Отримання ред.
Отримують розчиненням ртуті в концентрованій сірчаній кислоті з подальшим нагріванням сухого сульфату ртуті з хлоридом натрію або прямим хлоруванням ртуті при нагріванні.
Застосування ред.
Застосовують для отримання інших солей ртуті, як дезінфікуючий засіб в медицині (частіше розведеною 1:1000), для протравлення насіння, у фармацевтичній промисловості, для просочення деревини тощо. Сулему використовують як каталізатор в органічному синтезі.
Отруєння ред.
Смертельна доза при прийомі всередину 0,5 г.
Симптоми: різкий біль по ходу стравоходу, у шлунку, блювання, рідкі випорожнення з кров'ю, металевий присмак у роті, слиновиділення. Мідно-червоне забарвлення слизової оболонки рота, пізніше — темна кайма сірчаної ртуті на яснах та губах. Явища ниркової недосттності — анурія. Холодний піт, запаморочення, судоми, стоматит, коліт.
Невідкладна допомога: промивання шлунку з додаванням 5 % розчину унітиолу по 20-40 мл на 1 л води; в/м повторно унітиол (10 мл 5 % розчину), в/в тетацин-кальцій (10 мл 10 % розчину) з глюкозою (300 мл 5 % розчину). В/в тиосульфат натрію (100 мл 30 % розчину). Антибіотики, вітамінотерапія. Негайна шпиталізація.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ MERCURIC CHLORIDE
Джерела ред.
- Трахтенберг И. М., Коршун М. Н. Ртуть и ее соединения в окружающей среде. — К.: Вища школа, 1990. — 231с.
Література ред.
- Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.?)
- Фармакологія: підручник (ВНЗ І—ІІІ р. а.) / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 7-е вид., переробл. і допов. — «Медицина», 2016 — 552 с. ISBN 978-617-505-507-6 (С.?)
|
Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |