Хатлонська область
Хатло́нська область (тадж. Вилояти Хатлон) — адміністративна одиниця Таджикистану, розташована на південному заході країни, центр — місто Бохтар. Має кордон з Узбекистаном і Афганістаном. Площа 24,6 тисяч км².
| Хатлонська область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
тадж. Вилояти Хатлон | |||||
|
| |||||
| |||||
| Адм. центр | місто Бохтар | ||||
| Країна |  Таджикистан
| ||||
| |||||
| Номерний знак | 03РТ | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 2831700 осіб (2013[1]) | ||||
| - густота | 115,11 осіб/км² | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 24600 км² | ||||
| Часовий пояс | UTC+5 | ||||
| Дата заснування | 1988 | ||||
| Голова Хукумату | Гайбулло Авзалі | ||||
| Код ISO 3166-2 | TJ-KT | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
Область розташована на південних відрогах Гіссаро-Алая, в адміністративному відношенні розділена на 4 міста і 21 район. Клімат — континентальний.
Хатлон (Хутталон) — історична область на території Таджикистану, існувала приблизно в 690—948 роках. Свою назву отримала від племені ефталітів, які в V—VI століттях захопили Кушанське царство. За повідомленнями вірменських і візантійських рукописів того часу, західні народи називали ефталітів хайталами.
Хутталон досліджувався європейськими вченими з середини XIX століття у зв'язку з численними знахідками куфічних і саманідських (і в тому числі хуттальських) дирхемів в Росії і в країнах Північної та Східної Європи у складі скарбів срібла.
Область утворена у складі Таджицької РСР у вересні 1988 року в результаті об'єднання колишніх Кулябської і Курган-Тюбинської областей. До її складу увійшло також місто Норак[2]. У 1990—1992 роках область не існувала — була розділена на Курган-Тюбинську і Кулябську. 1992 року вона була відновлена у своїх межах.
Адміністративний поділ ред.
Область поділяється на 21 район та 4 міст обласного підпорядкування:
| Район | Площа, км² |
Населення, осіб (2010[3]) |
Населення, осіб (2013[1]) |
Центр | Селища | Дехоти | Нас. пункти |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| місто Куляб | 276 | 177800 | 190600 | Куляб | - | 4 | 64 |
| місто Бохтар | 10 | 74500 | 77000 | Бохтар | - | - | 1 |
| місто Нурек | 398 | 47900 | 52300 | Нурек | - | 2 | 37 |
| місто Левакант | 131 | 38000 | 41100 | Левакант | - | 2 | 14 |
| ім. Абдурахмоні Джомі | 590 | 132300 | 144700 | імені Абдурахмоні Джомі | 1 | 7 | 77 |
| Балджувонський район | 1330 | 23900 | 25800 | Балджувон | - | 5 | 83 |
| Вахський район | 960 | 155800 | 169200 | Вахш | 2 | 5 | 91 |
| Восейський район | 770 | 173700 | 187300 | Хульбук | 1 | 7 | 70 |
| Дангаринський район | 2010 | 119700 | 129800 | Дангара | 1 | 8 | 76 |
| Джайхунський район | 970 | 107800 | 117000 | Дусті | 1 | 5 | 45 |
| ім. Джалоліддіна Балхі | 905 | 154200 | 167500 | Балх | 2 | 6 | 82 |
| Дустинський район | 1240 | 87900 | 95300 | Джилікуль | 1 | 5 | 56 |
| Кубодійонський район | 1834 | 144900 | 156900 | Кубодійон | - | 7 | 43 |
| Кушонійонський район | 580 | 212400 | 231400 | імені Ісмоїлі Сомоні | 3 | 5 | 127 |
| ім. Мір Саїда Алії Хамадоні | 510 | 121500 | 130100 | Московський | 1 | 7 | 56 |
| Мумінободський район | 920 | 76200 | 81600 | Мумінобод | 1 | 6 | 128 |
| Носірі Хісрава | 810 | 29500 | 32400 | Бахор | - | 3 | 12 |
| Пяндзький район | 881 | 91600 | 99200 | Пяндж | 1 | 5 | 51 |
| Темурмаліцький район | 1010 | 57500 | 61700 | Бахманруд | 1 | 6 | 66 |
| Фархорський район | 1183 | 134700 | 144900 | Фархор | 1 | 9 | 57 |
| Ховалінзький район | 1738 | 47800 | 51300 | Ховалінг | - | 5 | 70 |
| Хуросонський район | 890 | 89700 | 97800 | Обікіїк | 1 | 5 | 67 |
| ім. Шамсіддіна Шохіна | 2280 | 44700 | 47900 | Шурообод | - | 7 | 109 |
| Шахрітуський район | 1520 | 99500 | 107700 | Шахрітус | 1 | 5 | 35 |
| Яванський район | 930 | 174800 | 191200 | Яван | 2 | 7 | 70 |
81,77 % населення — таджики, 12,94 % — узбеки, 0,52 % — туркмени.
Примітки ред.
- ↑ а б Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017. Процитовано 16 січня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 586(рос.)
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2016. Процитовано 16 січня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
|
Це незавершена стаття з географії Таджикистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |