Хафса Султан
Хафса́-султа́н (тур. Ayşe Hafsa Valide Sultan, 1478/1479 — †19 березня 1534) — політична діячка, перша валіде-султан (1520-1534) Османської імперії, меценатка. Наложниця Селіма I Грізного і мати султана Сулеймана І Пишного. Була найзначущою і найвпливовішою фігурою не тільки в палаці, а й за його межами. Нерідко втручалася в державну політику. Мала свій дохід і самостійно ним розпоряджалася, часто допомагала бідним.
| Хафса Султан | |
|---|---|
| тур. Devletlu İsmetlu Ayşe Hafsa Valide Sultan Aliyyetü'ş-Şân Hazretleri | |
 | |
| Народилася | 1479[1]  невідомо |
| Померла | 29 березня 1534 Стамбул, Османська імперія |
| Поховання | Стамбул |
| Країна | Османська імперія |
| Діяльність | політична діячка |
| Посада | Валіде-султан[2][3][4][5] |
| Попередник | (?)[6] |
| Наступник | Нурбану Султан |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Османи |
| Батько | невідомо |
| У шлюбі з | Селім I Грізний |
| Діти | син: Сулейман I Пишний доньки: Хатідже-султан, Бейхан-султан, Фатма-султан |
Походження, ім'я й титулування
ред.В історичних документах та дослідженнях матір султана Сулеймана I називають іменами Хафса[7][6][8][9][10], Хафізе[7], Айше Хафса[4][7][5] та Айше[10][7]. Деякі джерела вважали матір'ю Сулеймана I дочку кримського хана Менглі I Герая, що носила ім'я Айше[7][11], проте вона не могла бути матір'ю султана, тому що стала дружиною Селіма I тільки в 1511[12], тоді як Сулейман народився в 1494 році[13]. Ймовірно, через неправильну думку про те, що Айше була матір'ю Сулеймана I, і виникла плутанина з іменами[7].
Документальних підтверджень тому, що матір'ю Сулеймана I була кримчанка, немає; деякі джерела називають матір'ю Сулеймана I представницю династії правителів Дулкадирогуллари, проте цьому також немає жодних доказів[14][15]. Найімовірніше Хафса-султан була європейкою[14], туркенею чи черкескою. Батьком Хафси Олдерсон і Сакаоглу називають Абдюлмуїна[14][16], проте це ім'я (або імена Абдюлхай, Абдуррахман та інші похідні від Абдулли) записували в гаремних книгах як ім'я батька для всіх наложниць[17] при прийнятті ними ісламу[14].
До введення титулу валіде матері султанів носили титул хатун і, хоча численні джерела називають мати Сулеймана Хафса-султан, найімовірніше, за життя її називали Хафса-хатун. Недждет Сакаоглу пише, що Хафса стала останньою матір'ю султана, що носила титул хатун[14], а Керолайн Фінкель зазначає, що першою жінкою, що носила титул валіде-султан офіційно, стала Нурбану-султан, мати султана Мурада III[18].
Валіде-султан
ред.У 1520 році, зі сходженням на престол сина отримала титул валіде-султан (тур. мати султана), вперше в Османській імперії. Була найзначущою і найвпливовішою фігурою не тільки в палаці, а й за його межами. Нерідко втручалася в державну політику. Мала свій дохід і самостійно ним розпоряджалася, часто допомагала бідним.
Діти
ред.Сини:
- Сулейман I Пишний (*1494 — †1566)
Доньки:
- Хатідже Султан (*1496 — †1543) — названа в честь першої дружини пророка
- Бейхан Султан (*1497 — †1559),
- Фатма Султан (*1500 — †1570)
Смерть
ред.Померла 19 березня 1534 року в Стамбулі, у віці 54 років. Похована поряд з чоловіком в мавзолеї-мечеті Явуз Селім у районі Фатіх, у Стамбулі.
У 1884 році мавзолей сильно зруйнував землетрус, відновні роботи почалися в першому десятилітті XX століття.
Вшанування пам'яті
ред.- У Манісі, в Туреччині, на честь Хафси Султан встановлене погруддя.
- З ім'ям Хафси пов'язаний один із фестивалів Маніси — «Месір Маджуну»[tr]. За народною легендою, одного разу, коли валіде-султан захворіла, лікарі приготували для неї мазь із суміші різних приправ і назвали її «Месір». Мати султана одужала і наказала подарувати мазь усім хворим городянам. Відтоді, на згадку про цю подію, у Манісі проводять фестиваль «Месір Маджуну» — біля мечеті Мурадіє, побудованої за проєктом архітектора Сінана. З паперті мечеті роздають мазь всім бажаючим, а на вулицях міста влаштовують костюмовану ходу. Флакони з маззю, яка, як вважається, зцілює всі хвороби, продають в ці дні по всьому місту.
- 19 березня, день смерті валіде, досі поминають в Туреччині як день однієї з найулюбленіших і найшанованіших народом жінок.
|
|
|
Погруддя Хафси Султан у Манісі
2007 |
Мечеть Явуз Селім, де похована Хафса Султан
2016 |
У кіно
ред.- 50-серійний телесеріал «Роксолана» (1996–2003, виробництво — Україна). У ролі валіде — Тетяна Назарова.
- Телесеріал «Хюррем Султан», у ролі валіде — Деніз Тюркалі[tr] (2003, Туреччина).
- Телесеріал «Величне століття. Роксолана», у ролі валіде — Небахат Чехре (2011–2013, Туреччина).
Примітки
ред.- ↑ Türkiye Diyanet Vakfı Türkiye Diyanet Vakfı İslâm Ansiklopedisi — Ankara: Türkiye Diyanet Vakfı.
- ↑ Alderson, 1956, с. 83 (прим.).
- ↑ Alderson, 1956, table XXX.
- ↑ а б Süreyya, 1 Cild, 1996.
- ↑ а б Akyıldız, 2012.
- ↑ а б Alderson, 1956, с. 83.
- ↑ а б в г д е Sakaoğlu, 2015.
- ↑ Bahadıroğlu, 2007, с. 186.
- ↑ Peirce, 1993, с. 52.
- ↑ а б Bayat, 1997.
- ↑ Alderson, 1956 та table XXVIII.
- ↑ Alderson, 1956 та table XXIX (note 1).
- ↑ Alderson, 1956, table XXX.
- ↑ а б в г д Sakaoğlu, 2015, s. 199.
- ↑ Bayat, 1997, s. 122.
- ↑ Alderson, 1956, table XXIX.
- ↑ Uluçay, 2011, s. 54.
- ↑ Фінкель, 2012, с. 231.
Посилання
ред.- Фінкель Керолайн. Історія Османської імперії: Видіння Османа. — М. : АСТ; Астрель, 2012. — 829 с. — (Всесвітня історія) — ISBN 978-5-17-043651-4.
- Alderson Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxf. : Clarendon Press, 1956.
- Uluçay, M. Çağatay. Padişahların Kadınları ve Kızları. — Is. : Ötüken, 2011. — ISBN 978-975-437-840-5.
- Bayat Ali Haydar. Hafsa Sultan // Islam Ansiklopedisi. — Is. : İslâm Araştırmaları Merkezi, 1997. — Vol. 15.
- Peirce Leslie P. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. — Oxf.: Oxford University Press, 1993. — 374 p. — ISBN 01-950-8677-5. — ISBN 978-0-195-08677-5.
- Bahadıroğlu Yavuz. Resimli Osmanlı tarihi. — An.: Nesil yayınları, 2007. — 541 S. — ISBN 975-269-299-0. — ISBN 978-9-752-69299-2.
- Sakaoğlu Necdet. Bu mülkün kadın sultanları. — An. : ALFA/Tarih, 2015. — С. 199—201. — ISBN 978-605-171-079-2.