Фрідріх Карл Арнольд Швассман
| Фрідріх Карл Арнольд Швассман | |
|---|---|
| нім. Friedrich Karl Arnold Schwassmann | |
 | |
| Народився | 24 березня 1870 Гамбург |
| Помер | 19 січня 1964 (93 роки) Гамбург, ФРН |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | астроном, астрофізик, викладач університету, відкривач астероїдів |
| Alma mater | Геттінгенський університет |
| Галузь | Астрономія |
| Заклад | Обсерваторія Гейдельберг-Кеніґштуль, Гамбурзька обсерваторія |
| Вчене звання | Доктор наук |
| Відомий завдяки: | Відкриття комет |
Фрідріх Карл Арнольд Швассман (нім. Friedrich Karl Arnold Schwassmann; 24 березня 1870 — 19 січня 1964) — німецький астроном.
Народився в Гамбурзі. Навчався в університетах Лейпцига, Берліна та Геттінгена. Закінчив в 1893 Геттінгенський університет. Здобув ступінь доктора наук у 1890 році. Працював у Потсдамської астрофізичній обсерваторії, у Геттінгенської обсерваторії. У 1897—1901 працював у Гейдельберзькій обсерваторії під керівництвом Макса Вольфа, з 1902 — співробітник Гамбурзької обсерваторії. Після відходу в 1934 у відставку продовжував спостереження в Гамбурзької обсерваторії.
Наукові роботи стосуються вивчення зірок, малих планет, комет. Керував будівництвом обсерваторії у Бергедорфі, поблизу Гамбурга (1912). Під його керівництвом був створений фундаментальний каталог «Бергедорфський спектральний огляд 115 північних обраних майданчиків Каптейна» (виданий у 1935—1953), що послужив основою багатьох важливих досліджень просторового розподілу зірок. Разом з Арно Артуром Вахманом відкрив 4 нові комети (2 з них періодичні), нову зірку і кілька малих планет. Знаменита періодична комета 29P/Швассмана-Вахмана 1 (1925 II) рухається по майже круговій орбіті (вона має найменший з відомих у комет ексцентриситет e = 0,1) і періодично спалахує (середня амплітуда спалахів — близько 6 зоряних величин). Займався фотографуванням змінних зірок. Брав участь в експедиціях для спостереження повних сонячних затемнень в Алжирі (1905) і Туркестані (1907).
Його ім'я носять відкриті ним короткоперіодичні комети 29P, 31P та 73P.
Джерела
ред.- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Швассман Арнольд. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)