Хачанов Спартак Рудольфович

Спартак Рудольфович Хачанов (нар. 17 вересня 1984, Баку, Азербайджанська РСР) — український сучасний художник вірменського походження, автор резонансної інсталяції «Парад членів».

Хачанов Спартак Рудольфович
Народився17 вересня 1984(1984-09-17) (40 років)
Баку, Азербайджанська РСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьвірменин
Діяльністьскульптор, сучасний художник
Відомий завдякиавтор інсталяції «Парад членів»
Alma materХарківське художнє училище
НАОМА

Біографія

ред.

Ранні роки

ред.

Народився 17 вересня 1984 року у вірменській сім'ї в Баку, Азербайджанська РСР[1]. Виріс у місті Сніжне Донецької області[2]. У 2015 році закінчив Харківське державне художнє училище. Того ж року вступив до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури у Києві[1].

Інсталяція «Парад членів» та відрахування

ред.

У грудні 2018 року опинився в епіцентрі скандалу, предметом якого стала його дипломна робота «Парад членів»[3]. Внаслідок переслідувань та погроз у рамках програми «Artists at Risk» виїхав до Гельсінкі, Фінляндія[4]. На кінець 2018 року, за словами доцента академії та ветерана АТО Володимира Харченка, Спартак завалив декілька екзаменів — в академії розглядали питання його відрахування.[5]

26 грудня 2018 року видання «Заборона» поширило відео, де показано розмову Хачанова та доцента кафедри графічного дизайну НАОМА Володимира Харченка, в якому останній називає роботу студента «хамством» та «знущанням з нашої армії», також звучали вислови, які можна розцінювати як погрози[6]. Того ж дня до навчального закладу прийшли представники організації С14. Хачанову довелося від них ховатися[6].

Хачанов називає свою інсталяцію «антивоєнною» та «антипутінською» та відмовляється додавати в неї роспізнавальні риси російских чи інших військ[7]. За словами опонентів Спартака, він спочатку казав що, ця інсталяція навіяна конфліктом на Донбасі, де сторони міряються фалосами, крім того Хачанов і раніше відізнявся антиукраїнськими епатажнмим інсталяціями, наприклад, «вишиванка на салі» та фалоси, прироблені до мінаретів та церков[8].

На підтримку Хачанова 30 січня на сайті Українського ПЕН було опубліковано звернення до міністерки науки та освіти Лілії Гриневич з вимогою не допустити відрахування студента Спартака Хачанова[8]. Пізніше заяву видалили, оскільки, за словами тодішнього президента ПЕН Андрія Куркова, вона містила помилку адресації (Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури підпорядковується не Міністерству освіти, а міністерству культури)[9]. Ця заява викликала розкол поміж членів ПЕН, а також стала причиною виходу поета Івана Малковича та перекладача Максима Стріхи з ПЕН-центру[8][10].

Олександр Ройтбурд також висловився на захист студента, оскільки патріотичні організації, наприклад, С14 не повинні вирішувати кому навчатися на художника[6].

Переїзд у Хельсінкі

ред.

Невдовзі після подій Спартак Хачанов отримав запрошення переїхати у Фінляндію за програмою «Artists at Risk», мета якої допомогти митцям, що зазнають переслідувань в своїй країні. На даний момент проживає з дружиною в місті Гельсінкі.

Творча діяльність

ред.
Рік Виставки та конкурси Місце проведення
2014 Учасник міжнародного конкурсу на створення пам'ятник до століття геноциду Вірменії, храм с «Surb Harutyun», організатори вірменської громади Харків, Україна
2015 Учасник виставки «Один з 1,5 мільйона», присвяченої Геноциду вірмен, галерея «Бузок» Харків, Україна
2017 Учасник Карпатського міжнародного мистецького фестивалю «КАРПАТСЬКИЙ ПРОСТОР-2017» Івано-Франківськ, Україна
2017 Учасник виставки Трієнале «Скульптура 2017» Київ, Україна
2017 Учасник виставки на премії імені Анатолія Криволапа Київська фортеця, Київ
2018 Виставка студентів Національної академії образотворчих мистецтв та Архітектура «Мистецький Арсенал» Київ, Україна
2019 Учасник фестивалю «Ярмарок мистецтв», в групі художників «HLEBZAWOD» Київ, Україна.
2019 Учасник виставки «Decommunia_tion», «Kunsthalle am Hamburger Platz», куратор Матіас Джуд Гамбургер Плац, Берлін, Німеччина
2019 Учасник фестивалю медіа і виконавських мистецтв «Робота», куратор Мартін Ноїв Ательє Пластилін. Софія, Болгарія
2019 Учасник виставок «Велико, але пізно», «Софійська тиждень мистецтва 2019», куратор Воїн Воїнов. Софія, Болгарія
2019 «Галерея Інкубатор» Вільнюс, Литва
2019 Персональна виставка «Тріумф смерті» Uzupis Art, Вільнюс, Литва
2019 2019- HIAP Open Studios / Summer 2019, куратором на літній сезон стала Саара Кархунен. Гельсінкі, Фінляндія
2019 Фотопроєкт «Олімпійські ігри», «Myymala». Гельсінкі, Фінляндія
2019 Фотопроєкт «Олімпійські ігри перезавантаження» Офіс Комітету Миру, Гельсінкі, Фінляндія
2019 Персональна виставка «Парад пенісів», «DELFI» Мальме, Швеція
2019 Учасник виставок «AR-Pavilion Helsinki», «Gallery Rankka», куратори: Івор Стодольський і Маріта Муукконен. Гельсінкі, Фінляндія
2019 HIAP Open Studios / осінь 2019, куратор осіннього сезону — Марина Валле Норонья Гельсінкі, Фінляндія

Примітки

ред.
  1. а б Хачанов Спартак Рудольфович. Портал изобразительного искусства [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. «Парад членів» та його учасники. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
  3. Про «Парад членів» та скандал у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
  4. Студент академії у Києві, який створив експозицію «Парад членів», виїхав до Фінляндії — правозахисниця. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
  5. «Человек лепил двести х*ев полсеместра, завалил экзамены». Мы поговорили с доцентом кафедры дизайна НАОМА, который разрушил «Парад членов», об искусстве и войне. thebabel.net (рос.). 28 січня 2019. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 13 лютого 2019. [Архівовано 2019-02-14 у Wayback Machine.]
  6. а б в Савченко, Гліб (25 січня 2019). Гіпсові пеніси, ветерани АТО і "150-річні догми". Що за скандал в Академії мистецтв. BBC News Україна. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  7. Енглунд, Вілл; Леллі, Кеті (2 жовтня 2019). Chased by conflict in Ukraine, an artist finds a haven in Helsinki. Washington Post (Англійська) . Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 19.20.2022.
  8. а б в «Чому ми виходимо з Українського ПЕН-центру». Радіо Свобода (5 лютого 2019) . Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 19 січня 2022.
  9. Андрій Курков: ми сприймаємо публічну заяву Малковича та Стріхи як вихід з українського ПЕНу. Українське радіо. 11 січня 2019. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 19 січня 2022.
  10. Поміж свободою і безпекою: більше ніж “за” і “проти”. Український ПЕН. 14 січня 2019. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 19 січня 2022.