Філідор-лісовик іржастий
| Філідор-лісовик іржастий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Clibanornis rubiginosus (Sclater, 1857) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Anabates rubiginosus Automolus rubiginosus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Філідо́р-лісови́к іржастий[2] (Clibanornis rubiginosus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Виділяють низку підвидів.
Опис ред.
Довжина птаха становить 17-20 см, вага 39-52 г. Представники підвиду C. r. obscurus важать 23-35 г. Забарвлення переважно рудувато-коричневе, нижня частина тіла дещо світліша, горло має оранжевий відтінок. Хвіст відносно довгий. Дзьоб довгий, прямий і міцний, сіруватий. Виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахи мають світліше забарвлення, горло і груди у них темні.
Підвиди ред.
Виділяють тринадцять підвидів:[3]
- C. r. guerrerensis (Salvin & Godman, 1891) — південно-західна Мексика (Герреро, західна Оахака);
- C. r. rubiginosus (Sclater, PL, 1857) — гори на сході Мексики (південний схід Сан-Луїс-Потосі, схід Ідальго, західний Веракрус, східна Пуебла, північна і північно-східна Оахака);
- C. r. veraepacis (Salvin & Godman, 1891) — гори на півдні Мексики (східна Оахака, Чіапас), в Гватемалі, Гондурасі та на півночі Нікарагуа;
- C. r. fumosus (Salvin & Godman, 1891) — гори на крайньому південному заході Коста-Рики та на заході Панами (Чирикі, захід Ґуна-Яли);
- C. r. saturatus (Chapman, 1915) — гори на сході Панами (Панама, Дар'єн) та на північному заході Колумбії (Антіокія);
- C. r. sasaimae (Meyer de Schauensee, 1947) — західні схили Східного хребта Колумбійських Анд (Бояка, Кундінамарка);
- C. r. nigricauda (Hartert, E, 1898) — західна Колумбія (Серранія-де-Баудо, передгір'я Західного хребта Анд), Еквадор (на південь до Ель-Оро) та крайня північ Перу (Тумбес);
- C. r. venezuelanus (Zimmer, JT & Phelps, 1947) — тепуї на півдні Венесуели (Амасонас, Болівар) та в прилеглих районах Бразилії;
- C. r. cinnamomeigula (Hellmayr, 1905) — південно-західна Венесуела (захід Апуре) і передгір'я Східного хребта Колумбійських Анд (Мета);
- C. r. caquetae (Meyer de Schauensee, 1947) — східні передгір'я Анд на півдні Колумбії (Нариньйо, Какета, Путумайо) та на північному сході Еквадору (Сукумбіос);
- C. r. brunnescens (Berlioz, 1927) — східні передгір'я Анд на сході Еквадору (на південь від Напо) та на північному сході Перу (Амазонас);
- C. r. watkinsi (Hellmayr, 1912) — східні передгір'я Анд в Перу (на південь від Сан-Мартіну) та північний Болівії (Ла-Пас) і крайній захід Бразилії (Акрі);
- C. r. obscurus (Pelzeln, 1859) — Гвіана і північний схід бразильської Амазонії (на північ від Амазонки).
Колумбійський філідор раніше вважався підвидом іржастого філідора-лісовика, однак був визнаний окремим видом[4][5].
Поширення і екологія ред.
Іржасті філідори-лісовики мешкають в Мексиці, Гватемалі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Бразилії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Clibanornis rubiginosus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 лютого 2022.
- ↑ Niels Krabbe. Vocal evidence for restitution of species rank to a Santa Marta endemic: Automolus rufipectus Bangs (Furnariidae), with comments on its generic affinities. „Bulletin British Ornithologists' Club”. 128, ss. 219–227, 2008 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ J. van Remsen. [1] // South American Classification Committee. — 2009.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |