Халдіс Халворсен (до шлюбу Міхельсен, 22 вересня 1889, Дейл, Ф’ялер, Норвегія — 17 серпня 1936, Хоянгер, Согн-ог-Ф'юране, Норвегія) — норвезька оперна співачка (меццо-сопрано)[2].

Халдіс Халворсен
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження22 вересня 1889(1889-09-22)[1]
Місце народженняDale[d], Согн-ог-Ф'юране, Норвегія
Дата смерті17 серпня 1936(1936-08-17)[1] (46 років)
Місце смертіHøyanger Municipalityd, Согн-ог-Ф'юране, Норвегія
Роки активності1912—1921
ГромадянствоНорвегія
Професіїоперна співачка
Співацький голосмецо-сопрано
Інструментивокал[d]

Життєпис

ред.

Халдіс Міхельсен народилася в містечку Дейл, Ф’ялер, що в Норвегії, у сім'ї парафіяльного священника Едварда Йохана Міхельсена[3] та Хелен Софі Зіслер Сміт.

З 1907 до 1912 року брала уроки вокалу у відомої на той час у Христанії (нині Осло) викладачки співу, декламації та голосу Марі Крістін Ірґенс, а згодом продовжила навчання у Берліні (Німеччина). 1912 року повернулася в Норвегію і в цього ж року дебютувала в ролі співачки на сцені оперного театру в Христанії.

1915 року одружилася з норвезьким скрипалем, диригентом та композитором Лейфом Халворсеном[4].

З 1918 до 1921 року[5] співачка працювала в Opera Comique в Осло[en], де виконувала провідні жіночі партії в багатьох театральних виставах, зокрема арії з опер «Самсон та Даліла» (арія Даліли), «Єврейка» (арія Рахіль), «Тангойзер» (арія Елізабет) та «Трубадур» (арія Азучени). Вона приїздила з гастролями до Норвегії, Швеції, Данії та Німеччини, виступала на сцені Німецької державної опери[5] в Берліні та на сцені Оперного театру німецького міста Кіль.

Халдіс Халворсен була однією з тих оперних співачок, хто вперше відкрив світу норвезьких композиторів. Так, вона дебютувала з класичними творами «Аве Марія» (Опус 4) та «Міньйон: Дві поеми Гете» (Опус 7), створеними норвезьким композитором Улафом Фартейном Валеном. Остання робота композитора була присвячена саме Халдіс Халворсен[6].

Халдіс Халворсен померла 17 серпня 1936 року у віці 46 років у місті Хоянгер, Согн-ог-Ф'юране, Норвегія.

Примітки

ред.
  1. а б FemBio database
  2. Norsk musikkhistorisk arkiv. Institutt for musikkvitenskap. Процитовано 21 березня 2019.
  3. Eide, Ove (2006). Jakob Sande: liv, dikting. Oslo: Samlaget. с. 63.
  4. Christie, Elisabeth (1967). Prestegårdsliv: Minner fra norske prestegårder. Oslo: Land og Kirke. с. 132.
  5. а б Mørck, Fredrikke (1925). Norske kvinder, en oversigt over deres stilling og livsvilkaar i hundredeaaret 1814–1924. Oslo: Berg & Høgh. с. 102—103.
  6. Tjøme, Berit Kvinge (2012). Trekkfuglen: komponisten Fartein Valen. Oslo: Novus. с. 689.