Хвиля Андрій Ананійович
Нейтральність цієї статті під сумнівом. (січень 2024) |
Андрій Ананійович Хвиля (справжнє прізвище Олінтер або Олентир; 19 серпня 1898; с. Рингач (тепер Новоселицький район Чернівецька область), Бессарабія — 10 лютого 1938) — український радянський державний діяч з колишніх боротьбистів. Спричинився до ліквідації багатьох діячів української культури, брав участь у репресіях селян і відбиранні зерна під час Голодомору в Україні (1932—1933). Член Всеукраїнського центрального виконавчого комітету. Член ЦК КП(б)У в 1927—1937 роках. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У з 29 листопада 1927 до 27 травня 1937 року. Кандидат у члени Секретаріату ЦК КП(б)У з 9 квітня 1929 до 5 червня 1930 року.
Хвиля Андрій Ананійович Олінтер Андрій Ананійович | ||
Фотопортрет Андрія Хвилі. 1920-ті. | ||
| ||
---|---|---|
1933 — 1937 | ||
Народження: |
19 серпня 1898 с. Рингач тепер Новоселицький район Чернівецька область | |
Смерть: | 10 лютого 1938 (39 років) | |
Національність: | єврей[джерело?] | |
Країна: | Російська імперія→ СРСР | |
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
ред.Народився 19 (31 за новим стилем) серпня 1898 року в с. Рингач Бессарабії (тепер Новоселицький район Чернівецька область), у бідній селянській родині. Закінчив Хотинську вищу початкову школу в 1915 році, після чого вступив до Полтавського землемірного училища. Під час навчання в училищі став членом «Юнацької спілки».
Восени 1917 Хвиля-Олінтер року вступив до УПСР, приставши до лівої течії майбутніх боротьбистів. Псевдонім Хвиля узяв 1917 року.
Активний учасник встановлення радянської влади. За дорученням Центрального Комітету як губполітемісар УПСР (боротьбистів) Хвиля-Олінтер з травня 1918 року, протягом кількох місяців, веде підпільну роботу на Волині. Восени 1918 року — в Полтавському підпіллі, де з губернським повстанським комітетом бере участь у підготовці повстання проти гетьмана Скоропадського.
У червні 1919 року вийшов з партії боротьбистів і вступив до КП(б)У. У 1919 році Хвиля-Олінтер призначається головою Подільського губревкому і губкому КП(б)У. 1920 року Хвиля-Олінтер стає секретарем Волинського губкому КП(б)УЗО. У 1921—1922 роках Хвиля працює на посаді голови Сумського окружного виконкому. На весні 1924 року ЦК КП(б)У відряджає Хвилю-Олінтера до Одеси завідувачем агітпропвідділу Одеського губкому партії.
1925 року працює в Центральному Комітеті КП(б)У, спочатку заступником завідувача агітпроп відділом (1925—1926), а потім — завідувачем відділу преси (1926—1928), завідувачем культпропвідділу та агітпроппресвідділу (1928—1933). Входить до складу ЦК і Оргбюро ЦК КП(б)У, обирається до Всеукраїнського ЦВК у 1927—1937 роках. З 1933 по 1936 роки виконує обов'язки першого заступника наркома освіти УСРР, а у 1936—1937 роки — начальника Управління у справах мистецтва при Раднаркомі УСРР.
Андрій Хвиля особливо відзначався в «боротьбі проти українського націоналізму» і спричинився до ліквідації багатьох діячів української культури за часів Павла Постишева.
Бувши своєю людиною у домі Олександра Шумського — наркома освіти, одного з творців українізації, Хвиля незабаром відіграє не останню роль в інтригах та боротьбі проти нього, що велась Л. Кагановичем, активно включається в гучну кампанію боротьби з «шумськизмом» та «хвильовизмом». 1934 року, в одному з програмно-публіцистичних виступі, звинуватив Шумського у близькості до «українських фашистів». Хвиля належав до числа тих, хто якнайактивніше цькував Миколу Скрипника.
Хвиля-Олінтер зіграв не останню роль у трагедії української нації — Голодоморі (1932—1933) рр. Взимку 1932—1933 року Хвиля-Олінтер, як уповноважений ЦК КП(б)У з питань хлібозаготівель, перебував на Одещині. 10 січня 1933 року, Хвиля-Олінтер доповідаючи Центральному Комітету про проведену роботу, вказував на сотні репресованих селян, а іноді й цілі села, сотні центнерів відібраного «утаєного» хліба. І водночас нарікав, що репресії не дають бажаних наслідків, мало допомагають хлібозаготівлі[1].
Темі боротьби проти націоналізму й присвячені його публіцистичні й літературно-критичні праці:
- «Национальный вопрос на Украине» (рос. мовою, 1926);
- «Ясною дорогою. Рік на літ. фронті» (1927);
- «Під академічним забралам» (1928);
- «Від ухилу в прірву» (1928);
- «Трубадури українського фашизму» (1930) та інші.
Після падіння Миколи Скрипника Хвиля-Олінтер був автором першої переробки українського правопису в напрямі зближення української мови з російською.
Арешт та страта
ред.У листопаді 1936 року був репресований. Під час VIII Надзвичайного з'їзду Рад СРСР Хвилю допитували Єжов та Каганович. Лише втручання голови Раднаркому України Панаса Любченка, що особисто їздив до Сталіна і відстояв Хвилю, тоді врятувало його.
13 серпня 1937 року знову заарештований і мав стати однією з ключових фігур сфабрикованої справи про «буржуазно-націоналістичну організацію колишніх боротьбистів»[2].
На пленумі ЦК КП(б)У 29 серпня 1937 року виключений зі складу Центрального Комітету.
8 лютого 1938 року Військова колегія Верховного Суду СРСР засудила його як одного із «організаторів і керівників антирадянської націонал-фашистської диверсійно-терористичної організації в Україні, яка своєю метою ставила повалення Радянської влади» і «агента польської розвідки» до страти. Розстріляний 10 лютого 1938 року.
Реабілітували Хвилю-Олінтера в судовому порядку 22 вересня 1956 року.
Примітки
ред.Джерела та література
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Замковий В. П. Сторінки біографії Андрія Хвилі // Український історичний журнал. — К. : Наукова думка, 1989. — № 3. — С. 121.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Стан на мовному фронті. Доповідь тов. Хвилі [Архівовано 20 березня 2011 у Wayback Machine.] // Вісті ВУЦВК. — 1933. — 30 червня.
- Українське народне мистецтво [Архівовано 9 жовтня 2017 у Wayback Machine.] / упорядник Андрій Хвиля.
- Юренко О. П. Хвиля Андрій Ананійович [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 365. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Українська народна приказка / упоряд. Андрій Хвиля. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1936. — 576, 8 с. [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- Хвиля Андрій Ананійович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Експерт
- Українська народна приказка / упоряд. Андрій Хвиля. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1936. — 576, 8 с. [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.]