Хатун (перс. خاتون‎ — Khātūn, тур. Hatun, тат. хатин, монг. Хатан) — жіночий титул, аналогічний чоловічому титулу «хан», широко використовувався в Тюркському каганаті, Монгольській й Османській імперіях. Приблизно відповідає західним титулам «імператриця», «цариця», «королева».

ІсторіяРедагувати

Як і багато інших титулів, які поширені в тюрко-монгольському світі, титул «хатун» походить з іншої (індоєвропейської) мовної групи, і має Согдійське походження[1][2][3].

Перед проникненням іслам а в Центральну Азію титул «хатун» носила цариця Бухари.

Згідно «Енциклопедії ісламу»:[2]

  Хатун - титул согдійського походження, що носиться дружинами і родичками ханів Ашина і наступних тюркських правителів.  

Після виникнення в Османській імперії титулу валіде (мати султана) так називали наложниць.

Видатні хатунРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Carter Vaughn Findley, «Turks in World History», Oxford University Press, 2005, p. 45: "… У тюркській державній структурі використовувалося безліч елементів нетюркського походження […] як, наприклад, у випадку з титулами «хатун» […] або «бек» […] обидва терміни мають Согдійське походження і донині широко використовуються в турецькій мові … "
  2. а б Fatima Mernissi, «The Forgotten Queens of Islam», University of Minnesota Press, 1993. pg 21: "…"Хатун"- титул согдійського походження, що носиться дружинами і родичками … наступних тюркський правителів …"
  3. Leslie P. Peirce, «The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire», Oxford University Press, 1993. pg 312: «… Про титулі» хатун "див .: Бойль. «Хатун», 1933., згідно з ним, титул, — согдійського походження, що носиться дружинами і родичками різних тюркських правителів… "

ЛітератураРедагувати

  • Abdülkadir Özcan. Hatun // Islam Ansiklopedisi. — İslâm Araştırmaları Merkezi, 1997. — Vol. 16. — P. 499-500.