Хартахай Олександр Павлович
Олександр Павлович Хартахай (рос. Хартахай Александр Павлович; 1861 — після 1919[1]) — зубний лікар, громадський діяч, депутат Державної Думи I скликання від Ростова-на-Дону та Нахічевані.
| Хартахай Олександр Павлович | |
 | |
| Народження: |
1861 Маріуполь, Маріупольський грецький округ, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
|---|---|
| Смерть: | не раніше 1919 |
| Країна: | Російська імперія |
| Освіта: | медичний факультет Харківського університетуd |
| Партія: | Конституційно-демократична партія |
| Автограф: | 
|
Біографія ред.
По батькові — грек, по матері — українець. Навчався у Варшавській гімназії, потім перевівся до Маріупольської гімназії. У 1886 році закінчив медичний факультет Імператорського Харківського університету. Більше двох років служив лікарем у Маріупольському земстві. У 1889 році — земський лікар у селі Гнатівка[2]. Гласний Маріупольського повітового земства, член ревізійної комісії. Почесний мировий суддя. Переїхав до Ростова — на-Дону, де 16 років працював дантистом.
У 1892—1893 роках заснував і редагував (спільно з М. І. Балабановим) щоденну газету «Ростовские известия» («Ростовские-на-Дону известия») — до закриття цензурою вийшло 220 номерів[3]. Брав участь у діяльності місцевого Медичного товариства. Один із засновників місцевого відділу Конституційно-демократичної партії, змінивши на посаді його голову І. Я. Когана, директора відділення Азовсько-Донського банку[4].
Від з'їзду міських виборців 17 квітня 1906 року був обраний до Державної думи I скликання. Входив до Конституційно-демократичної фракції. Підписав законопроєкт «42-х» з аграрного питання та законопроєкт «Про збори». Виступав у дебатах із аграрного питання та з приводу Білостоцького погрому.
Після того як 10 липня 1906 року підписав «Виборзьку відозву» був засуджений за ст. 129, ч. 1, п. 51 та 3 Кримінального уложення[5], засуджений до 3 місяців в'язниці та позбавлений права бути обраним.
У 1917 році, 12-15 серпня, брав участь у роботі Державної наради в Москві.
Подальша доля невідома.
Література ред.
- Государственная дума Российской империи: 1906—1917. Б. Ю. Иванов, А. А. Комзолова, И. С. Ряховская. — Москва: РОССПЭН, 2008. — С. 656.
- Боиович М. М. Члены Государственной думы (Портреты и биографии). Первый созыв. — М.: Тип. Товарищества И. Д. Сытина, 1906. — С. 85.
- Первая Государственная Дума. Алфавитный список и подробные биографии и характеристики членов Государственной Думы. — М.: Тип. Товарищества И. Д. Сытина, 1906. — 175 с.
- Государственная Дума первого призыва. Портреты, краткие биографии и характеристики депутатов. — Москва: «Возрождение», 1906. — C. 112.
- Николаев А. Б. Борьба сил революции и контрреволюции в связи с созывом Государственного совещания (апрель — август 1917 года): Диссертация…. кандидата исторических наук. — Л., 1989.
Рекомендована література ред.
- Государственный архив Российской Федерации. — Фонд 523. Опись 1. Дело 205.
- Российский государственный исторический архив. Фонд 1278. Опись 1 (1-й созыв). Дело 88. Лист 3; Фонд 1327. Опись 1. 1905 год. Дело 141. Лист 116 оборот-117; Дело 143. Лист 36 оборот.
Примітки ред.
- ↑ Выдающиеся греки Украины. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 серпня 2013.
- ↑ Адресъ-календарь Екатеринославской губернии на 1889 г.[недоступне посилання з Июнь 2019]
- ↑ Ростовские-на-Дону известия (1892—1893)// Русская периодическая печать (1702—1894): Справочник. — М.: Гос. изд-во полит. лит., 1959. — С. 721—722.
- ↑ Селезнёв Ф. А. Конституционные демократы и буржуазия. 1905—1917. Нижний Новгород: Мзд-во Нижегородского университета. 2006. с. 103.
- ↑ Хронос. Хартахай Александр Павлович