Відкрити головне меню

Фріц Ліндеман (нім. Fritz Lindemann, 18941944) — німецький офіцер Вермахту, генерал артилерії, начальник артилерійсько-технічного управління. Учасник змови проти Адольфа Гітлера.

Фріц Ліндеман
нім. Fritz Lindemann
Народився 11 квітня 1894(1894-04-11)
Шарлоттенбург, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Німецька імперія
Помер 22 вересня 1944(1944-09-22) (50 років)
Plötzensee Prison[d], Берлін-Плетцензее[d], Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Третій Рейх
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Flag of Germany (1935–1945).svg Третій Рейх
Діяльність військовослужбовець, боєць Опору
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання Генерал артилерії
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Орден Михайла Хороброго
Орден Корони Румунії


Кримський щит

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 11 квітня 1894 року в Берліні (район Шарлоттенбург) у сім'ї артилерійського офіцера.

Після закінчення гімназії вступив у 4-й полк польової артилерії, проходив службу в Потсдамі. У 1913 році став лейтенантом.

З початку Першої світової війни брав участь у бойових діях на Західному фронті, у листопаді 1914 року був нагороджений Залізним хрестом 2-го класу. У 1916 році отримав звання оберлейтенанта, у лютому 1917 року нагороджений Залізним хрестом 1-го класу. У 1918 році призначений на посаду офіцера штабу 35-ї піхотної дивізії.

Після Листопадової революції став членом Фрайкора, взяв активну участь у ліквідації рад в Дюссельдорфі.

З 30 квітня по 3 червня 1919 року в числі п'яти офіцерів забезпечував охорону делегації Німеччини на Паризькій мирній конференції, після чого почав цікавитися політикою.

У 1919 році був переведений в рейхсвер, де дослужився до звання оберст-лейтенанта. Будучи прихильником Веймарської республіки, відмовився від участі у Капповському путчі 1920 року. 2 жовтня 1922 року одружився.

З 1923 року проходив курси підготовки персоналу Генерального штабу, у 1926 році був відряджений до Берліна і призначений у відділ військової статистики міністерства оборони. Перебував у підпорядкуванні Курта фон Шлейхера і працював разом з Фрідріхом Ольбріхтом.

У 1929 році призначений командиром батареї 3-го артилерійського полку в Шпроттау.

У квітні 1932 року пройшов курс додаткової підготовки офіцерів Генерального штабу, вчився економіці в Берлінському університеті.

Хоча не був прихильником нацистів, які прийшли до влади в Німеччині, але підтримував взятий ними курс на переозброєння армії. У 1933—1936 роках викладав тактику і військову історію у військовій академії в Берліні. У 1936 році був переведений в Гамбург у штаб 10-го армійського корпусу, у 1937 році отримав звання полковника. 31 липня 1938 року прийнятий на службу у вермахт. 1 серпня 1938 року вступив в члени НСДАП.

Незадовго до початку Другої світової війни був мобілізований у 138-е артилерійське командування (Arko 138) частин вермахту, які взяли участь в Польській кампанії.

У 1940 році брав участь в окупації Франції, у 1941 році — в нападі на Радянський Союз, за що отримав Лицарський хрест.

У січні 1942 року прийняв командування 132-ї піхотної дивізії. Влітку 1942 року брав участь в облозі Севастополя і оборонних боях на Волховському фронті. У цей час в нього  виникли сумніви у можливості перемоги Німеччини в агресивній війні і неприязнь до режиму Гітлера.

У жовтні 1943 року Ліндеман очолив штаб артилерії Верховного командування сухопутних військ, у грудні був підвищений до звання генерала артилерії.

Перебуваючи на цій посаді, він налагодив контакти генерал-майором вермахту Геннінгом фон Тресковом, який вже планував замах на Гітлера, а також полковником Клаусом Шенком фон Штауффенбергом, переконаним у тому, що нацизм веде Німеччину до неминучої катастрофи, і з 1944 року брав активну участь у підготовку змови.

Згідно з планом державного перевороту, Ліндеману відводилася роль голосу нового уряду: саме він від імені лідера змовників генерала Людвіга Бека повинен був прочитати по радіо текст відозви до німецького народу. Під час замаху на Гітлера 20 липня 1944 року перебував у Дрездені, потім таємно прибув до Берліна і переховувався на квартирі своїх знайомих.

4 серпня 1944 року генерал Фріц Ліндеман був вигнаний з вермахту, як той, хто зрадив честь офіцера. За його голову була призначена нагорода в 500 тисяч рейхсмарок.

3 вересня 1944 року при спробі арешту Ліндеман вчинив опір і дістав вогнепальні поранення ніг і живота, був заарештований гестапо.

Зусилля лікарів, спрямовані на збереження життя Ліндемана до оголошення вироку, виявилися безуспішними: 22 вересня 1944 року він помер у берлінській в'язниці Плетцензее від наслідків поранень.

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати