Вікіпедія

Фрідріх Іммануель Нітгаммер

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Фрідріх Філіп Іммануїл Нітгаммер (6 березня 1766 — 1 квітня 1848), пізніше Ріттер фон Нітгаммер — німецький богослов, філософ і лютеранський реформатор освіти.

Фрідріх Іммануель Нітгаммер
нім. Friedrich Immanuel Niethammer
Фрідріх Іммануїл Нітгаммер
Народження6 березня 1766(1766-03-06) або 26 березня 1766(1766-03-26)[1][2]
Байльштайн[1]
Смерть1 квітня 1848(1848-04-01)[1][2][3] (82 роки)
Мюнхен, Баварське королівство[1]
ПохованняСтарий південний цвинтар
Громадянство (підданство) Вюртемберзьке королівство
Знання мов
  • німецька[4][5]
    • Діяльність
  • богослов, педагог, викладач університету, педагог, політик
    • ВикладавJMU і Єнський університет
    ЧленБаварська академія наук
    Конфесіялютеранство
    CMNS: Фрідріх Іммануель Нітгаммер у Вікісховищі

    Біографія

    ред.

    Навчався в монастирі Маульбронн, а в 1784 році став студентом Тюбінгенського фонду, де познайомився з Фрідріхом Гельдерліном (1770—1843), Георгом Вільгельмом Фрідріхом Гегелем (1770—1831) та Фрідріхом Вільгельмом Йозефом Шеллінгом (1775—1854). У 1790 році він переїхав до Єни, де вивчав кантіанську філософію під керівництвом Карла Леонгарда Рейнгольда (1757—1823). Згодом він став доцентом філософії в Єнському університеті, де залишався до 1804 року. У 1806 році він був протестантським обершулкомісаром (адміністратором вищої школи) Франконії, а наступного року він став центральним комісаром освіти та членом протестантської генеральної консисторії Баварії .

    У 1797 році разом з Йоганном Ґотлібом Фіхте (1762—1814) Нітгаммер був співредактором Philosophische Journal . У 1798 році журнал опублікував "Entwicklung des Begriffs der Religion " («Розвиток поняття релігії») Фрідріха Карла Форберга, есе, перед яким Фіхте написав «Підстави нашої віри в Божественне правління Всесвітом»[6]. Реакція на статтю включала звинувачення в атеїзмі, що викликало так званий Atheismusstreit (суперечка про атеїзм) 1798—1799 рр., подія, яка зрештою призвела до від'їзду Фіхте з Єни в 1799 році.

    У 1808 році Нітгаммер опублікував роботу «Суперечка між філантропізмом і гуманізмом у теорії освіти нашого часу»[7], яка була реакцією на філантропізм, освітню концепція[що?], яка була розроблена в епоху Просвітництва. Філантропізм цінував практичну та фізичну освіту і в основному відкидав механічне вивчення класичних творів. Нітгаммер погоджувався з філантропами в тому, що в освіті важлива певна автономія, але він вважав їхню філософію викладання надто крайньою[що?]. Він вважав, що почуття громадянськості та цивілізованості є життєво важливими в освіті дитини, і докладав зусиль, щоб поєднати найкраще від філантропізму з найкращим у гуманізмі, словом, яке він взяв від «гуманності» Цицерона.

    Примітки

    ред.
    1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118734865 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
    4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    5. ↑ CONOR.Sl
    6. ↑ Über den Grund unseres Glaubens an eine göttliche Weltregierung (нім.).
    7. ↑ Der Streit des Philanthropinismus und des Humanismus in der Theorie des Erziehungs-Unterrichts unsrer Zeit (нім.).
      Це незавершена стаття про німецького науковця чи науковицю.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


    Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фрідріх_Іммануель_Нітгаммер