Хаймурзін Мансур Някіпович
Мансу́р Някіпович Хаймурзін (нар. 11 травня 1974, Макіївка, УРСР, СРСР) — колишній український футболіст і футзаліст. Футзальний тренер.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Мансур Някіпович Хаймурзін | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 11 травня 1974 (49 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Макіївка,  СРСР
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| СК Донбас УОР (Донецьк) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби (футзал) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Біографія ред.
Батько Мансура відомий тренер Накіп Хаймурзін, тож він з самого дитинства привчав сина до футболу. Першою командою Мансура став СК «Донбас». Звідти він потрапив в донецький УОР, де тренувався і грав з однолітками 1974 р.н. Серед його партнерів були Сергій Ребров і Олександр Коваль. Після цього опинився у дублі донецького «Шахтаря». Через деякий час потрапив у самарські «Крила Рад». У Хаймурзіна був варіант продовжити кар'єру і залишитися в Росії, але для цього необхідно було змінити громадянство, тож він повернувся на батьківщину[1].
По приїзді додому отримав запрошення від донецької футзальної команди «Янус-Донбас», де й розпочав свою кар'єру у новому виді спорту. Перед чемпіонатом Європи 2001 року, на якому збірна України завоювала срібні нагороди, розглядався, як можливий кандидат на поїздку, але, у підсумку, опинився поза складом[2].
Змінивши декілька клубів у 2005 році повернувся у рідну команду, яка встигла декілька разів змінити назву і виступала у Першій лізі, - «ДЮСШ-5-Аркада». З 2007 року став граючим тренером команди[3]. По завершенні сезону 2009/2010 завершив ігрову кар'єру і сконцентрувався на тренерській роботі.
У 2010 році став володарем Суперкубка України з футзалу серед ветеранів старше 35 років у складі команди «Аякс» (Шахтарськ), один з голів записав на свій рахунок[4].
Станом на початок сезону 2002/2003 провів у чемпіонаті України 208 матчів, у яких відзначився 132-ма голами, а в Кубку України зіграв 30 матчів і забив 11 голів[5].
Примітки ред.
- ↑ Эксклюзивное интервью с главным тренером "ДЮСШ №5-Мегапром" Мансуром Хаймурзиным [Архівовано 3 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Новости: Історія виступів збірної України на Чемпіонатах Європи. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 3 жовтня 2014.
- ↑ Через года два-три появятся новые Коридзе(рос.)
- ↑ Страницы истории футзала в Украине [Архівовано 8 вересня 2012 у Archive.is](рос.)
- ↑ Програмка до матчів Україна-Росія і «Шахтар»-«Норільський нікель», березень 2003 року
Посилання ред.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)