Фрідріх-Вільгельм фон Шапп'юї
Фрідріх-Вільгельм фон Шапп'юї (нім. Friedrich-Wilhelm von Chappuis; 13 вересня 1886, Шубін — 27 квітня 1942, Магдебург) — німецький офіцер, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Фрідріх-Вільгельм фон Шапп'юї | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Friedrich-Wilhelm von Chappuis | ||||||||||||||||||
Народився | 13 вересня 1886[1][2] Шубін, Ґміна Шубін, Накельський повіт, Куявсько-Поморське воєводство, Республіка Польща | |||||||||||||||||
Помер | 27 серпня 1942[1][2] (55 років) Магдебург, Провінція Бранденбург, Вільна держава Пруссія ·вогнепальна рана | |||||||||||||||||
Країна | Німецький Райх | |||||||||||||||||
Діяльність | військовослужбовець | |||||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||||||
Роки активності | з 1906 | |||||||||||||||||
Військове звання | генерал від інфантерії | |||||||||||||||||
Батько | Hermann Wilhelm Chappuisd | |||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||
Біографія
ред.Виходець із давнього знатного роду французького походження. Син чиновника Германа фон Шапп'юї. 6 березня 1906 року поступив на службу в гвардійський гренадерський полк №5 Прусської армії. Учасник Першої світової війни. Після війни був членом фрайкору, з жовтня 1919 року продовжив службу в рейхсвері.
З 1934 року — командир 5-го (прусського) піхотного полку. З 1 квітня 1938 року — начальник генштабу 14-го армійського корпусу. З 6 жовтня 1939 року — командир 15-ї піхотної дивізії, з 12 серпня 1940 року — 16-ї піхотної дивізії, з 15 березня 1941 року — 38-го армійського корпусу. Учасник німецько-радянської війни. 24 квітня 1942 року відправлений у резерв фюрера. Шапп'юї сприйняв це як крах своєї кар'єри і в розпачі застрелився.
Звання
ред.- Фенріх (6 березня 1906)
- Лейтенант (27 січня 1907)
- Оберлейтенант (19 червня 1914)
- Гауптман (24 липня 1915)
- Майор (1 лютого 1928)
- Оберстлейтенант (1 лютого 1933)
- Оберст (1 жовтня 1934)
- Генерал-майор (1 квітня 1938)
- Генерал-лейтенант (1 січня 1940)
- Генерал піхоти (1 квітня 1941)
Нагороди
ред.- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
- Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (22 вересня 1939)
- 1-го класу (4 жовтня 1939)
- Лицарський хрест Залізного хреста (15 серпня 1940)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Література
ред.- Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 2: v. Blanckensee–v. Czettritz und Neuhauß. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2424-7, S. 420–421.
- Wolf Keilig: Die Generale des Heeres 1939–1945. Truppenoffiziere, Sanitätsoffiziere im Generalsrang, Waffenoffiziere im Generalsrang, Offiziere d. Kraftfahrparktruppe im Generalsrang, Ingenieur-Offiziere im Generalsrang, Wehrmachtsrichter im Generalsrang, Verwaltungsoffiziere im Generalsrang, Veterinäroffiziere im Generalsrang. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1983, ISBN 3-7909-0202-0, S. 59.
- Reinhard Stumpf: Die Wehrmacht-Elite. Rang- und Herkunftsstruktur der deutschen Generale und Admirale 1933–1945. (Militärgeschichtliche Studien), Harald Boldt Verlag, Boppard am Rhein 1982, ISBN 3-7646-1815-9, S. 264.
- Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1924, S. 145.
- Hans-Jürgen Mende: Lexikon Berliner Begräbnisstätten. Pharus-Plan, Berlin 2018, ISBN 978-3-86514-206-1, S. 472.