Галліпо́лі або Галліполі́йський піво́стрів (грец. Καλλίπολις, тур. Gelibolu) — півострів у європейській частині Туреччини, розташований між Саросською затокою Егейського моря і протокою Дарданелли. Довжина близько 90 км (з південного заходу на північний схід), ширина до 20 км. Висота до 420 м.

Галліполі
Зображення
Країна  Туреччина
Адміністративна одиниця Мармуровоморський регіон
Розташовується на водоймі Gulf of Sarosd
У межах природно-географічного об'єкта Східна Фракія
Категорія мап на Вікісховищі d
Мапа
CMNS: Галліполі у Вікісховищі

Координати: 40°21′ пн. ш. 26°27′ сх. д. / 40.350° пн. ш. 26.450° сх. д. / 40.350; 26.450

Протока Дарданелли та півострів Галліполі

Адміністративно півострів входить до складу ілу (вілайєту) Чанаккале, історично й географічно — у регіон Східна Фракія. На узбережжі протоки Дарданелли розташоване місто Геліболу. Давня назва міста Галліполі, або Херсонес Фракійський (грец. Χερσoνησoς Θραικια).

Історія ред.

 
Півострів Фракійський Херсонес за античності

Галліполі (Калліполі — грец. Καλλίπολη) вперше з'являється під цим ім'ям за часів останніх македонських царів у II столітті до н. е. В античні часи півострів Галліполі був відоміший як Херсонес Фракійський. Донині збереглися кілька мечетей і пам'яток візантійської епохи.

У Середні віки Галліполі мав велике значення як місце складів італійських купців. У 1190 році тут переправлялися в Малу Азію армія хрестоносців під проводом Фрідріха I Барбаросси. У 1204 році місто завойоване венеційцями, в 1306-му обложене, спустошене і зруйноване каталонцями. З 1352 по 1357 роки — під османами. У 1416 р. між Лампсаком і Галліполі венеційський флот здобув морську перемогу над турками.

Головне військове значення Галліполі було засновано на можливості замкнути тут шлях суднам і морем, і суходолом по півострову. Французькі інженери в 1864 році побудували тут низку укріплень, у 1877 році їх було оновлено й посилено.

Під час Першої світової війни Галліполі був ареною запеклих боїв під час Дарданелльської операції (19 лютого 1915 — 9 січня 1916), яка закінчилася поразкою військ Антанти.

У 1920—1921 рр. на Галліпольському півострові розмістилися частини Російської Армії генерала П. Н. Врангеля, евакуйовані з Криму. Російський військовий табір у Галліполі перетворився на військовий центр Білої еміграції. 22 листопада 1921 в Галліполі було створено Товариство галліполійців — один з активних військових антикомуністичних організацій Російського Білого Зарубіжжя.

У 1957 році року в районі півострова проходила основна частина операції «Діп вотер» — одного із найбільших в історії військово-морських навчань.

Джерела ред.